Великдень — одне з найбільш значущих свят року, яке знаменує чудотворне воскресіння Христа після мученицької смерті. Його дата змінюється залежно від обрахунку рухомих свят, наприклад, Вознесіння Христового або П'ятдесятниці. Цьогоріч у православних християн буде пізня Пасха - аж 5 травня.
Що відзначають на Великдень?
Великдень — це одне з двох найважливіших, світоглядних свят для християн. Воно сягає коріннями сивої давнини та знаменує диво воскресіння. Цього дня віруючі згадують, як через 3 дні після того, як його розіп'яли на хресті, повернувся до життя Спаситель Ісус Христос. Пасха або Великдень (більш поширена назва свята в Україні) символізує перемогу життя над смертю, святості над гріхом. Цей день завжди припадає на неділю, оскільки саме в останній день тижня воскрес Ісус Христос.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Новий календар: різні дати святкування Великодня у католиків і православних
1 вересня 2023 року церква України перейшла на так званий новоюліанський церковний календар. За цим календарем нерухомі свята відбуваються за григоріанським календарем.Тобто тепер календар свят ПЦУ в основному збігається з католицьким. Втім щодо свят рухомих, офіційних змін поки оголошено не було, відповідно вони мають відбуватися за старим, юліанським календарем. Через це Великдень 2024 православні в Україні все ще відзначатимуть окремо від католиків.
Перехід ПЦУ та УГКЦ на обчислення за юліанським календарем жодним чином не вплинув на святкування Великодня. Просто дата святкування Світлого Христового Воскресіння православними вираховується в інший спосіб, аніж католиками.
Саме тому Великдень 31 березня відзначали християни західного обряду, а християни східного обряду святкуватимуть його 5 травня. Тобто фактично проміжок між датами свята для різних конфесій становитиме цього року понад місяць.
Це сталося через те, що для обчислення дати Великодня католики та православні християни використовують різну Пасхалію. За юліанським та новоюліанським календарем Великдень може припадати на неділю в період від 4 квітня до 8 травня.
За католицькою традицією Пасха припадає на першу неділю після першої весняної Повні, що настає після весняного рівнодення – 21 березня. Однак, якщо Великдень припадає на час єврейського свята, то його мають перенести вже на наступну неділю, аби уникнути збігу в часі з Песахом.
Тим часом за юліанським календарем, яким донедавна послуговувалася Православна Церква України, весняне рівнодення не збігається з астрономічним, тож воно припадає на 3 квітня. Відповідно, перша Повня після весняного рівнодення - це 24 квітня, а через Песах дата святкування була перенесена на 5 травня.
Великий піст 2024: які обмеження він накладає
Перед Великоднем православні дотримуються Великого посту, який триває аж 50 днів. Піст символізує ті сорок днів, які Спаситель провів у пустелі без їжі і наприкінці яких диявол спокушав його, але Ісус не піддався спокусі Лукавого. Віряни постять для укріплення духу та очищення тіла, щоб зустріти світле свято з благими помислами та в доброму фізичному стані. Утримання від їжі та інші аскези допомагають більш яскраво відчути свято і сповнитися теплом та вірою після довгого періоду самообмеження.
Під час суворого посту під заборону підпадають продукти тваринного походження, такі як м'ясо, риба, яйця, молоко. Не можна пити спиртне, палити та вести розпусний спосіб життя. Треба вживати лише рослинну їжу (фрукти, овочі, гриби, сухофрукти, горіхи), соління і квашення, сухарі, хліб грубого помелу, різноманітні каші на воді. Загалом християнський піст дуже нагадує вегетаріанське харчування, тому саме у веганських крамницях ви можете купити продукти, які урізноманітнять ваш раціон в тому разі, якщо суворі обмеження Великого посту лякають вас чи постувати вам не дозволяє здоров'я.
У вихідні дні, а також в дні великих свят, що припадають на час посту, до їжі додають рослинну олію та вино, а також трішки меду. Дітям та вагітним жінкам можна дотримуватися менш суворих обмежень під час посту, але загалом кожен сам визначає для себе міру обмеження раціону. Адже важливим тут є сам факт аскези, а не ваш раціон.
У 2024 році Великий піст розпочався 18 березня й закінчиться 4 травня, напередодні Великодня. Останній тиждень посту, який вважається найсуворішим, називають Страсною седмицею.
Великодень 2024: традиції та заборони цього дня
В ніч Воскресіння Христового віряни йдуть на богослужіння, де освячують паски, фарбовані яйця (крашанки, писанки), м'ясо та інші частування, які потім стоятимуть на святковому столі.
Вітатися цього дня заведено словами "Христос Воскрес!", на яку відповідають "Воістину Воскрес!". Часто ці слова повторюють тричі, в кінці додаючи "Славімо його!".
На це велике свято заведено збиратися усією родиною за великим столом, але, на жаль, наразі багато хто з українців перебуває на фронті або за кордоном. Важливо пам'ятати, що де б не перебувала близька вам людина, головне, аби вона залишалася у вашому серці. У православних заведено бавитися крашанками, нариклад, дві людини брали по крашанці й обережно стукали своєю по крашанці суперника, перевіряючи, на чій шкаралупа міцніша. Програвав той, чія крашанка луснула. А той, чия крашанка була на диво міцною й розбивала всі інші, оголошувався переможцем. Зараз ви можете онлайн зв'язком навіть тим, хто перебуває далеко від вас, показати, які ви підготували до Великодня паски й крашанки, адже відстань не повинна завадити повною мірою відчути тепло великодніх свят,
Іншим важливим елементом великоднього столу є паски — обрядовий здобний великодній хліб. У поляків такою святковою стравою є бабка чи мазурки, в Італії це великодня голубка (коломба), в угорців та сербів — калач, в Нідерландах - паастол, а в Ховартії та Чорногорії — пинця. Головне, що символізує цей особливий великодній хліб — це достаток, хороший врожай. Також у деяких народів заведено відносити паски на кладовище, аби вшанувати пам'ять померлих родичів. До речі, паски раніше майже не прикрашали або ж оздоблювали лише фігурами з тіста – хрестами, пташками, косами або колосками.
Здавна на це велике свято заборонялося довго спати та лінуватися, треба було прокинутися вдосвіта, або піти до церкву на всеношну. Також цього дня не можна було лихословити, лаятися та пліткувати. Не дозволяється на Великдень важко працювати, зокрема поратися по господарству, працювати на городі тощо. Неправильним вважалося виносити сміття після заходу сонця, бо з настанням темноти за порвір'ям активізується нечиста сила. Тому, коли сонце сідало, молилися та лягали спати, аби ще на світанку зустрічати новий день.
