1 лютого всі 27 лідерів ЄС домовилися надати Україні 50 мільярдів євро допомоги в 2024-2027 роках.
Ці кошти наша країна отримуватиме в межах нового інструменту Ukraine Facility, запропонованого Єврокомісією для надання усіх видів допомоги, окрім оборонної.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
39 із 50 млрд євро будуть спрямовані на бюджетну підтримку України. Втім, програма розроблена таким чином, що графік надання траншів прив’язаний до впровадження Україною низки реформ у різних сферах, розповів в інтерв’ю з Kyiv Post заступник міністра економіки України Олексій Соболев.
За його словами, нагляд за роботою програми буде “вшито” у фінальні вимоги до України з боку ЄС. Проте вже зараз відомо, що моніторинг здійснюватиме спеціальна аудиторська рада за участі українських представників.
За увесь чотирирічний період Україна повинна буде виконати понад 100 зобов’язань, які будуть розділені за кварталами. Таким чином, кошти за ту чи іншу реформу надходитимуть того ж кварталу, в якому вона буде втілена.
Відповідно, Київ підписуватиме меморандум про перехідне фінансування в березні, коли в ЄС розглянуть план України для повноцінного старту роботи програми. Що наразі відомо про умови надання нашій державі 50 млрд євро, скільки з них і коли ми повинні будемо повернути - в інтерв’ю Олексія Соболева для Kyiv Post.
- Міністерство економіки оголосило, що перші 4,5 млрд євро Україна може отримати вже в березні. Тим часом Кабмін ще в грудні 2023 року затвердив проєкт плану, необхідного для отримання коштів у межах Ukraine Facility. Що наразі відбувається з цим планом?
- Лідери ЄС затвердили бюджет, тобто погодили 50 млрд євро, які виділятимуться Україні в наступні чотири роки.
Тож ми знаємо, що фінанси вже заброньовані, тобто ми точно отримаємо 50 млрд євро впродовж чотирьох років.
А як саме та на яких умовах виділятимуться ці кошти, поки що не затвердили. Наразі мають провести тріалог між Єврокомісією, Єврорадою і Європарламентом і затвердити вимоги. Європарламент голосуватиме за них [на пленарному засіданні] 26-29 лютого.
Однією з вимог буде, що Україна офіційно подасть свій план - це відбудеться на початку березня.
У ЄС план приймуть, прочитають, вирішать, чи відповідає він вимогам, і програма запрацює. За виконання реформ, прописаних у цьому плані, ми щокварталу отримуватимемо гроші. Проте між голосуванням за затвердження вимог і тим, як програма повністю запрацює, пройде кілька тижнів.
Тому на початку березня ми підпишемо з ЄС меморандум, який передбачає перехідне фінансування на цей період у розмірі 4,5 млрд євро. І ми гадаємо, що вони надійдуть у березні.
- Але Україна вже має проєкт плану. Чому ми не можемо надіслати його на розгляд зараз, отримавши рішення лідерів ЄС?
- Бо наразі ще немає фінальних вимог до плану. Так, уряд затвердив робочу версію, яку напрацював у консультації з Єврокомісією, але це точно не фінальна версія.
Але все пішло не за планом, який був у Єврокомісії. Умови цієї програми мали затвердити ще в листопаді. Потім українська сторона мала протягом кількох місяців підготувати та подати план. А 1 лютого у ЄС затвердили б 50 млрд євро, і все б запрацювало.
А вийшло навпаки. Спочатку затвердили, що гроші будуть, а тепер вирішуватимуть, як їх будуть надавати.
- У презентації програми йдеться, що ці 50 млрд євро надаватимуться Україні у вигляді грантів та позик. Скільки насправді у цій сумі закладено безповоротної допомоги, а скільки нашій державі доведеться повернути і в які терміни?
- Фінальні вимоги ми дізнаємося в кінці місяця. Але, швидше за все, вони будуть такими, як було виписано в проєкті цієї програми і проголосовано минулої осені.
