Генеральний інспектор бундесверу Карстен Броєр зробив заяву: Німеччина та НАТО мають бути готові до масштабної війни через 5 років.
Подібні заяви не є безпідставними, та змусили НАТО вживати заходів вже зараз. Альянс не ігнорує ризики й активно готується до будь-якого розвитку подій.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Північноатлантичний альянс 22 січня розпочав наймасштабніші, за останні десятиліття військові навчання Steadfast Defender 2024. У цих навчаннях залучено 90 000 військових, 50 кораблів різних класів, понад 80 винищувачів, сотні гелікоптерів, безпілотників та більше тисячі броньованих машин, включно зі 133 танками і 533 бойовими машинами піхоти. Ці навчання дають можливість перевірити боєготовність НАТО, відпрацювати спільні дії та продемонструвати Росії силу та єдність альянсу.
У будь-якому випадку слід розуміти, що країни НАТО обговорюють можливе майбутнє та тренують своїх військових не для того, щоб атакувати РФ, а навпаки - для власної оборони та готовності зреагувати на будь-які дії Росії, в діапазоні від прикордонних провокацій й порушень повітряного простору до гібридного, або повномасштабного вторгнення на територію країни НАТО. Лідери військового комітету НАТО підтверджують необхідність трансформації Альянсу, особливо в аспекті військової сфери, оскільки не можна виключати можливість початку конфлікту з РФ у будь-який момент.
Росіяни скиглять через масований ракетний удар по Рильську на Курщині
Війна такого масштабу, як війна Росії проти України, може мати жахливі наслідки для країн Балтії. Їхнє географічне розташування робить їх вразливими до агресії з боку Росії.
19 січня Естонія, Латвія та Литва об'єдналися, щоб створити спільну лінію оборони вздовж своїх кордонів з Росією та Білоруссю. Цей крок свідчить про їхню занепокоєність щодо можливої військової загрози.
Польща
Польща має небезпечних сусідів: з одного боку - окупований Росією Калінінград, а з іншого - Білорусь, яка перетворилася на російський сателіт. Ця геополітична ситуація змушує Польщу активно модернізувати та збільшувати свої збройні сили.
Країна вже уклала ряд контрактів на постачання сучасного озброєння та техніки.
Одним з таких контрактів є замовлення на придбання 1 000 танків K2 «Чорна пантера» – який є сучасним основним бойовим танком Південної Кореї. Хоча спочатку польське керівництво планувало замовити лише 400 таких танків. Крім того, польські військові оновлюють свою артилерію за допомогою 600 корейських самохідних артилерійських установок K9 Thunder та 288 реактивних систем MRL K239 Chunmoo. Крім того, Південна Корея планує поставити 48 бойових літаків FA-50 для зміцнення обороноздатності Польщі. FA-50 є бойовою версією навчально-тренувального надзвукового винищувача, який може застосовуватись і як штурмовик через значну кількість озброєння, яке він здатен нести на борту. Під час тренувальних боїв було зафіксовано умовну перемогу FA-50 над американським F-22 Raptor.
У своєму застосуванні FA-50 сумісний з легендарним F-16, що дозволяє польським ВПС суттєво посилити свої можливості у небі.
Але варто враховувати, що постачання такої кількості військової техніки - це не швидкий процес, тому Польща потребує часу на зміцнення своєї обороноздатності південнокорейською технікою.
На даний момент польська армія нараховує приблизно 200 000 військових, і є плани розширити її принаймні до 300 000 професійних солдатів. Крім того, в Польщі налічується 350 000 резервістів.
Польща дійсно має серйозні амбіції з покращення та розширення своєї армії.
З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Польща кожного року збільшує свій військовий бюджет – у 2024 році він становить рекордні 33 млрд дол.
Естонія
Міністр оборони Естонії Ханно Певкур чітко окреслив уроки, винесені з російсько-української війни. Він заявив, що для захисту Естонії, окрім сучасної техніки, боєприпасів та особового складу, необхідно збудувати потужну лінію оборони на кордоні з Росією.
Ця лінія оборони буде складатись із 600 залізобетонних бункерів. Естонія також збільшує свій військовий бюджет та нарощує виробництво боєприпасів, щоб бути готовою до будь-яких загроз.
Фінансовий розподіл на 2023-2026 роки свідчить про серйозність намірів: 54% від загального військового бюджету буде витрачено на закупівлю сучасної зброї. Це підкреслює прагнення Естонії мати сильне та мобільне військо, здатне захищати свою країну.
Додатково, 1 березня 2023 року, Міністерство оборони Естонії оголосило про бажання збільшити чисельність особового складу з 26 700 до 43 700 бійців. Приблизний резерв становить 70 000 - 80 000.
Латвія
Ще у 2006 році Латвія скасувала обов'язкову військову службу, але війна в Україні та зростання агресії з боку РФ змусили латвійський уряд переглянути цю політику.
