У віці 89 років помер відомий дисидент та політичний діяч Юрій Шухевич, син головнокомандувача УПА Романа Шухевича. Він перебував на лікуванні в Німеччині.

Юрій-Богдан Романович Шухевич народився 28 березня 1933 року у селі Оглядів у родині Романа та Олександри Шухевичів.

Серед його предків були видатні українські діячі, етнографи, публіцисти, організатори львівської «Просвіти», Українського педагогічного товариства «Руська бесіда», «Бояна», Музичного товариства ім. Леонтовича, редактори часописів.

Advertisement

Життєвий шлях Юрія Шухевича був тяжким та тернистим, він провів 28 років у в’язницях, таборах і на каторгах, де отримав багато невиліковних хвороб, але не зламався. Він був людиною великої волі, та до останнього подиху, опікувався долею України.

Коли Юрію було 11 років, його вперше заарештували і разом з матір’ю заслали у Сибір. Його батько в цей час був головнокомандувачем Української повстанської армії та головою секретаріату Української головної визвольної ради.

У 1946 році Юрія забрали та помістили в дитбудинок для дітей «ворогів народу» на Донбасі. Звідти він тікав два рази, але його знову затримували і повертали.

Advertisement

В 1948 році над 15-річним Юрієм розпочався суд, де він отримав вирок на 10 років у радянській в’язниці, винятково за політичну діяльність його батька Романа Шухевича.

Після 6 років тюремного ув’язнення, Юрій підпав під дію закону про амністію неповнолітніх, однак його знов заарештували. Після закінчення 10-річного терміну ув’язнення, Шухевича повторно засудили на нові 10 років у невільничих таборах суворого режиму на основі «тюремної справи», використавши за «свідків» провокаторів і тюремних наглядачів.

У серпні 1968 року Шухевич був звільнений, але мав заборону жити в Україні. Він поселився в місті Нальчику Кабардино-Балкарської АРСР, де працював електромонтером.

Advertisement

Навесні 1972 року він був знову заарештований і засуджений на 9 років ув’язнення і 5 років заслання.

Ще в слідчому ізоляторі Шухевич написав гнівного листа в ООН, де засудив тоталітарний режим СРСР, який вбиває громадян за національну свідомість. Цього листа вдалося передати, але копію під час обшуку вилучили. За це 1973 року він отримав новий термін: 10 років тюремного ув’язнення та 5 років заслання. КГБ пропонували йому співпрацю та каяття, але кожного разу він відмовлявся.

В жахливих тюремних умовах і засланнях Юрій Шухевич здобув багато хвороб, він неодноразово вимагав обстеження лікарями, але мав лише покарання. Так у 1981 року в тюрмі він практично осліп. А операція, яку зробили в Ленінградській лікарні для в’язнів, була невдалою.

Advertisement

У жовтні 1989-го Шухевич повернувся у Львів.

Після проголошення Незалежності України у 1991 році Юрій Шухевич на запрошення світових правозахисних організацій та української діаспори відвідав країни Західної Європи, США, Канаду. Після залишився у Львові.

У 2005 році він був обраний головою політичної партії УНА та головним командиром УНСО, залишався на цій посаді до 2014 року. Потім він став народним депутатом, пройшовши в український парламент від «Радикальної партії». Шухевич був ініціатором і автором закону про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті та активним борцем з декомунізацію.

У серпні 2006 року Президент України Віктор Ющенко надав Юрію Шухевичу звання Героя України.