Настрої в Україні останнім часом різко змінилися. Спостерігається щось близьке до ейфорії, і Америка швидко повернула собі значну частину поваги та лестощів, які вона останніми місяцями вже майже була втратила.
Українці тепер набагато впевненіші у перемозі. Взагалі українці у більшості своїй є фанатами Америки, тому їхній настрій покращується з кожною помітною перемогою. Це правда, що певний час українське суспільство орієнтувалося переважно на Америку.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
США схвалили допомогу Україні
Промова президента Байдена про швидке надання оборонної допомоги дуже додала українцям оптимізму. Навіть у Польщі ці настрої дуже відчутні. Українсько-польська дружба має перспективу бути довгостроковою навіть на рівні суспільств, якщо українське зерно не буде червоною ганчіркою для польських фермерів і поляки визнають, що українці вмирають, захищаючи не лише себе, а також і всю Європу від вбивчого російського імперіалізму. Окрім американської допомоги, прем’єр-міністр Дональд Туск був ключовим атрибутом прихильності поляків до України.
Президентські вибори 2024 року в США розділили українську американську громаду
Після голосування в Палаті представників я написав членкині Конгресу Вікторії Спартц, яка проголосувала «проти» надання допомоги України. Я дорікнув їй за її зрадницьку поведінку щодо країни, в якій вона народилась. Вона надіслала мені досить формальну відповідь:
«У законопроекті не передбачено фінансування охорони кордону, як було обіцяно. Крім того, законопроектом Україні виділяється 77 мільярдів доларів: з них 61 мільярд доларів у вигляді бюджетних видатків і 16 мільярдів доларів у вигляді бланкового чеку на вилучення коштів і позик для будь-якої іноземної країни чи міжнародної організації, лише 13,8 мільярда доларів виділяється власне на військову допомогу. Крім того, поправка Спартц, яка мала скасувати бланковий чек на 16 мільярдів доларів, виписаний президенту Байдену в цьому додатковому пакеті, зрештою провалилася...
Важливо точно знати, куди витрачається кожен долар американських платників податків, а цей законопроект не дає можливості це зробити. Конгрес знову підвів американський народ, не включивши в цей пакет фінансування безпеки кордонів».
Українсько-американська конгресвумен від Індіани у своїй відповіді чомусь замовчує, що вона явно й гучно виступала проти двопартійного законопроекту, поданого Сенатом, який містив і безпеку кордону, і допомогу Україні в одному пакеті.
Конгресвумен Спартц – не єдина проблема для України в Конгресі США. Там є також Марджорі Тейлор Грін, Джим Джордан, Еліз Стефанік, Тед Круз, Дж. Д. Венс, Марко Рубіо та інші конгресмени, не прихильні до України. Крім того, там вже блукає лякаючий привид Дональда Трампа, якого можуть обрати в листопаді, якщо до того часу його не посадять до в’язниці за державним звинуваченням.
У Львові зараз світить сонечко, що у квітні тут рідкість. Ринки й крамниці міста активно готуються до Великодня. Скрізь на видному місці свіжоспечені паски й вишукані писанки.
Україна повинна налагодити власне виробництво зброї та боєприпасів
Звичайно, найкращі з українців не дрімають, заколисані оманливим відчуттям безпеки, породженим щедрістю Америки й відчутною підтримкою з її боку. Вони засвоїли гіркі уроки не лише останніх шести місяців, коли американська допомога майже припинилася, але й минулого року, коли американські F-16 впродовж року обіцяли, але так і не надали. Україна повинна зараз покладатися головним чином на себе, виробляючи власні боєприпаси та безпілотники. Хоча найближче майбутнє України не виглядає надто яскравим, воно принаймні є обнадійливим.
Але найпотужніша зброя, якою володіє Україна, – це дух її народу. Нещодавно я тримав надихаючого листа від знайомого українського військового з Черкаської області, який втратив руку на війні. Він пише, що готовий далі нищити окупантів, тепер уже не як піхотинець, а як снайпер.
Такі от справи. Військова допомога Україні з боку Сполучених Штатів спричинила подвійний ефект. Перша його складова – це озброєння, вартість якого можна виміряти в доларах, а друга – підняття духу людей не лише в Україні, а й по всій Європі, яке не можна вимірювати в коштах чи взагалі в цифрах. І це те, чого члени Конгресу США, які проголосували «проти» допомоги Україні, здається, досі не розуміють.
