Великі технологічні компанії заплямовані кров'ю українців – міністр цифрових технологій Польщі

МК: Нещодавно ви повернулися з Києва, де зустрічалися зі своїм колегою, міністром Михайлом Федоровим. Під час зустрічі ви заявили, що Польща передасть Україні 20 тис. терміналів Starlink, а також покриє витрати на їхню експлуатацію. Крім того, під час зустрічі був підписаний меморандум про розширення співпраці між Польщею та Україною у сфері цифрових технологій. Чи не могли б ви докладніше розповісти нашим читачам про цю співпрацю?

Кшиштоф Гавковський: Це був дуже успішний візит, під час якого я мав дуже продуктивні зустрічі, які підтвердили, що Польща є найбільшим і найвірнішим партнером України у боротьбі з російською агресією. Я їздив до Києва, щоб обговорити польсько-українську співпрацю у сфері цифрової трансформації, в результаті чого був підписаний меморандум про подальшу співпрацю. Ми сподіваємось на поглиблення цієї співпраці, на впровадження узгоджених принципів, а також плануємо передати Україні згадані термінали Starlink. Польща наразі є найбільшим у світі постачальником технологій для забезпечення підключення до Інтернету в Україні. Варто зазначити, що ці термінали забезпечують українським військовим, українським лікарням та іншим важливим цивільним об'єктам підключення до широкосмугового Інтернету.

28 березня 2024 року у Варшаві відбулося спільне засідання уряду Польщі та України. Як розвивається ця співпраця та як до неї долучене Міністерство цифрових технологій Польщі?

За результатами зустрічі у Варшаві я приїхав до Києва, де зустрівся з міністром Михайлом Федоровим та його колегами з Міністерства цифрової трансформації України. Й до цього наша співпраця була доволі активною, але наразі ми прагнемо її поглибити, залучаючи до неї польські та українські громадські організації та бізнес. Ми вважаємо, що вкрай важливо, аби ми спільно з українцями проводили стандартизацію мереж 5G, впроваджували хмарні рішення та розробляли інтервенційно-інформаційні системи для цифрової інфраструктури. Як і українці, ми наразі стикаємося з необхідністю більш ефективно протидіяти російській дезінформації, і ця проблема стає дедалі серйознішою. Однією з головних тем, яку ми обговорили під час мого візиту до Києва, була саме протидія російській пропаганді.

Торкнімося теми кібербезпеки та дезінформації. За словами експертів, у кіберпросторі наразі триває справжня війна, і частота кібератак стрімко зростає. Однак для багатьох людей це порівняно нова, малознайома тема. Як ці кібератаки впливають на державні установи та на життя пересічних людей?

Кремлівський режим становить загрозу як для України, так і для Польщі. Хочу наголосити, що ми мало не щодня зазнаємо кібератак або спостерігаємо у кіберпросторі ті чи інші ворожі дії з боку Росії. Кількість таких атак зростає, тобто вони стають частішими. Українці також визнають, що атак, спрямованих як на Україну, так і на інші європейські країни, стає все більше. Ми можемо з упевненістю сказати, що Росія веде проти нас у кіберпросторі справжню холодну війну, перш за все із залученням таких інструментів, як APT (розширена постійна загроза) та DDoS (розподілена відмова в обслуговуванні). Росіяни, а також білоруси та різні спонсоровані та підтримувані ними групи атакують критичну інфраструктуру Польщі та поширюють дезінформацію. Таким чином вони намагаються дестабілізувати суспільно-політичну ситуацію в країні. Ми усвідомлюємо це й приймаємо цей виклик. Ми беремо участь у своєрідній гонці кіберозброєнь. Це перші ворота, через які Росія прагне увійти у наш дім, і ми повинні протистояти їй і боротися з нею, що ми постійно й робимо.

