В Україні розробляють стандарт про дзеркальність законодавчих норм щодо національних меншин Румунії та Угорщини.

Про це розповів спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук, пише "Інтерфакс-Україна".

"Ми зараз розробляємо невеликий такий стандарт, який буде повністю дублювати те законодавство, що існує, зокрема, в Румунії або Угорщині [по відношенню до української нацменшини]. Він буде дзеркально відображати такі ж норми", - повідомив голова українського парламенту в ефірі нацмарафону.

Advertisement

Він нагадав про схожий прецедент, коли Польща прийняла спеціальний закон щодо українців, а Україна - відповідний дзеркальний закон щодо польських громадян.

На думку Стефанчука, у двосторонніх відносинах повинен працювати головний принцип міжнародного права - принцип взаємності: "Ми заклали це у фундаментальний проєкт про національні меншини (спільноти). Отже, якщо та сторона для нашого суспільства робить певні речі, ми дзеркально готові для цього суспільства зробити відповідні речі в Україні. Тільки так", - зазначив спікер Верховної Ради.

Нагадаємо, на тлі рекомедації Єврокомісії розпочати з Україною перемовини щодо членства в Євросоюзі, як і очікувалося, угорський уряд виступив із категоричною позицією в цьому питанні.

Advertisement

Спочатку Балаш Орбан, політичний директор премʼєр-міністра Угорщини Віктора Орбана, заявив, що Будапешт перешкоджатиме вступу України до ЄС, допоки не будуть виконані угорські вимоги щодо мови навчання для представників нацменшин в Україні. 

А потім і сам угорський прем'єр в ефірі державного радіо заявив, що Будапешт має чітку позицію щодо цього питання - ЄС не має розпочинати перемовини з Україною щодо членства. У цій же розмові Орбан нагадав, що Брюссель винен Угорщині кошти, втім зазначивши, що ці два питання не пов'язані. Kyiv Post розбирався, які наслідки може мати відмова Будапешта підтримати перемовини з Україною про вступ до ЄС.

Advertisement