Аналітики ISW проаналізували колонку Головнокомандувача Валерія Залужного «Сучасна позиційна війна та як у ній перемагати» для The Economist.
В Інституті вивчення війни вважають, стаття Залужного більш чітко, ніж коротке інтерв'ю, розкриває його роздуми про зміни, необхідні для подолання нинішньої «позиційної» стадії війни.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
«Позиційна війна стосується військових операцій, які не призводять до швидких або різких змін на лінії фронту, попри постійні зусилля обох сторін покращити свої позиції», - зазначають аналітики.
На думку аналітиків, Головнокомандувач ЗСУ не заявив, що війна зайшла в глухий кут, і не припустив, що Україна не може досягти успіху.
Колонка Залужного швидше пояснює, що нинішній позиційний характер війни є наслідком технологічно-тактичного паритету на полі бою та широкого використання мінних загороджень російськими та українськими військами.
За словами Валерія Залужного, війна «поступово переходить у позиційну форму».
Аби подолати цей етап Україні потрібно отримати перевагу в повітрі, проривати мінні загородження в глибину, підвищити ефективність контрбатарейної боротьби, створити та тренувати необхідні резерви, а також нарощувати можливості радіоелектронної боротьби.
Генерал переконаний, що позиційна війна вигідна Росії. Адже це дозволяє їй затягнути бойові дії та отримати переваги у певних сферах.
Залужний пише, що за сприятливих умов Україна або Росія можуть повернутися до швидкої маневреної війни. Україні для цього потрібні додаткові військові ресурси від Заходу.
Аналітики роблять висновок, в колонці Залужного йшлося про те, як вийти з позиційної війни, а не про те, що війна зайшла в глухий кут.
Напередодні президент Володимир Зеленський запевнив, що ситуація на полі бою не є патовою. Також він заперечив інформацію про тиск західних партнерів для переговорів з РФ.
В Офісі президента також прокоментували статтю Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного для The Economist. На Банковій вважають, що ситуацію на фронті не варто виносити на публіку.
