Експерти вважають, що з’являється все більше ознак того, що важливе партнерство між Німеччиною та Францією ускладнюється в той час, як вторгнення Росії в Україну та стрімке зростання цін на енергоносії створюють серйозні проблеми для ЄС.
Через розбіжності щодо питань енергетики, зовнішньої політики, закупівлі зброї тощо спільне засідання кабінету міністрів було перенесено на січень, а парламентське зібрання французьких, німецьких і польських депутатів, що мало відбутись на вихідних, взагалі було скасоване.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
У відносинах партнерів по союзу завжди були «важкі моменти», сказала колишній посол Франції в Китаї, Великобританії та Росії Сільві Берманн.
«Але ми явно перебуваємо в період кризи, і франко-німецькі відносини виглядають більш напруженими, ніж будь-коли», – сказала вона.
Не сприяло згоді і те, що війна в Україні спалахнула, коли канцлер Німеччини Олаф Шольц ледь вступив на посаду, і інсайдери стверджують, що стосунки президента Франції Еммануеля Макрона з ним не такі теплі, як із колишнім канцлером Ангелою Меркель, з якою він щоденно обмінювався текстовими повідомленнями.
Шольц і Макрон збираються зустрітися сам-на-сам у Парижі в середу, невдовзі після зустрічі європейських лідерів минулого тижня.
«Йде необхідний процес навчання», оскільки трипартійна правляча коаліція Німеччини стає на ноги, сказав Александр Робіне-Боргомано, експерт з політики Німеччини з французького аналітичного центру Institut Montaigne.
«У майбутньому німецькому урядові доведеться шукати компроміси через ширший діалог, більш широкі зв’язки зі своїми європейськими партнерами», – додав він.
Енергетичні негаразди
Вісь Берлін-Париж була основою компромісу в ЄС протягом десятиліть, і дві найбільші та найбагатші країни блоку. Безперечно, є головними стовпами союзу після виходу Британії.
Німеччина, що є локомотивом європейської економіки загалом, посіяла розбрат, оголосивши про плани національної енергетичної субсидії в розмірі 200 мільярдів євро (197 мільярдів доларів) і відмовившись поки що від загальноєвропейської угоди про обмеження цін на енергоносії.
«Я не думаю, що це добре для Німеччини чи Європи, якщо вона самоізолюється», – сказав Макрон минулого тижня щодо планів, через які менші країни союзу побоюються, що ціни на енергоносії можуть підвищитись для них.
За іронією долі, скарги з Франції та інших країн надходять тоді, коли Німеччина, схоже, нарешті почала поступатися давнім вимогам союзників, сказав аналітик Робіне-Боргомано.
Франція витратила 10 років, «по-перше, докоряючи (Німеччині) за недостатні витрати на оборону, за те, що у неї немає стратегічного чи геополітичного бачення, а по-друге, докоряючи їй за те, що вона зациклена на політиці жорсткої економії та не витрачає грошей», зазначив він.
Тобто Німеччина дослухалась і почала робити «саме те, на що ми сьогодні скаржимося», додав Робінет-Боргомано.
Берлін «інвестує більше, щоб стимулювати зростання та внутрішній попит, він бере на себе лідерську роль і будує європейську оборону» з новими великими витратами, пов’язаними з нападом Росії на Україну.
Енергетичні субсидії згорнули пил під килим угодою щодо «дорожньої карти» цін на енергію, досягнутою на саміті ЄС минулого тижня.
Франція також відхилила прохання Німеччини побудувати новий сухопутний газопровід — відомий як MidCat — від газових імпорт-терміналів в Іспанії та Португалії до європейських мереж.
Натомість минулого тижня Макрон оголосив про будівництво підводного трубопроводу від Барселони до Марселя, не вказавши строку завершення проєкту та деталей його фінансування.
Війна – це теж бізнес
Тим часом у сфері оборони — сфері, де Франція та Німеччина так прагнули продемонструвати єдність — розбіжності також вийшли на поверхню.
Париж воліє залишатися осторонь запропонованого Німеччиною плану протиракетного щита, який має простягатися над більшою частиною Європи. До цього амбітного оборонного проєкту наразі приєдналися 14 країн, включаючи Великобританію, Бельгію та Нідерланди.
Один із радників Макрона сказав, що Франція боїться «відновлення перегонів озброєнь у Європі» і буде сподіватись на ефективність власних систем ППО.
Аналітик Робіне-Боргомано припустив, що Париж насправді був роздратований тим, що для створення щита має використовуватись обладнання американського та ізраїльського виробництва, а не французько-італійська його альтернатива.
«Франція повинна була наполягати на сумісності між системами для забезпечення європейського суверенітету, і ми бачимо, що йдеться про конкуренцію за лідерство в європейській обороні», — сказав він.
Ще більш складним питанням є план розробки німецько-франко-іспанського винищувача нового покоління, відомого як Future Combat Air System (FCAS).
Контракти на наступний етап розробки літака, який повинен замінити існуючі парки французьких Rafale і німецьких та іспанських Eurofighters до 2040 року, досі не підписані.
«Політична домовленість є, але справа застрягла на рівні компаній», — сказав один високопоставлений французький чиновник.
Французький виробник Dassault «боїться втратити свої позиції на ринку», якщо буде змушений співпрацювати зі своїм конкурентом Airbus, заявили представники компанії.
Оригінал англійською тут