З 1 січня 2024 року в Латвії знову введено обов'язковий призов на військову службу. Міністр закордонних справ Латвії Кріш'яніс Каріньш пояснює це тим, що Росія має чітко розуміти: у разі агресії проти Європи, вона отримає жорстку відсіч.
Обов'язковий призов – це не лише зміцнення обороноздатності Латвії, але й чіткий сигнал для Росії: ця маленька балтійська країна готова битися з агресором і діяти спільно з арміями інших країн НАТО.
У планах Латвії - збільшити чисельність своїх військ до 61 000. Орієнтовна кількість резервістів становить 35 000.
Литва
Литовський уряд схвалив план розширення армії. За наступні 10 років кількість військовослужбовців має зрости. Згідно з планом, до 2028 року число професійних військових збільшиться з 10 900 до 14 500. Загалом же резерв сягатиме 100 000 осіб.
Угорщина
Військові Угорщини зараз активно модернізують свою армію, роблячи ставку на бронетехніку західного зразка. Зараз армія країни нараховує близько 40 000 військовослужбовців, а ще 55 000 знаходяться в резерві. Залишається сподіватись, що, попри доволі суперечливу політику угорського уряду і заяви прем’єра Угорщини Віктора Орбана щодо України і російського вторгнення в Україну, у випадку російського нападу на якусь з країн НАТО, армія Угорщини буде діяти спільно з країнами Північно-Атлантичного альянсу. Адже угорці мають пам’ятати період окупації їхньої країни у 1956 році військами Радянського Союзу, коли танки, відправлені Москвою на придушення демократичних змін в Угорщині, окупували вулиці Будапешта.
Фото: Будапешт, 1956 рік, Keystone Press / Alamy via Legion Media
Румунія
Румунське військове відомство також усвідомлює потребу в оновленні та розширенні власної армії. Загалом планується збільшити чисельність військовослужбовців на 20 тисяч, що доведе загальну кількість до 100 тисяч. У сучасних реаліях такі дії є вимушеною необхідністю, продиктованою війною, яка вже другий рік триває в Україні.
Словаччина
Армія Словаччини нараховує близько 20 000 військових.
Росія
Зараз російська армія налічує 1 320 000 військових та близько 2 000 000 військовозобов’язаних у резерві. Частина діючих військовослужбовців РФ зараз воюють в Україні. За приблизними оцінками їх чисельність в Україні досягає 400 000.
Армія РФ має близько 800 винищувачів, 10 000 танків усіх типів, 5000 САУ та 4000 артилерійських установок.
Якщо ми порівняємо армію РФ з тими країнами Європи, що знаходяться до неї найближче, то РФ перевершує європейські показники у живій силі. Що стосується винищувачів то перевага також залишається за РФ – близько 800 винищувачів, 600 з яких готові до використання просто зараз. Додатково, Росія має 550 ударних гелікоптерів, 360 з яких зараз знаходяться у строю. У порівнянні, об'єднані повітряні сили Польщі, Естонії, Латвії, Литви, Румунії, Словаччини і Угорщини мають лише 85 винищувачів та 38 ударних гелікоптерів. Російська армія також переважає і по кількості наземної техніки. Польща має близько 600 танків, Румунія – 345, Словаччина – 36, Угорщина – 208, інші країни з цього переліку взагалі не мають танкових військ. Загалом, п'ять європейських країн разом мають 1189 танків.
Картина зі ствольною артилерією та САУ трохи краща. Польща має 525 самохідних артилерійських установок, Естонія – 24, Латвія – 59, Литва має 21 САУ та 54 артилерійські гармати, Угорщина – 23 САУ та 295 гармат, Румунія, поки що, не має САУ, але південнокорейський виробник бронетехніки вже виграв у тендері на постачання 54 САУ K9 Thunder, також Румунія має значну кількість звичайних артилерійських систем, близько 720. Щодо Словаччини, то у себе на озброєнні вони мають 35 САУ та 9 артилерійських установок.
Важливо не забувати, що результат війни не завжди залежить від чисельності військ – якість зброї також відіграє важливу роль. Країни Європи активно озброюються американськими системами залпового вогню M142 Himars, які вже продемонстрували свою важливість та ефективність в Україні. Окрім реактивних систем залпового вогню, європейські країни також працюють над розробкою та закупівлею сучасних систем протиповітряної та протиракетної оборони. Це особливо важливо в контексті забезпечення оборони власних країн. Адже наші західні сусіди уважно стежать за тактикою Росії з нанесення ракетно-дронових ударів по об’єктам, в тому числі, цивільної й енергетичної інфраструктури України. Останнім часом вже непоодинокими стали випадки, коли під час обстрілів України, сусідня Польща піднімає в повітря бойову авіацію для координації з наземними системами ППО і протидії російським ракетам і дронам, які можуть зайти в повітряний простір країн НАТО.
