З історичною важливістю важко не погодитися, адже вісім років до цього країною керувала, практично одноосібно, одна політична сила – консервативна партія «Право і Справедливість».
Як показав екзитпол Ipsos, цього року на парламентських виборах у Польщі знову перемогла правляча партія "Право і справедливість" (ПіС), яка отримала 36,8% голосів. Також, за даними екзитполу Ipsos, явка виборців становила 72,9%.
Найголовнішою новиною стала не сама по собі перемога ПіСу, а те, що він не зможе отримати монобільшість у парламенті Польщі.
Попередні результати свідчать, що опозиційна ліберальна "Громадянська коаліція" набрала 31,6% голосів виборців, коаліція лібералів та аграріїв "Третій шлях" - 13%, "Лівиця" - 8,6%, тоді як ультраправа (націоналістична, по суті – ред.) "Конфедерація" (якій багато хто прогнозував ледь не 15% голосів і «золоту акцію» під час формування наступного уряду – ред.) зі своїми 6,2% просто провалилася.
Що стало головною сенсацією цих виборів, які головні висновки? Як буде формуватися урядова коаліція? Чи зміниться внутрішньополітичне життя Польщі після 2023-го року? Як такі зміни вплинуть на відносини України та Польщі?
З цими питаннями Kyiv Post звернувся до українських експертів.
Євген Магда, директор Інституту світової політики
Про сенсаційність виборів
Найбільшою сенсацією стала висока явка – 72,9% виборців, що прийшли на вибори – це дуже висока явка конкретно для Польщі та практично для будь-якої європейської держави .
Загалом, можна говорити, що ПіС щонайменше втратила можливість для одноосібного управління Польщею.
Навіть якщо вона зможе створити якусь коаліцію, бо вона отримає це право, як партія, що набрала найбільше голосів.
Але, в будь-якому разі, це (втрата правлячою партією абсолютно більшості у парламенті – ред.) – це можливість змін, які цілком будуть реалістичними.
Про майбутню урядову коаліцію
Це буде достатньо тривалий процес. Я волію дочекатися офіційних результатів виборів. Тоді вже можна буде говорити конкретніше про сценарії розвитку подій.
Про новий баланс влади у Польщі, внутрішню політику
Думаю, у цьому контексті ми занадто спрощуємо наше розуміння внутрішньої картина Польщі. Я думаю, що просто не буде, тому що далі будуть місцеві вибори. У 2025 році, будуть президентські вибори, і, наприклад, ПіС досі не має визначеного кандидата. Тому це все буде дуже цікаво.
У нас на сьогоднішній момент немає чіткого розуміння, що буде далі.
Те, що вирішується на місцевих виборах, на місцевому рівні, воно і далі так буде вирішуватись. Часто боротьба на таких виборах запекліша, ніж на національному рівні.
А от на загальнонаціональному рівні у внутрішній політиці Польщі постануть дуже серйозні питання: якою буде нова владна коаліція, як буде вирішуватися проблема фактичної заборони абортів, якою буде судова влада, якими будуть відносини Польщі з Європейським Союзом.
Про зміни політики щодо України
На цих виборах «українське питання» постало руба, питання українського зерна зокрема. Наприклад, за списками «Громадянської коаліції» до парламенту потрапить Міхал Колодзійчак, який багато поганого сказав по українському зерну останнім часом. Тому, що сьогодні поки що рано говорити, принаймні, про зміни у риториці.
Польський істеблішмент, видається, поки що не вирішив остаточно «українське питання» і воно, я думаю, буде й надалі актуальним для польської політичної еліти
Роман Кабачій, старший науковий співробітник Національного музею історії України у Другій світовій війні
Про сенсаційність виборів
Сенсацій навіть дві, оскільки партія «Третій шлях» вийшла на третє місце і фактично зібрала голоси тих, хто не хотів голосувати ані за ПіС, ані «Громадянську коаліцію». А друга сенсація – те, що націоналісти з «Конфедерації» будуть мати дуже мало мандатів.
Це означає, що польське суспільство вже не хоче реагувати на антиукраїнську позицію, яку демонструвала «Конфедерація». І це теж дуже для України позитивний меседж цих виборів
Особисто я тішуся з того, що один з моїх знайомих, політолог і викладач Варшавського університету,
Анджей (укр. – Андрій) Шептицький, який є внучатим племінником митрополита Андрея Шептицького, напевно, потрапить до парламенту Польщі за списком «Третього шляху»
Про майбутню урядову коаліцію
Урядова коаліція, скоріш за все, буде складатися з трьох політичних сил, які були в опозиції до цього часу. Тобто це буде «Громадянська коаліція", "Третій шлях" і "Лівиця". Так, коаліційний уряд буде з президентом від ПіСу, Анджеєм Дудою.
Втім, не думаю, що Дуда, в якого не дуже добрі стосунки з Ярославом Качинським, буде надто сильно вставляти палки в колеса потенційному уряду Дональда Туска (лідер «Громадянської коаліції» – ред.).
Про новий баланс влади у Польщі, внутрішню політику
Щонайменше, я сподіваюсь на те, що повернеться свобода слова. Зокрема, для так званих публічних медіа (у нас раніше їх називали державні медіа). Вони весь це час були фактично окуповані ПіСом і стали настільки токсичними щодо іншої частини суспільства, що зараз має настати якесь умиротворення і злагодження позицій.
До цього моменту Польща, завдяки медіа, була фактично розділена, і обидва табори були занадто взаємно негативно налаштовані. Градус цього негативу треба зменшувати.
Про зміни політики щодо України
Зміни у владі Польщі будуть на користь польсько-українським відносинам. В економічному сенсі я не думаю, що Польща піде на великі поступки. Наприклад, частиною «Лівиці» є аграрна партія, яка виступає за жорстку підтримку польського селянства.
А от в історичному контексті, в історичному діалозі, я думаю, буде набагато легше говорити
Ми пам'ятаємо слова Ярослава Качинського про те, що «з Бандерою ви (Україна – ред.) до Євросоюзу не ввійдете», або слова Моравецького про те, що «Хмельницький гірший від Гітлера».
Зараз уже таких висловів не буде. Оскільки в партіях, які зараз прийдуть до влади, набагато більше людей з раціональним підходом до історичних суперечок між Україною та Польщею.
