Балаш Орбан, політичний директор премʼєр-міністра Угорщини Віктора Орбана, заявив, що Будапешт буде перешкоджати вступу України до ЄС, допоки не будуть виконані угорські вимоги щодо мови навчання для представників національних меншин в Україні. 

"Угорське питання" про мову навчання в Україні стало «каменем спотикання» ще у 2017 та 2020 роках. Коли українська влада ухвалила нове законодавство у галузі освіти. Що змінило правила навчання рідною мовою для представників національних меншин. 

Advertisement

Закон покликаний урегулювати питання щодо того, який відсоток навчання для представників національних спільнот має бути українською мовою. 

Згідно з законом, із пʼятого до девʼятого класу цей відсоток зростатиме з 20% до 40%. А у старших класах відсоток має піднятися до 60. 

Після цього Угорщина почала виступати за те, щоб повністю повернути старе законодавство. 

З огляду на сьогодні, таке повернення відсунуло б запроваджені зміни щодо якості освіти та реформи Нової української школи (НУШ). 

Оскільки діти, які вступили до школи з початку втілення НУШ, починаючи з 2018 року, навчаються вже за новими програмами, підручниками та матеріалами.

Advertisement

Цієї програми дотримуються всі діти в Україні, зокрема у класах національних меншин. 

Євген Кудрявець, перший заступник міністра освіти і науки України, співголова Міжурядової угорсько-української робочої групи з питань освіти, зазначив, що Угорська сторона мала та має побоювання щодо розрахунку відсотків.  

Він також додав, що коли йдеться про 20-40 % навчання українською мовою, то, наприклад, для середньої школи у ці відсотки входить суто український компонент – мова, література, історія, а згодом додається культура та правознавство. 

«Ми запитали в угорських колег, якою мовою вони б хотіли, щоб діти представників національних спільнот в Угорщині вивчали такі предмети в їхній країні. Їхня відповідь була «угорською», то ж ми знайшли порозуміння», — повідомив Кудрявець. 

Advertisement

Попри те, що під час переговорів українська та угорська сторони дійшли до «спільного знаменника». Визначивши головну мету — забезпечити можливість представникам національних спільнот бути гідними громадянами України, зберігаючи національну ідентичність, культуру та мову.

На теперішній момент ключовою проблемою різко зміна мови навчання у дітей, що почали здобувати освіту до 2018 року. Іншими словами йдеться про сьомий клас та вище. 

Для таких дітей перехід на нові правила потребує додаткових ресурсів, інвестицій та педагогічних зусиль. 

Advertisement

Саме тому, у червні 2023 року ВР ухвалила та підписала закон, що продовжує перехідний період ще на один рік. 

Наразі у Верховній Раді зареєстрований законопроєкт. Це той самий законопроєкт, котрий відзначила Європейська комісія з метою звільнити дітей (які почали навчання до 2018 року — ред.) від різкої зміни у навчанні. 

«Фактично, це те, про що сьогодні ми чуємо в політичних заявах Угорщини», — зазначив Кудрявець. 

Вже у вересні цього року українська сторона відновила діяльність угорсько-української міжурядової робочої групи з питань освіти, у котру  входять представники Міністерства освіти та науки, Державні служби з етнополітики, Міністерство закордонних справ та парламентарі з українського боку. 

Разом всі представники узгодили «Дорожню карту», за котрою будуть рухатися «на зустріч мети». 

Advertisement

Ключові пункти:

  • Робота з нормативною базою. Це про програми навчання для 10-12 класів, визнання у Державному стандарті профільної середньої освіти мовою національних меншин, компонент про історію та культуру національних спільнот України у програмі для всіх українських шкіл. 
  • Відповідні умови для вивчення мов національних меншин. Тобто забезпечення підручниками, посібниками, проведення олімпіад з мов національних меншин, білінгвальна позашкільна освіта.
  • Окрему увагу приділяють навчанню вчителів, які будуть працювати у таких школах.
  • Розширення формату діалогу, консультації зі спільнотами та міжнародними організаціями. 

Перший заступник МОН підкреслив, що сьогодні вони ставлять у білінгвальну освіту, зокрема освіту англійською мовою. Оскільки це стосується євроатлантичної інтеграції України.

При цьомуйдеться не тільки як про рішення до прийняття до ЄС, а й про можливість ширше взаємодіяти з різними країнами. 

«Упевнені, що з нашими європейськими колегами ми маємо спільні інтереси, передусім це якісна освіта дітей – і саме навколо цього ми будуємо сьогодні свою активність», — підсумував Кудрявець.