НАТО заявило, що поточний саміт блоку у Бухаресті продемонстрував його єдність щодо продовження підтримки України, оскільки війна Росії проти сусідньої країни триває вже десятий місяць.

Але що це означає насправді?

Дводенна подія триватиме до середи, 30 листопада, і поки що новини неоднозначні. Ось найважливіше з того, що вам потрібно знати.

Чого просить Україна?

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав до поставок зброї (особливо передових систем протиповітряної оборони) «швидше, швидше, швидше», а також трансформаторів, необхідних для усунення пошкоджень енергетичної інфраструктури України, спричинених ракетними атаками Росії, які ще тривають.

Advertisement

«Коли у нас будуть трансформатори та генератори, ми зможемо відновити нашу систему, нашу енергомережу та забезпечити людям гідні умови життя», – сказав він.

«Коли у нас будуть системи ППО, ми зможемо захистити цю інфраструктуру від [подальших] російських ракетних ударів».

«Якщо коротко, «Патріоти» і трансформатори – це те, що найбільше потрібно Україні», – сказав Кулеба, маючи на увазі американську систему протиракетної оборони «Патріот».

Advertisement

Що наразі обіцяли Україні на саміті?

Глава НАТО Йенс Столтенберг заявив, що союзники пообіцяли більше підтримувати Україну в налагодженні її інфраструктури та продовжуватимуть надсилати зброю та засоби протиповітряної оборони, щоб допомогти їй краще захистити себе, повідомляє AFP.

Він сказав, що, вірогідно, Росія здійснить ще більше атак на українську мережу, оскільки Кремль зазнає поразок на полі бою, і попередив, що Європа повинна «бути готовою до нової хвилі біженців».

Держсекретар США Ентоні Блінкен оголосив про пакет допомоги у розмірі 53 млн доларів «для підтримки придбання Києвом критично важливого електромережевого обладнання».

Advertisement

Високопоставлений чиновник США сказав, що цей пакет допомоги не буде останнім, і зазначив, що адміністрація Байдена передбачила в бюджеті 1,1 млрд доларів на підтримку енергосистеми в Україні та сусідній Молдові.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц окремо розмовляв з президентом України Володимиром Зеленським і сказав, що Німеччина відправить 350 генераторів і надасть фінансову допомогу для ремонту енергетичної інфраструктури на суму 56 млн євро (57 млн доларів).

А як щодо ППО?

З цього приводу новини були дещо менш позитивними. Союзники надали Україні зброї на мільярди доларів, але Київ просить більше ППО, танків і ракет більшої дальності, щоб відбити напад Кремля.

Столтенберг сказав, що «триває дискусія» щодо постачання систем Patriot, які Вашингтон та інші члени НАТО досі відмовлялися надати Києву.

Advertisement

Існує також занепокоєння з приводу того, що запаси зброї в деяких країнах НАТО закінчуються, оскільки вони були направлені в Україну.

Східноєвропейські країни-члени НАТО, які є ближчими до епіцентру воєнних дій, ніж їхні західні колеги, були більш рішучі у своїх заявах.

Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс сказав, що його прохання до колег-міністрів НАТО було простим: «Зберігайте спокій і дайте танки».

А як щодо членства України в НАТО?

Альянс не досяг жодного прогресу щодо запиту України на приєднання, незважаючи на те, що загалом він залишається відданим своїй обіцянці, даній близько 14 років тому, що Київ одного дня стане членом НАТО.

Столтенберг вчергове заявив, що «двері відкриті» для нових членів, але сказав, що зараз у центрі уваги – допомога Україні в боротьбі з агресією Москви.

Advertisement

Позаштатний радник президента України Олексій Арестович зазначив, що на саміті «було зроблено кілька конкретних і важливих заяв».

«Україна може стати членом альянсу після завершення бойових дій», і «підтримка України буде розширена в енергетичному та військовому плані», – зазначив він у заяві.

Окрім війни в Україні, міністри під час саміту оцінять прогрес у вступі до НАТО Фінляндії та Швеції, який уже ратифікували 28 із 30 країн-членів, але який залишається призупиненим в очікуванні зеленого світла від Угорщини та Туреччини.

Міністри закордонних справ Фінляндії, Швеції та Туреччини зустрілися в кулуарах заходу, але Анкара не сигналізувала про будь-яке пом’якшення своєї позиції.

Advertisement

Оригінал англійською тут