Кабінет міністрів пізно ввечері 25 грудня зареєстрував у парламенті новий законопроєкт про зміну правил мобілізації в Україні.

Про це свідчать  дані на сайті Верховної Ради.

Тепер документ мають розглянути у комітетах ВР, а потім винести на розгляд у сесійну залу. У разі ухвалення закон набере чинності за місяць, за винятком окремих частин.

Законопроєкт пропонує змінити призовний вік з 27 до 25 років. Передбачається базова загальновійськова підготовка до 3 місяців для всіх громадян віком від 18 до 25 років при всіх навчальних закладах. Запроваджується й базова військова служба за бажанням до 25 років для тих, хто не пройшов базову загальновійськову підготовку. Триватиме вона до 5 місяців.

Advertisement

Строкова служба скасовується, усі строковики звільняються і переходять у мобілізаційний ресурс відповідно до загальних правил (з 25 років).

Згідно з законопроєктом, на кожного призовника, військовозобов’язаного та резервіста формується військово-обліковий документ в електронній формі. Такі особи мають реєструватися в електронному кабінеті призовника, військовозобов'язаного, резервіста; проходити медогляд, прибути за викликом до ТЦК у строки та місце, зазначені у повістці.

Advertisement

У законопроєкті прописано, що призовники, військовозобов’язані та резервісти, які покинули своє місце проживання, у семиденний строк з дати взяття на облік ВПО мають стати на військовий облік за місцем перебування.

На сільради, селищні та міськради поклали повноваження забезпечувати організацію призову громадян, доводити до відома громадян розпорядження керівників військових адміністрацій та керівництва ТЦК про проведення мобілізації та виклик військовозобов'язаних до ТЦК. Вони також мають забезпечувати прибуття громадян на збірні пункти.

Advertisement

Повістки на електронну пошту

Усі військовозобов'язані повинні протягом 60 днів з дня оголошення мобілізації або протягом 20 днів з дати її продовження (наступне продовження має відбутися в середині лютого) прибути до ТЦК, незалежно від отримання повістки.

У разі отримання повістки про виклик до ТЦК громадянин зобов’язаний з’явитися у зазначене в ній місце та строк.

Повістку можуть вручати:

  • в приміщенні ТЦК - представники ТЦК
  • за місцем проживання - представники ТЦК або поліцейські;
  • на роботі - представники ТЦК, роботодавець або поліцейський;
  • у громадських місцях - представники ТЦК або поліцейські.

Документ передбачає, що повістка про виклик до ТЦК може бути надіслана громадянину через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного та резервіста або на електронну пошту.

Поважними причинами неприбуття за повісткою є перешкода стихійного характеру, хвороба, смерть близького родича.

Під час мобілізації громадяни України віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або зняті з нього, зобов’язані мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти його за вимогою представника ТЦК або поліцейського. У ході перевірки документів представник ТЦК чи поліцейський можуть проводити фото- та відеофіксацію та використовувати обладнання з доступом до реєстру призовників.

Advertisement

Мобілізація осіб з інвалідністю

Чинне законодавство звільняє від мобілізації осіб із інвалідністю усіх трьох груп, однак у цьому проєкті уряд пропонує залишити звільнення тільки для інвалідів І і ІІ групи. Пропонується виключити й формулювання «обмежено придатний до військової служби». Тепер ВЛК можуть визнати громадянина або придатним, або тимчасово непридатним, що потребує лікування, або непридатним. 

Advertisement

Низка Telegram-каналів вказують, що інвалідність ІІІ групи мають особи з такими захворюваннями:

  • сліпота на одне око;
  • параліч кисті, культя верхньої кінцівки, відсутність пальців;
  • культя стегна або гомілки; укорочення ноги на 7 сантиметрів або більше;
  • кастрація у чоловіків;
  • неоперабельний дефект щелепи, коли людина не може нормально жувати і втрачає вагу.

Військовий облік для українців за кордоном

Виключається норма, згідно з якою військовий облік громадян України, які постійно проживають за кордоном, не ведеться.

Як вказано в законопроєкті, консульські послуги в закордонних дипустановах України для українців-чоловіків віком від 18 до 60 років, які є призовниками, військовозобов’язаними або резервістами, здійснюються за умови наявності військово-облікових документів. У консульстві перевіряють дійсність військово-облікових документів. Винятком є оформлення документів на повернення в Україну, допомога дітям, оформлення спадщини, послуги за заявами затриманих, у разі загрози життю та здоров’ю громадянина.

Advertisement

В умовах воєнного стану оформлення українського чи закордонного паспорту за кордоном громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років здійснюється за умови наявності у них військово-облікових документів.

Обмеження прав українців, які ухиляються від взяття на військовий облік та військової служби

У законопроєкті прописано, що ухилянтів вноситимуть до Єдиного реєстру боржників. До них застосовуватимуть такі обмеження:

  • заборона виїзду за кордон,
  • заборона на проведення операцій з рухомим та нерухомим майном,
  • обмеження на право керування власним транспортним засобом та отримання посвідчення водія,
  • обмеження права на користування та розпорядження коштами та іншими цінностями,
  • відмови в укладенні кредитного договору, договору позики,
  • призупинення отримання пільг та послуг від держави.