Паралельно з кібератаками ми спостерігаємо потужні кампанії з дезінформації. В першу чергу це стосується соцмереж, переповнених контентом, який ретранслює наративи російської пропаганди. Російські дезінформаційні кампанії переважно торкаються відносин між Україною та Росією, а також інших соціально чутливих тем, таких як пандемія Covid-19. Більшість експертів вважають, що вони спрямовані перш за все на дестабілізацію внутрішніх справ у цільових країнах шляхом розпалювання політичних суперечок і соціальної напруги. Як Польща цьому протидіє?

По-перше, давайте називати речі своїми іменами. Дезінформація – це системна загроза, спрямована на державні структури, громадську думку та суспільні настрої. Її жодним чином не можна недооцінювати. Від самого початку російського вторгнення Польща підтримує Україну, зокрема українські наративи щодо сутності цієї війни. Публічне виправдовування російської агресії проти України є злочином у Польщі. Боротьба з цим ведеться на законодавчому рівні, зокрема в рамках спільної політики ЄС шляхом імплементації Закону про цифрові послуги. На основі цих законодавчих норм ми співпрацюємо з українською стороною з метою протидії російській дезінформації. Це була одна з головних тем під час мого візиту до Києва. Ми, зокрема, обговорили необхідність посилення тиску на основні цифрові платформи з вимогою, аби вони вживали більш рішучих заходів протидії дезінформації. Настав час Meta, Google, X (раніше Twitter), TikTok та іншим технологічним гігантам чітко заявити, на чиєму вони боці, тобто чи підтримують вони демократичні держави, забезпечуючи безпеку тим, хто захищається у цій інформаційній війні, чи насправді вони закривають очі на засилля російської пропаганди та прислужують державам, які підривають основи демократії, вільного світу та розпалюють війни. Для мене як для людини, яка багато років займається цифровізацією, триматися осторонь під час такої війни є абсолютно неприйнятним. Я сподіваюся, що великі технологічні компанії скоро прямо заявлять, що ера толерантності до засилля пропаганди в Інтернеті залишається в минулому.

Де лежить межа між свободою слова та безпекою держави та суспільства? Багато хто не впевнений, що її можна чітко провести.

Я рішуче виступаю за свободу слова, а також за відповідальність людини за усе нею сказане, включно з брехнею. Я не можу толерувати ситуацію, коли хтось, посилаючись на свободу слова на цифрових платформах, безсоромно ганьбить тих, хто захищає нас на передовій. Війна – це не розрізнення відтінків сірого. Ти або на боці тих, хто бореться за свою свободу, або на боці агресора. На мою думку, поблажливе ставлення до інтернет-тролів на цифрових платформах, до поширення пропаганди й дезінформації та розповсюдження проросійських наративів руйнують основи демократичного суспільства. Це призводить до того, що Путін може наважитися на подальші агресивні кроки. Як лівий політик, я вважаю, що відповідальність за це несуть керівники цифрових корпорацій. Якщо хтось дозволяє поширювати російську пропаганду у соціальних мережах, значить у нього на руках кров. У керівників цих корпорацій руки справді в крові.

Повертаючись до вашого візиту до Києва – ви говорили не лише про політику. Ви відвідали інноваційний парк UNIT.City, «Українську кремнієву долину», де зустрілися з представниками стартап-індустрії. Які перспективи співпраці між Польщею та Україною відкриваються у цьому плані?

Я справді вражений тим, що, незважаючи на війну, яка триває вже третій рік, Україна продовжує розвивати такі місця, як UNIT.City, де живуть, працюють та співпрацюють науковці, молоді таланти та досвідчені ментори. Це чудове середовище для розробки нових технологій і побудови цифрової інфраструктури для країни, яка перебуває у стані війни. Мене це дуже надихнуло. Я планую організувати зустріч у Польщі, щоб заохотити польські установи та компанії до подібної співпраці. Крім того, є багато українських компаній, які могли би співпрацювати з польськими, що, безперечно, мало би позитивний ефект і збільшило би нашу конкурентоспроможність на ринку, а також сприяло би розвитку обох країн.

Окрім Польщі та України, індустрія високих технологій динамічно розвивається також в Естонії, яка має найбільшу кількість стартапів на душу населення у світі, у Литві та інших країнах Центральнї та Східної Європи. Чи вважаєте ви цю галузь вирішальною та особливо перспективною для економічного розвитку регіону?

