Наступного тижня виконавчий орган Європейського Союзу має схвалити законодавчу пропозицію щодо використання доходів від заморожених російських активів. Однак сумніви у Франції, Німеччині та Бельгії означають, що Україна не отримає грошей найближчим часом.
Законопроєкт очікується 12 грудня, за два дні до саміту лідерів країн ЄС, на якому обговорюватимуть бюджетну та військову допомогу Києву, а також просування заявки України на членство. Перспектива вето Угорщини та суперечки щодо бюджету між державами ЄС значно зменшують шанси на угоду щодо доходів від активів. За словами дипломатів і офіційних осіб ЄС, які висловили тривалі сумніви трьох ключових столиць, Київ також не отримає миттєвих хороших новин щодо отримання доходів від заморожених російських активів.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
В ISW спрогнозували, коли Росія може знову запустити «Орєшнік»
ЄС стверджує, що заморозив російські активи на загальну суму близько 21,5 мільярда євро, і що ще 300 мільярдів євро коштів російського центрального банку заарештовано в ЄС та G7. Близько 125 мільярдів євро з останньої суми належить бельгійській компанії Euroclear. Бельгія – держава ЄС, але не член G7 – підрахувала, що збере 2,3 мільярда євро податків із цих коштів у 2023-24 роках, і що використає ці гроші для допомоги Україні.
Пропозиція ЄК наступного тижня буде спрямована на впровадження стандартних правил поводження з арештованими активами в усіх країнах ЄС. Для цього потрібна одностайна підтримка всіх 27 країн-членів ЄС. За словами офіційних осіб ЄС, ця пропозиція уточнює юридичні зобов’язання залучених установ, а також доручає їм залишити заморожені російські активи.
Як зазначили єврочиновники, важливо те, що документ не включатиме пряму пропозицію щодо перерахування нових надходжень від цих активів до бюджету ЄС. Очікується, що лідери ЄС не дадуть остаточного схвалення пропозиції на саміті, але, можливо, доручать своїм урядам більше попрацювати над нею. У зв’язку з тим, що Німеччина та Франція висловлюють застереження, швидкої угоди не видно.
Раніше заступниця міністра юстиції України Ірина Мудра повідомила, що Європейський Союз схвалив плани передачі прибутків від заморожених російських активів Україн, і що юридичні пропозиції Єврокомісія планує висунути в грудні.
Що відомо про вилучення російських активів
10 березня минулого року президент Володимир Зеленський підписав закон про примусове вилучення об’єктів власності Російської Федерації та її резидентів. Вилучення здійснюватиметься без компенсації.
16 березня Мін’юст США оголосив про створення KleptoCapture — підрозділу з пошуку активів російських посадовців і олігархів, які намагаються приховати їх від санкцій. 26 квітня генеральний прокурор США Меррік Гарленд підтримав ідею передачі активів російських олігархів, конфіскованих через агресію РФ, безпосередньо Україні.
Наприкінці квітня 2022 року Палата представників Конгресу США схвалила законопроєкт, який передбачає конфіскацію заморожених активів російських підсанкційних юридичних та фізичних осіб. Вилучені кошти пропонується спрямувати для надання додаткової військової та гуманітарної допомоги Україні.У травні минулого року міністерка фінансів США Джанет Єллен заявила, що у США не існує законних механізмів конфіскації заморожених активів російського Центробанку з тим, щоб їх потім можна було би використати для відновлення економіки України.
24 червня 2022 року Сенат Канади схвалив законопроєкт, який передбачає можливість конфіскації російських активів.14 листопада 2022 року Генеральна Асамблея ООН більшістю голосів ухвалила резолюцію про "Забезпечення засобів правового захисту та репарацій у зв'язку з агресією проти України", підготовлену Україною за співавторства понад півсотні країн.
18 листопада 2022 року Європейський Союз заморозив 68 мільярдів євро російських активів, згідно з внутрішнім документом Єврокомісії. Наразі Євросоюз вивчає можливість направити деякі з заморожених активів Центробанку РФ на відновлення України. Обговорення перебуває в ранній стадії, тому що для таких кроків потрібен перегляд правової основи.
Передруковано з TVP за згодою сторін.