Обмеження припинятимуться за повідомленням керівника ТЦК щодо виключення військовозобов’язаного з Єдиного реєстру боржників.

Право на відстрочку та звільнення зі служби

Законопроєкт передбачає право на відстрочку від призову та право на звільнення зі служби для таких категорій:

  • особи з інвалідністю І-ІІ групи;
  • особи, які мають трьох і більше дітей;
  • право на звільнення чоловіка чи дружини у випадку, якщо обоє є військовослужбовцями і мають дитину;
  • наявність у сім’ї неповнолітньої особи з інвалідністю;
  • наявність повнолітньої недієздатної дитини з інвалідністю/дружини або чоловіка/батьків дружини або чоловіка І-ІІ групи;
  • опікунство особи з інвалідністю І-ІІ групи, яка визнана в судовому порядку недієздатною;
  • вагітність та декрет;
  • чинний статус народного депутата, обрання депутатом – підстава для звільнення зі служби;
  • наявність близьких родичів (чоловіка, дружини, сина, доньки, батька, матері, рідного брата чи сестри), які загинули або зникли безвісти під час АТО або відсічі збройної агресії проти України.

Відстрочка, але не підстава для звільнення передбачена для здобувачів послідовної вищої освіти, яким менше 30 років; усіх науковців з вченим званням та усіх викладачів, які працюють на повну ставку.

Щодо студентів, то призову за новим законопроєктом не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої̈ та вищої̈ освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий за однією спеціальністю (фахом). Це означає, що новий законопроєкт унеможливлює відстрочення для осіб, які навчаються на другій вищій освіті. Така можливість залишається для тих, хто здобуває першу освіту. Студентам, які йдуть на другий вищий ступінь, надається шанс завершити поточний академічний рік - право на відстрочку вони втратять не відразу, а у червні.

Право на відстрочку при постановці на військовий облік для держслужбовців, правоохоронців, прокурорів, співробітників Державної виконавчої служби скасовується.

Запроваджуються нові правила бронювання - бронюються чиновники категорії "А". А категорія "Б" та "В" - лише до 50% від загальної кількості військовозобов'язаних.

Строковики не підлягають мобілізації впродовж шести місяців після звільнення зі служби.

Не підлягають мобілізації впродовж двох років після звільнення всі, хто був мобілізований та звільнений (крім строковиків).

Підлягають мобілізації тільки за бажанням особи, звільнені з полону, та жінки.

Під час воєнного стану служба за контрактом для осіб від 18 до 25 років становить один рік.

Законопроєкт передбачає наступні підстави для звільнення зі служби для військових за призовом:

  • у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
  • за станом здоров’я;
  • на підставі висновку ВЛК про непридатність до військової служби (можливо з переоглядом через 6-12 місяців);
  • за наявності інвалідності І чи ІІ групи;
  • у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у вигляді позбавлення або обмеження волі;
  • через сімейні обставини;
  • у зв'язку з проведенням організаційних заходів у розвідувальних органах України;
  • у зв’язку зі звільненням з полону;
  • у зв’язку зі скороченням штатів;
  • у зв’язку з обранням народним депутатом України, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
  • у зв’язку з закінченням строку служби - у разі безперервної служби під час дії воєнного стану протягом 36 місяців.

Що з приводу законопроєкту кажуть у Раді?

Народні депутати вже почали реагувати на зареєстрований проєкт закону. Зокрема, секретар оборонного комітету парламенту, який визначений головним з розгляду цього документу, Роман Костенко заявив, що мобілізація до 500 тисяч осіб необхідна для поповнення санітарних втрат, заміни строковиків та формування нових підрозділів Збройних сил України.

Нардеп Олександр Горенюк припускає, що нові правила мобілізації почнуть діяти орієнтовно з початку весни. За його словами, голосування за закон у першому читанні ймовірно відбудеться 10-12 січня 2024 року. Розгляд у другому читанні разом з усіма правками прогнозується на кінець січня. Закон вступає в силу через один місяць після його опублікування.

Водночас видання "Українська правда" з посиланням на джерела у президентській фракції "Слуга народу" пише, що депутати від СН отримали рекомендації щодо необхідності уникати коментарів стосовно цього проєкту закону.

За даними джерел, у фракції наголосили на необхідності дотримуватись однієї з президентом лінії з огляду на "чутливість питання", тому "мобілізацію з суспільством мають комунікувати військові, від яких цей запит виходить".

Депутат від опозиційної фракції "Європейська солідарність" Олексій Гончаренко заявив, що законопроєкт "у такому вигляді приймати не можна".

"Треба його суттєво переробляти, головне зменшувати термін служби. 36 місяців - це вічність", - написав він у своєму Telegram.