Щонайменше 614 справ про булінг в українських школах було зафіксовано протягом останніх пʼяти років.
Водночас, за даними ЮНІСЕФ, 67% підлітків у віці від 11 до 17 років стикалися з проблемою булінгу.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Зазначається, що найчастіше порушники відбуваються штрафом, проте є й декілька судових рішень, коли винуватцям призначають виправні роботи.
Від 2019 року до початку повномасштабного вторгнення у 2022-му кількість таких справ була сталою — близько 146 на рік.
Після повномасштабної війни кількість проваджень зменшилася майже вдвічі — лише 79 рішень за 2022 рік.
Утім, торік кількість прийнятих судом рішень збільшилась до 96.
У 2023 році здебільшого притягували до відповідальності за цькування підлітками у віці від 14 до 16 років. За таким критерієм притягнуто найбільшу кількість порушників — 51 рішення.
До антитопу також потрапили справи про булінг, вчинений групою або ж повторно підлітками від 14 до 16 років.
При цьому керівники навчального закладу також можуть нести відповідальність за те, що не повідомили про випадки цькування. Наразі в реєстрі знайдено одну подібну судову справу.
Для покарання цькувальників застосовують переважно штрафи, але в реєстрі є два судових рішення, коли до порушників застосовували виправні роботи.
Обидва трапились у 2019 році: перший у Житомирській області, другий — на Херсонщині. Виправні роботи були призначені строком на 20 годин.
В українському законодавстві булінг визначають як будь-яке насильство, зокрема в інтернеті, яке відбувається стосовно всіх учасників навчального процесу та шкодить психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
У 2018 році в Україні зʼявилася відповідальність за булінг у навчальних закладах. Її визначає доповнення Кодексу України про адміністративні правопорушення статтею 173-4. Закон передбачає два види покарання: штраф від 850 до 3400 гривень та громадські роботи від 20 до 60 годин.
Починаючи з 16 років, цькувальники несуть адміністративну відповідальність. До цього моменту за вчинки дітей відповідають їхні батьки.
Якщо керівники навчальних закладів замовчують інциденти, то вони також несуть відповідальність — штраф або виправні роботи з відрахуванням до 20% від заробітку.
