Україна на шляху до НАТО

4 квітня виповнюється 75 років із дня заснування НАТО, оборонного альянсу, який став основою спільної євроатлантичної системи безпеки від Канади до країн Балтії.

З цієї нагоди відбудеться ювілейний саміт у Вашингтоні, округ Колумбія, де 4 квітня 1949 року було підписано важливий документ – угоду про створення Північноатлантичного альянсу. Значну увагу на саміті буде приділено Україні, приєднання якої до альянсу є однією із ключових цілей її зовнішньої політики. Як відомо, курс на вступ до НАТО закріплений у Конституції України.

Попри те, що вже третій рік триває повномасштабне вторгнення Росії до України, що майже щодня українські міста й села зазнають російських ракетних обстрілів і вздовж 1200 кілометрової лінії фронту точаться запеклі бої, Київ продовжує оновлювати свою армію та впроваджувати стандарти НАТО, сподіваючись на прийняття позитивного рішення під час ювілейного саміту альянсу у Вашингтоні. Хоча західні експерти та політики досі не мають узгодженої позиції щодо членства України в альянсі, Київ сумлінно працює над «домашнім завданням». За даними Міноборони України, у самому міністерстві та у Збройних Силах країни вже імплементовано 301 стандарт НАТО.

Більше по темі

США і НАТО мають розглянути можливість удару по військах КНДР в Україні

Присутність цих військ в Україні на боці Росії має стати "червоною лінією".

У березні цього року міністр оборони України Рустем Умеров підписав План заходів щодо реалізації адаптованої Річної національної програми співробітництва з НАТО (РНП) на 2024 рік, розробленої на виконання домовленостей за підсумками Саміту НАТО у Вільнюсі. Програма включає понад 50 заходів за 17 напрямками, які мають бути реалізовані цього року. Ключовим пріоритетом РНП є реформування сектору безпеки та оборони України.

Також у березні 2024 року Міністерство оборони та Генеральний штаб Збройних Сил України оголосили про початок нового етапу реформи управління обороною. Реформа спрямована, зокрема, на досягнення довгострокової оперативної сумісності з партнерами з країн-членів НАТО, що дозволить союзникам спільно діяти як під час воєнних дій, так і при плануванні протидії потенційним загрозам.

Затвердження наказом Міністра оборони України від 5 листопада 2023 року Концепції військової кадрової політики на період до 2028 року, яка, серед іншого, передбачає створення ефективної системи набору професійних та мотивованих військовослужбовців до Збройних Сил України, слід розглядати як ще один важливий крок на шляху до членства у НАТО.

З початку листопада 2023 року до 25 березня 2024 року на 4 платформах в рамках військового рекрутінгу було розміщено понад 10 000 вакансій та отримано понад 130 000 відгуків охочих долучитися до лав української армії.

Міністерство оборони України повідомило про намір відкрити 27 пунктів комплектування в обласних центрах і великих містах лише у першому півріччі 2024 року.

«Станом на 2 квітня ми відкрили сім кадрових центрів, зокрема два у Харкові. У першому півріччі ми будемо представлені в більшості регіонів України, де запрацює до 30 центрів, а до кінця року будемо присутні у всіх регіонах і великих містах. Розробляючи нові алгоритми комплектування, ми вивчали досвід країн-членів НАТО, які регулярно залучають своїх громадян до своїх збройних сил», – зазначив уповноважений Міноборони України з питань комплектування Олексій Бежевець у коментарі Українському центру безпеки та співробітництва.

За його словами, за приклад у міноборони взяли досвід США, Великої Британії, деяких інших європейських країн. Запущений процес Бежевець вважає загалом успішним і додає, що все залежатиме від масштабування процесу рекрутингу та вдосконалення сервісу. Через усього лише півтора місяці роботи центрів вже сформовані групи рекрутів, які наразі проходять підготовку у навчальних центрах, і навіть вже є ті, хто заступив на службу у військових частинах.

Українська армія довела, що вона здатна вести сучасні широкомасштабні наступальні та оборонні дії проти переважаючого противника, завдаючи йому серйозних поразок навіть із обмеженими ресурсами.

У квітні цього року виповнюється два роки з початку визволення Північної України від російської окупації. Україна продемонструвала небачену стійкість і силу духу тоді, коли багато хто очікував, що вона впаде протягом трьох днів. Після цього були блискучі Харківська та Херсонська операції, запеклі оборонні дії на сході й повільне, але невпинне просування на півдні.

ЗСУ наносять успішні удари по військових об’єктах ворога на землі, в небі й на морі, знищують кораблі та літаки противника. Крім того, українська зброя б’є агресора також і на його території, і це спонукає росіян відволікати ресурси на будівництво посилених оборонних рубежів у прикордонній зоні. За даними української розвідки, після рейдів у південні області РФ добровольців Російського Легіону Свобода, Сибірського батальйону та Російського добровольчого корпусу ворог проводить заходи щодо укріплення прикордонних районів Бєлгородської, Курської та Брянської областей. Це, безперечно, обмежує можливості російської армії і ускладнює реалізацію її наступальних планів на Харківщини.

За два роки війни українські оборонці набули величезного досвіду ведення бойових дій. Щодня українські бійці освоюють сучасну західну зброю, яка використовується у арміях країн-членів НАТО. Наразі українська армія є однією з найбоєздатніших на європейському континенті, адже ЗСУ мають дворічний досвід ведення успішних воєнних дій, які, очевидно, не проводила жодна із армій країн НАТО з часів Другої світової війни.

В ході цієї війни Україна довела, що вона більш ніж готова до членства в НАТО, більше того – вона багато чого може запропонувати альянсу. І на шляху до членства в НАТО Україна сумлінно виконує всі поставлені перед нею союзниками завдання та впроваджує реформи на виконання вимог НАТО на всіх рівнях. Інакше кажучи, Україна сумлінно виконує своє «домашнє завдання» і тепер має отримати відповідну оцінку на саміті у Вашингтоні.

Погляди, висловлені автором у цій статті, можуть не поділятися Kyiv Post.