17 із 50 млрд євро надходитимуть як гранти, які не треба повертати. А 33 млрд - як кредити, які потрібно повертати. Але кредити будуть на дуже пільгових умовах: перші 10 років не потрібно повертати тіло кредиту, а відсотки по кредиту для України будуть дуже пільгові.
Окрім цього, у грантовій частині “зашито” близько 1,5 млрд для покриття різниці між ринковою ставкою по таких кредитах і тією пільговою ставкою, яка поки що не визначена. Тобто в 50 млрд євро входить ця різниця, щоб надавати нам пільгові кредити, наприклад, на наступні 20 років.
- Щодо термінів повернення: чи враховували при розробці цієї програми той факт, що Україна наразі знаходиться в стані війни з Росією, і всі видатки нашого держбюджету-2024, окрім “оборонки”, знаходяться в площині дефіциту? За вашою оцінкою, коли Україна досягне того економічного рівня, щоб повертати зовнішні надходження, які наразі отримує?
- Насправді, якщо дивитися історично, країни завжди фінансують себе через збільшення своїх боргів. Наразі наш рівень боргу до ВВП нижче середнього. За оцінкою Мінекономіки та Мінфіну, він абсолютно адекватний.
Зазвичай він значно більший, ніж 100%. Можна подивитися на Велику Британію під час Другої світової війни, яка тоді була імперією, і все одно їй довелось позичати кілька разів, аби мати змогу вести повномасштабну війну.
Війни - це дуже дорого, але потім економічне зростання при відновленні дозволяє швидко прийти до того, щоб мати змогу повернути ці кредити.
Тепер що стосується програми в 50 млрд євро: вона спеціально була розроблена таким чином, щоб ми мали змогу в наступні десять років відновитись і потім поступово повертати ці кредити.
У цей же період українська економіка також має вирости вище довоєнного рівня. Тож ці кредити буде не так складно повертати - у відсотковому співвідношенні до ВВП вони будуть менші. А коли ВВП зростає, тобто збільшується економіка, можна ще себе кредитувати.
Таким чином, попередній кредит можна повернути за рахунок взяття нового на нових умовах, оскільки більш розвинена економіка може собі дозволити таке кредитне навантаження.
- На сайті Єврокомісії чітко сказано, що ці кошти не можуть бути направлені, зокрема, на оборонну сферу. Чи означає це, що в ЄС розглядатимуть фінансування й інших потреб України, або навпаки, через цей великий пакет найближчим часом не варто розраховувати на додаткові кошти?
- Як нам пояснили в ЄС, вони хотіли б, аби через програму Ukraine Facility проходила вся європейська допомога Україні в наступні чотири роки, окрім оборонної.
Для оборонної допомоги з боку ЄС буде окрема спеціальна програма, її зараз обговорюють.
- Ви маєте на увазі 22 млрд євро, які розглядаються для компенсації двосторонньої військової допомоги Україні з боку членів ЄС? На позачерговому саміті 1 лютого, як я розумію, це рішення не змогли ухвалити...
Так. Що стосується сум: це неправда, що це велика сума. По-перше, дефіцит бюджету цього року в Україні лише більше $40 млрд.
Тому за 50 млрд євро ми, звісно, вдячні, але для макро-завдань України це не така велика сума.
Друге питання тут - чи спроможний Євросоюз мобілізувати значні кошти, коли йому загрожує небезпека? Звісно, спроможний. І 50 млрд євро на чотири роки для ЄС це - якийсь 0,0… % його ВВП. Можна порівняти з тим, скільки грошей було мобілізовано для допомоги економікам країн-членів під час пандемії Ковіду - тоді була програма на близько 750 млрд євро.
Таким чином, сума в 50 млрд євро плюс 20 млрд євро на “оборонку” не виглядає для Євросоюзу чимось дуже дорогим і не є проблемою.
- Про які умови для отримання Україною цих коштів ми можемо говорити вже зараз?
- Квартальні індикатори відповідатимуть реформам, які будуть визначені у Плані для Ukraine Facility. Вони розподілені за трьома блоками - основні реформи, економічні реформи, а також пріоритетні сектори для розвитку.
