Лейтмотиви зустрічі міністрів закордонних справ НАТО в Бухаресті

Зустріч міністрів закордонних справ країн-членів НАТО, яка проходила в Бухаресті 29 та 30 листопада, завершилася, і результати її в основному позитивні, хоча часом і неоднозначні.

Під час дводенної зустрічі, яка відбулася на тлі систематичних бомбардувань Росією критичної інфраструктури України, в результаті чого сотні тисяч людей залишилися без світла та електрики, головним очікуванням було те, що союзники нададуть негайну допомогу для відновлення пошкодженої електромережі та захисту українських міст від подальших ракетних обстрілів.

Міністри виправдали очікування, пообіцявши відновити стратегічні об’єкти країни, охопленої війною, і не дати Путіну «перетворити зиму на зброю» – вислів, який під час заходу кілька разів використав генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

Зокрема, держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що США нададуть Україні трансформатори та генератори на суму 53 млн доларів протягом кількох днів або тижнів. Він також зазначив, що американський уряд звернувся до Конгресу з проханням про додатковий пакет допомоги, щоб посприяти Україні у відновленні її критичної інфраструктури.

Крім того, міністри говорили про системи протиповітряної оборони, пообіцявши більше надати їх Україні. Але, судячи з того, що Блінкен фактично ухилився від відповіді на питання щодо передачі «Patriot», шансів, що Україна їх отримає, мало.

Мотиви цих коливань не зовсім зрозумілі, оскільки США неодноразово наголошували, що вони надають той тип зброї, який потрібен Україні в певний момент часу, а постачання і «Patriot», і реактивних винищувачів зараз було б більш ніж своєчасним.

Пізніше стало відомо, що США погодили надання Україні восьми комплексів NASAMS та необхідних для них боєприпасів, і що два з них вже найближчим часом будуть в Україні.

Прискорена заявка України на членство

Стосовно заявки України на членство, поданої наприкінці вересня, Столтенберг зробив кілька важливих заяв, зокрема, що Альянс готовий обговорювати це після закінчення війни.

Залишається досі незрозумілим, чи узгодив свого часу президент Зеленський подання заявки на вступ з самим НАТО та країнами-членами блоку, але незмінним залишається те, що Україна не стане членом НАТО, доки не закінчиться війна.

Перемога України

Столтенберг неодноразово наголошував: те, що Україна має перемогти у війні, а російський авторитарний режим має впасти, є першочерговим завданням.

«Якщо Україна не переможе як незалежна суверенна держава, тоді, звісно, ​​питання членства взагалі не буде стояти», – сказав він, відповідаючи на запитання Стівена Ерлангера з New York Times, чи заслужила Україна членство в НАТО, захищаючи цінності демократії та свободи.

І ця конкретна заява має значення, оскільки в приватних розмовах багато добре інформованих осіб зазначали, що донедавна не всі вірили, що Україна здатна виграти війну.

Не зовсім ясно, який саме епізод війни переконав скептично налаштованих західних чиновників у тому, що Україна на це здатна, але така зміна риторики є добрим знаком в сенсі реалістичності сподівань України стати членом НАТО.

Втрати: вигадані проти реальних

Під час саміту також стало відомо, що президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що з 24 лютого Україна втратила 100 тис. військових і понад 20 тис. мирних жителів, що шокувало журналістів і експертів, оскільки, за твердженнями України, втрати Росії значно перевищують українські.

Хоча пізніше фон дер Ляєн уточнила, що 100 тис. включає всі типи людських втрат, все ж таки незрозуміло, звідки взялася ця цифра і чому вона була оприлюднена саме під час зустрічі міністрів закордонних справ НАТО.

Також залишилось неясним, чи погоджується НАТО з цією цифрою, оскільки Kyiv Post не мала можливості поставити це питання під час прес-конференції.

Ще одна обставина, яка дещо зіпсувала саміт – Угорщина продовжує блокувати участь України на засіданнях міністрів закордонних справ НАТО. Вона робить це з 2017 року, і хоча час від часу Угорщина робить позитивні заяви щодо України, її уряд все ще стверджує, що Україна якимось чином дискримінує угорську меншину на Закарпатті.

Втім те, що під час саміту Європарламент закликав Єврокомісію розслідувати, чи упереджений у своїх діях комісар з питань сусідства та розширення Олівер Варгеї, громадянин Угорщини, та відмова ЄС виділити 7,5 млрд євро допомоги Угорщині, було надзвичайно своєчасним і показало, що Євросоюз далі не буде терпіти політику шантажу, до якої постійно вдається Угорщина.

Чи могла зустріч бути більш плідною?

Загалом, Бухарест не є щасливою локацією для України, оскільки це те саме місто, де у 2008 році Київ не зміг отримати бажаний План дій щодо членства в Альянсі під час чергового саміту НАТО, оскільки Франція та Німеччина заблокували це рішення.

Цього разу, незважаючи на те, що союзники пообіцяли підтримку та зробили кілька важливих заяв, залишається зрозумілим, що можна було пообіцяти куди більше, а також застосовувати менш розпливчасту риторику.

Усі ключові промови, зроблені Столтенбергом і Блінкеном, містили двозначні тези з багатьох питань. Наприклад, Столтенберг стверджував, що причиною того, що він не зміг уточнити обсяги обіцяної Україні допомоги, є те, що «він уже залишив зустріч на той час» – досить дивне виправдання. Особливо з огляду на те, що Україна жахливо страждає від цієї війні, і українські журналісти чітко дають зрозуміти, що вони мають право на відповіді, більш чіткі, ніж звичне «це обговорюється».

На жаль, ми ще не почали такі відповіді отримувати.