Заклики до мирних переговорів у війні в Україні знову почали лунати все гучніше. Але чи є підстави почати перемовини саме зараз? Коментатори запитують, яку роль має відігравати дипломатія як засіб поглиблення взаєморозуміння та забезпечення миру.

Сьогодні європейська преса обговорює триваюче вторгнення Росії в Україну. Ось деякі думки з добірки європейських видань, представлені еurotopics.

Здається, Росія готова до переговорів 

Advertisement

Шанси на переговори з Москвою, мабуть, ніколи не були вищими, пише колишній дипломат ООН Віктор Анджело в Diário de Notícias:

«Здається, російське керівництво зараз більше хоче почати переговорний процес, ніж це було ще деякий час тому. Щодо блокади зернових суден – пригадаймо, як Кремль впродовж кількох днів перейшов від дуже жорсткої позиції до поміркованої без будь-яких видимих причин, які б пояснили цю зміну політики. Це означає, що там є готовність якось вийти з тієї халепи, у яку вони з власної ініціативи потрапили з 24 лютого. …Якщо ​​на Кремль чинити тиск з достатньою політичною майстерністю, можна буде почати говорити про процес мирних переговорів вже найближчим часом».

Advertisement

Москва насправді не дуже зацікавлена 

The New Statesman намагається розібратися в заявах Росії щодо переговорів:

«Москва ніколи не каже прямо, що не зацікавлена ​​в переговорах, але потім терпляче пояснює, що проблема, через яку вони утримуються від переговорів, полягає у відмові Києва задовольнити її вимоги. Путін не демонструє жодного поспіху, коли справа доходить до можливості швидкого завершення війни. Навіть якби йому була зроблена серйозна пропозиція, ми не можемо бути впевненими, що він уважно б її розглянув. Нам варто розглянути вірогідність того, що Путін зовсім не зацікавлений у швидкому припиненні війни, якщо це вимагатиме від нього визнати, що він не досяг своїх ключових цілей».

Advertisement

Проведення перемовин — не капітуляція

У своїй статті в Le Vif/LExpress експерт з Близького Сходу Себастьєн Бусуа наводить аргументи на користь засобів дипломатії навіть у, здавалося б, безнадійних ситуаціях: «Дипломатія та діалог є незамінними, якщо ми більше не хочемо вдаватися до методів війни, щоб бути почутими. Навіть якщо це непросто, розмовляти один з одним ще не означає капітулювати. Ми також повинні докласти значних зусиль, щоб дізнатися достатньо про нові сили, які ми досі відкидаємо через необізнаність, і зрозуміти їх. Завдяки контактам з нами ці сили, сподіваюся, зможуть розвиватися в «правильному напрямку», а саме в потрібному для нас напрямку. … Якби ми зробили більше, щоб співпрацювати з Росією, а не відштовхувати її так довго, вона могла б бути в центрі нашої динаміки та мати зовсім інший статус на сьогодні».

Advertisement

Путін повинен зазнати болючої поразки

Якщо винні у російських воєнних злочинах  повинні бути покарані, то для цього є лише один спосіб, наголошує в Rzeczpospolita політолог Роман Кузняр:

«Росія повинна зазнати болісної поразки в цьому конфлікті. Зовнішній світ не зможе покарати Путіна та його поплічників. Вони не постануть перед жодним міжнародним трибуналом (чи, щонайбільше, будуть засуджені лише заочно). Тож лише болюча поразка Росії, наслідки якої відчують всі росіяни, змусить їх вимагати справедливого покарання для злочинців, які занурили Росію в історичну катастрофу через вторгнення в незалежну Україну».

Оригінал англійською тут

Advertisement