Перший - це основні вимоги, без яких подальший рух України вперед і інтеграція в ЄС неможливі.
Наприклад, це реформи публічного адміністрування і управління публічними фінансами, в межах останньої ми вже затвердили Національну стратегію доходів. Або це дорожня карта управління публічними інвестиціями - для розуміння пріоритетності проєктів відновлення, вона вже теж затверджена Мінфіном.
Наступний компонент - щодо судової та антикорупційної реформ, захисту прав власності.
До прикладу, нещодавно народні депутати проголосували за збільшення кількості детективів НАБУ, що теж було однією з вимог, яку ми обговорювали в межах плану.
Далі - блок економічних реформ. Аби Україна могла розвиватися швидко, потрібен кращий бізнес-клімат. Тут можна говорити про реформу ПЕК, реформу управління державною власністю - це як приватизація, так і корпоративна реформа.
Також це реформа управління фінансовими ринками, в тому числі державних банків, стратегія щодо вирішення проблеми кредитів, які не погашаються.
Окремо йде реформа щодо цифровізації роботи різних держорганів, наприклад, митниці.
І останній блок - це шість стратегічних секторів, в яких потрібно провести реформи, бо вони будуть драйверами економічного зростання в наступні чотири роки.
Це енергетика, транспорт та логістика для експорту, агросектор, IT, критичні матеріали, переробна промисловість.
Таким чином, під кожну сферу є кілька реформ, які потрібно впровадити. Загалом таких індикаторів на чотири роки буде більше ста.
Втім, якісь із них Україна або вже виконала, або виконує: закони вже підготовлені, проголосовані в першому читанні... До того ж, багато з цих вимог синхронізовані з тими, які ми зобов’язалися виконати МВФ, Світовому банку чи в Угоді про асоціацію з ЄС.
Загалом це чотирирічний план економічного компоненту реформ, і це дуже гарна база. Щоб навіть інвестори могли прочитати, що Україна збирається зробити, будувати свої очікування та інвестувати сюди, знаючи, що певна реформа буде впроваджена...
- Чи варто Україні боятися якихось санкцій, якщо ті чи інші реформи будуть впроваджуватися повільніше, ніж це очікується, знову ж таки через війну?
- Ми разом із секретаріатом Кабміну підрахували, що з урахуванням запуску цього плану, Україна в 2024 році повинна буде виконати загалом більше 200 зобов'язань. Для держави, яка також веде війну, це просто складно.
Тобто, оцей наратив, що Україна не хоче виконувати певні реформи… Всі хочуть і готові це робити, питання дійсно в спроможності. Але ми маємо все це виконати, аби стати членом ЄС, і ми це розуміємо.
Механізм у межах Ukraine Facility працює так, що якщо ми не виконали якусь реформу в строк, то у нас є 12 місяців, щоб її виконати. І в той квартал, в який вона буде виконана, надійдуть гроші за цей індикатор.
За ходом програми слідкуватиме спеціальна аудиторська рада, яку сформує Європа за участі українських представників. І Україна, своєю чергою, має налагодити в себе систему звітування і моніторингу за виконанням програми.
Таким чином, умови щодо нагляду “вшиті” в саму програму, і вони будуть зрозумілі в кінці місяця. Але це дійсно великий компонент, про який багато йдеться.
- 39 (або 75%) з 50 млрд євро будуть направлені на бюджетну підтримку України. Чи зможемо ми їх витратити на нагальні потреби, наприклад, на соціальну сферу, яка у нас другий рік поспіль у площині дефіциту?
- Ці 39 млрд євро йтимуть у бюджет, і ми витрачатимемо їх за звичайним бюджетним процесом. Тобто немає ніяких умов, окрім не витрачати їх на “оборонку”.
Кошти йтимуть у загальний фонд держбюджету і будуть змішуватися з іншими грошима. Тобто не можна буде сказати, що саме ці євро пішли на зарплати, а ось ці - на лікарню.
Водночас одна з вимог програми, як я вже сказав, - це покращення контролю використання бюджетних коштів, постійний моніторинг та аудит.
