Соціологи фіксують зростання критичного ставлення до органів влади України. Українці найбільше довіряють Збройним силам України, головнокомандувачу Валерію Залужному та волонтерам.
Про це свідчать дані опитування КМІС.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Згідно з ними, абсолютну довіру в суспільстві зберігають Збройні сили - як і в грудні 2022 року, так і зараз 96% довіряють ЗСУ. Крім цього, 88% українців довіряють головнокомандувачу ЗСУ Залужному (не довіряють - лише 4%).
Президент Володимир Зеленський теж зберігає переважну довіру серед українців. Наразі 62% довіряють президенту, а не довіряють - 18%. У грудні 2022 року 84% довіряли президенту, не довіряли - 5%. Відповідно, якщо баланс довіри-недовіри в грудні 2022 року для президента становив +80%, то зараз він становить +42%.
"Тобто, з одного боку, бачимо суттєве зниження, але з іншого боку, він залишається однозначно позитивним із значним переважанням тих, хто довіряє президенту, порівняно з тими, хто йому не довіряє", - вказують соціологи.
Думки вголос: де ми, що на кону і що сказав би Рейган
Вони наголошують, що у поточній ситуації важливо розуміти, як "перетинаються" поля довіри до президента і головнокомандувача ЗСУ. Більшість українців (59%) водночас довіряють і Зеленському, і Залужному. Частка українців, які мають поляризовані погляди, є досить невеликою: лише 14% довіряють Залужному і при цьому не довіряють президенту, і лише 1% довіряють президенту, але не довіряють Залужному.
В Україні зберігається висока довіра волонтерам - 84% їм довіряють і лише 3% не довіряють (у грудні 2022 року показники була майже ідентичними).
Трохи знизилася довіра до Служби безпеки України, проте наразі більшість українців довіряють їй - 58% проти 16% тих, що не довіряють (у грудні 2022 року 63% довіряли СБУ, не довіряли - 9%).
Які органи влади суттєво втратили довіру?
За останній рік частка тих, хто довіряє Верховній Раді, знизилася з 35% до 15%, а частка тих, хто не довіряє - зросла з 34% до 61%. Довіра до уряду впала з 52% до 26%, недовіра - зросла з 19% до 44%.
Істотно знизилася довіра поліції - з 58% у грудні 2022 року до 41% зараз (недовіра зросла з 14% до 29%).
Критично низькою зі значним погіршенням порівняно з минулим роком є довіра судам і прокурорам. Лише 12% респондентів довіряють судам і лише 9% довіряють прокурорам, а не довіряють - відповідно 61% і 64%. У грудні 2022 року судам довіряли 25%, прокурорам - 21%, але більш важливо, що було значно менше (удвічі) тих, хто не довіряв їм.
ЗМІ та церква також втратили довіру українців
Значно втратили довіру українські ЗМІ, чиї показники довіри повернулися до рівня грудня 2021 року. За останній рік з 57% до 29% поменшало тих, хто довіряє українським медіа. З 14% до 40% зріс відсоток українців, які їм не довіряють.
Стабільно втрачає довіру громадськості і Церква. Між груднем 2021 року і груднем 2022 року довіра Церкві знизилася з 51% до 44%, між груднем 2022 року і груднем 2023 року - з 44% до 38%.
Що кажуть у КМІС?
Заступник директора КМІС Антон Грушецький пояснив, що наростання критики і зниження довіри до влади, скоріше за все, є наслідком, з одного боку, несправджених очікувань на цей рік та, з іншого боку, претензіями щодо ефективності та прозорості діяльності.
"Важливо, що при цьому критика наразі не переростає у вимоги виборів (зараз абсолютна більшість проти будь-яких виборів), а також що більшість українців зберігають довірудо президента. Президент зберігає високу легітимність, що безумовно потрібно для підтримання керованості державних інституцій у цей складний період та для проведення складних перемовин із західними партнерами", - наголосив він.
На думку Грушецького, важливим показником є те, що 59% українців водночас довіряють і президенту Зеленському, і головнокомандувачу ЗСУ Залужному.
Він зауважив, що українці вимагають єдності, а тому дії окремих представників влади зі спроб дискредитації головнокомандувача ЗСУ викликають різке несприйняття в суспільстві.
"Українці не вірять у звинувачення, які можуть лунати на адресу Залужного. Навіть більше, можна припускати, що такі звинувачення бумерангом негативно позначаються на самій владі", - наголосив соціолог.
Опитування провели 29 листопада - 9 грудня 2023 року серед 1031 респондентів в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на час опитування був відсутній український мобільний зв'язок.
