Популярний музикант і бізнесмен Іван Вілціґ розповідає про свого знаменитого батька Сіґґі Вілціґа, який втратив майже шістдесят родичів і пережив Голокост, а потім став одним із найуспішніших американських бізнесменів свого часу, а також про його уроки для тих, хто сьогодні протистоїть злу путінського вторгнення в Україну.
Іване, ви відбулися в музиці і бізнесі. Розкажіть, будь ласка, про себе.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Вже більше 20 років я записую електронну танцювальну музику. Я потрапляв у першу десятку американських чартів і британську Music Week. Через трагічну історію Голокосту в моїй родині я обрав особливу нішу для своєї музики. Мій батько вижив в Аушвіці, а п’ятдесят дев’ять членів нашої родини загинули під час Голокосту. Шістнадцять із моїх вісімнадцяти пісень – про вселенську любов і мир.
Мій останній альбом “ЖИТТЯ” вийшов як спеціальна акція на підтримку України. Я випустив його винятково на SoundCloud і оголосив, що скачувати і програвати його можна буде безкоштовно аж до визволення України.
Як ви переключилися з бізнесу на музику?
Після 20 років роботи в банку мого батька, коли мені було 45, я вирішив: зараз або ніколи. Мене надихнув приклад чемпіона світу з боксу Джорджа Формана. Я подумав: якщо він у такому віці зміг досягти такого успіху, то зможу і я.
Ми вдячні Вам, Іване, за те, що підтримуєте Україну. Що надихнуло Вас на створення фонду “Peaceman Foundation“, і які в нього цілі?
Хоча посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) ще не був офіційно визнаний в 60-х, мій батько страждав на деякі його класичні симптоми, такі як сильний головний біль, нічні жахіття і страшні спогади. Тож я заснував Peaceman Foundation для того, щоб збирати кошти і жертвувати їх тим, хто лікує людей, які найбільше страждають від ПТСР – наприклад, солдатів, що повернулися з війни, жертв зґвалтування та інших травмованих людей.
Ваш батько Сіґґі народився на території сучасної Польщі, а коли йому було стільки, скільки зараз вам, його відправили до нацистських концтаборів Аушвіц і Маутхаузен. Але він вижив і до еміграції до США допомагав американцям знаходити нацистів. Він став нафтовим і банківським магнатом. Статки його компаній перевищили 4 мільярди доларів. Про все це ви написали в своїй книзі “Не спинити: вражаючий шлях Сіґґі Б. Вілціґа від жертви Голокосту і бідного іммігранта до легенди Уолл-Стріт”. Що можна винести з цієї книги, читаючи історію непересічного життя вашого батька?
Мій батько народився на заході Пруссії, яка зараз є територією Польщі. На його долю випало наймасовіше в світовій історії вбивство, але попри все, не маючи ані грошей, ані освіти, ані зав’язків, він знайшов у собі сили і досяг неймовірного успіху. Історія його життя дає надію всім, хто її читає.
Згадуючи свого батька, як ви гадаєте – що б він сказав про сьогоднішню війну Росії проти України? Що б він сказав тим мільйонам українців, які змушені залишати свої домівки і втрачають надію?
Він би сказав, що Путін, так само, як і Гітлер, винний у воєнних злочинах. Найстрашніше те, що навмисно вбивають, катують і ґвалтують мирних громадян. Скажу тим, хто все втратив чи покинув: вам пощастило – ви живі. Бо якщо ви живі, є надія на щасливіше життя.
Коли ви побачили, що в Україні розпочалася війна, вам це нагадало розповіді батька про Другу Світову?
Так, у жорстоких атаках на чоловіків, жінок, дітей багато спільного.
Якби ви могли передати послання українському народові, яким би воно було?
Продовжуйте битися – тільки перемога над Росією гарантує вашу свободу.
Якщо комусь зовсім погано, якщо здається, що все втрачено, які з уроків життя вашого батька могли б дати надію на кращий завтрашній день? І що слід робити?
Все вдасться, якщо є бажання. Ніколи не здавайся.
Оригінал англійською тут.
