Сьогодні у Празі стартував другий парламентський саміт Кримської платформи. Загалом до участі у заході долучилися майже 70 представників національних парламентів з усіх регіонів світу, а також міжнародних організацій, зокрема керівники Парламентської асамблеї НАТО, ПА ОБСЄ, ПАРЄ та Європарламенту.
Головують на зустрічі спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук та спікерка палати депутатів чеського парламенту Маркета Пекарова Адамова.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
У виступі на відкритті другого парламентського саміту Маркета Пекарова Адамова повідомила про створення парламентської групи підтримки Міжнародної Кримської платформи. А голова Верховної Ради заявив, що без відновлення територіальної цілісності України, включно з Кримом, не буде ані сталого та справедливого миру для нашої держави, ані безпеки для всього світу. "Це боротьба за те, яким буде світ протягом наступних 100 років", - наголосив він.
Представляти інтереси України на дипломатичному фронті під керівництвом Руслана Стефанчука до Праги прибула українська делегація. В її складі - понад 10 парламентарів від різних фракцій та груп, але всі вони мають єдину позицію щодо деокупації українського півострова Крим, каже учасниця саміту та депутатка від президентської фракції Євгенія Кравчук.
До парламентарів також долучилися голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, заступниця постійного представника президента України в АР Крим Таміла Ташева та представники Офісу президента.
Напередодні саміту Євгенія Кравчук у складі української делегації говорила про підтримку України на двосторонніх зустрічах з президентом Чехії Петром Павлом, очільником ПАРЄ Тіні Коксом, президенткою ПА ОБСЄ Пією Каумою та президентом ПА НАТО Міхалом Щербою.
Про цьогорічний склад української делегації, головні завдання та важливість діяльності Кримської платформи на міжпарламентському рівні Євгенія Кравчук розповіла в ексклюзивному коментарі Kyiv Post.
Хто цьогоріч в Празі представляє українську делегацію?
Українську делегацію очолює спікер парламенту Руслан Стефанчук, а також до її складу входять представники різних фракцій та депутатських груп. Загалом трохи більше десяти людей. Тобто це таке широке представлення різних політичних сил, але, звичайно, у всіх one voice з приводу важливості теми та реального плану з деокупації Криму.
Чому важлива робота Кримської платформи на міжпарламентському рівні?
Кримська платформа працює в різних вимірах. Вона вже тричі проходила на урядовому рівні, на рівні президента Володимира Зеленського. На парламентському рівні збираємося вдруге. Перший саміт проходив у Загребі, зараз ми зустрічаємося у Празі.
Очевидно, що поки що виправданий формат зустрічей в інших країнах, а не в Україні - це у багато разів збільшує кількість учасників, які присутні особисто.
Якщо говорити про другий саміт, то загалом підтвердили участь близько 70 делегацій від національних парламентів та міжпарламентських асамблей, зокрема, президенти ПАРЄ, ПА ОБСЄ, ПА НАТО та віцепрезидент Європарламенту. Особисто беруть участь представники понад 50 країн - це переважно спікери або віцеспікери парламентів.
Це дає можливість, окрім загальних панелей, обговорень, вітальних слів та прийняття загальної декларації саміту провести ще й двосторонні зустрічі. Власне у спікера українського парламенту заплановано дуже багато двосторонніх зустрічей, зокрема, з представниками чеської влади.
Наприклад, вчора ввечері у нас була спільна зустріч з президентом Чехії Петром Павлом, а вже сьогодні відбувається основна частина парламентського саміту Кримської платформи. Серед заходів - експертне обговорення, в якому візьмуть участь представники міністерства закордонних справ, представництва президента України в АР Крим та, власне, Офісу президента.
І це можливість обговорити не лише питання Криму і нагадати про п'ять пріоритетних напрямків Кримської платформи - невизнання незаконної спроби анексії Криму, посилення санкцій, порушення прав людини на тимчасово окупованому півострові, безпека та свобода судноплавства в Чорному морі, а також економічні та екологічні наслідки тимчасової окупації півострова Росією.
Що змінилося з моменту проведення першого парламентсько саміту Кримської платформи у Загребі 24-25 жовтня 2022 року?
З моменту проведення не лише першого парламентського саміту, але й навіть третьої Кримської платформи, яка відбулася на рівні лідерів та урядів країн декілька місяців тому в Києві, суттєві зміни відбулися по напрямку щодо безпеки та свободи судноплавства.
Україні вдалося самостійно забезпечити зерновий коридор. З вересня вже більше 30 суден з українським продовольством вийшли з наших портів та прямують до різних країн, зокрема, до Африки та країн Глобального Півдня.
І це Україна, не маючи свого флоту але креативно використовуючи дрони та далекобійні ракети, фактично відігнала на безпечну відстань російські кораблі. Сподіваюся, цей зерновий коридор буде і далі працювати.
Окрім цього, ми будемо звертатися до інших країн, щоб вони продовжували допомагати Україні у військовому та фінансовому планах, а також через санкції проти РФ.
Звичайно, будемо багато говорити про Крим. Такі зустрічі також варто використовувати в ширшому контексті, зокрема, у переговорах щодо європейської та євроатлантичної інтеграції України. У випадку європейської інтеграції ми очікуємо на позитивне рішення спочатку Єврокомісії в жовтні-листопаді, а потім Європейської Ради в грудні про відкриття переговорів [щодо вступу України в ЄС].
Парламентарі можуть в хорошому сенсі тиснути на свої уряди і закликати їх до підтримки України, до відкриття цих переговорів.
І, звичайно, у випадку членства України в НАТО парламентарі в будь-якій країні завжди більш вільні в своїх висловлюваннях, тож ми очікуємо їх адвокації в цьому питанні.