Кількість польських стартапів у галузі високих технологій і цифрових технологій зростає вражаючими темпами. Останнім часом у мене було багато зустрічей із підприємцями, які працюють у цьому секторі. Вони пропонують чудові інноваційні ідеї, і Міністерство цифрових технологій Польщі підтримує їх і буде підтримувати ще більше. Ми виділяємо значні кошти для цього, особливо для розробки рішень на основі ШІ. Ми вважаємо, що це один із найбільш перспективних напрямків розвитку цієї індустрії.

Стосовно моєї розмови з міністром Федоровим – він, зокрема, торкнувся умов, які Польща створює для українських підприємців. Хочу наголосити, що ці умови рівні для всіх – кожен, хто хоче працювати в цьому секторі, має однакові права. Міністр Федоров також запитав мене, чи маю я якісь заперечення проти повернення в Україну українських підприємців, які працюють у цій сфері. Звичайно, я не маю жодних заперечень – компанії можуть розвиватися, реалізовувати свої ідеї та досягати своїх цілей у будь-якому місці. У нас вільний ринок, він залежить лише від індивідуальних бізнес-рішень.

Мене дуже тішить, що десятки тисяч українців працюють у польській індустрії високих технологій та цифрових технологій. Багато хто з них перебуває у Польщі, але також є багато українських ІТ-спеціалістів, які працюють віддалено, деякі досі залишаються в Україні. Вони працюють на польські державні установи, на приватні компанії, а також на дистанційно працюючі онлайн-компанії, і це чудово. Я впевнений, що польсько-українська співпраця у сфері цифрової трансформації наших країн принесе нам багато користі, а інновації є потужним мотиваційним фактором для всіх, хто хоче розвивати свої ініціативи.

Якщо говорити про польсько-українські відносини, останніми місяцями спостерігається певна напруга, пов’язана з блокадою кордону, протестами фермерів тощо. Яким ви бачите майбутнє польсько-українських відносин, і які виклики наразі стоять перед ними?

Відносини між Польщею та Україною мають будуватися на основі діалогу та взаєморозуміння. У Польщі свої інтереси, в України свої, про що я також зазначав під час візиту до Києва. Є певні питання, в яких Польща не згодна поступатися власними інтересами – це, наприклад, транспортно-логістична галузь, яку ми будемо всіляко підтримувати й надалі. Україна також має свої пріоритети, і в цих складних питаннях ми повинні дійти компромісу.

Проте у принципових питаннях, зокрема у військовій та економічній підтримці, Польща є одним із найважливіших партнерів і донорів України. За рівнем підтримки України Польща займає третє місце у світі. Польща прихистила мільйони українських біженців. Деякі з них потім переїхали до інших країн, але багато хто залишився. З початку повномасштабного вторгнення Росії півтора мільйона українських біженців отримали польський номер PESEL, який дає їм доступ до державних послуг і соціальних виплат нарівні з громадянами Польщі. Це важливе зобов'язання. Польща також була одним із головних розробників Талліннського механізму і зараз виконує в ньому важливу аналітичну та координаційну роль. Талліннський механізм робить підтримку України, зокрема у кіберсфері, більш ефективною. У цій ініціативі беруть участь кілька європейських країн, США та Канада.

Вступ України до Європейського Союзу також важливий для Польщі – чим швидше Україна стане членом ЄС, тим краще. У структурах ЄС Польща формує стратегічний порядок денний України на наступні п’ять років, враховуючи підтримку України в політичному, військовому та фінансовому планах. Усе це доводить незмінну прихильність Польщі до України. Польща є найкращим послом України в ЄС, і це цілком в інтересах польської держави.

Міхал Куявський – журналіст із Варшави, який спеціалізується на регіоні Центральної та Східної Європи. Раніше він працював керівником відділу поточних справ TVP World, а зараз є спеціальним кореспондентом Kyiv Post.