У вівторок, 10 жовтня Генеральна асамблея ООН відмовила Росії, яка намагалася знову зайняти місце в Раді з прав людини, звідки її виключили після вторгнення в Україну.
Росія змагалася з Болгарією і Албанією за два вакантних місця, відведених для Східної Європи, але отримала лише 83 зі 193 голосів.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
"Росія все ж може похвалитися, що сьогодні її підтримала майже половина країн-членів ООН, – сказав представник Міжнародної кризової групи (International Crisis Group) Річард Ґауен (Richard Gowan). – Це певною мірою підтверджує заяви Росії про те, що її дипломатична ізоляція поступово зменшується на тлі втоми від "українського питання". Але друзі України залишаються найбільшою силою в Генеральній асамблеї".
Голосування за місця в Раді з прав людини на період з 2024 по 2026 роки вважалося тестом на "мовчазну підтримку" Москви попри шалену критику з боку Заходу за брутальний напад на сусідню країну.
Росіяни скиглять через масований ракетний удар по Рильську на Курщині
За кілька днів до голосування в результаті ракетного удару по українському селу Гроза загинуло понад 50 людей, але відтоді увага всього світу переключилася на війну між Ізраїлем і палестинськими бойовиками Хамас.
"Держави-члени ООН жорстко відповіли Кремлю на його агресію, на воєнні злочини і звірства, скоєні під час повномасштабного вторгнення в Україну", – Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова написала в X (колишній Twitter).
Постійний представник Албанії в ООН Феріт Ходжа (Ferit Hoxha) (його країна отримала 123 голоси, Болгарія – 160) сказав перед голосуванням, що Генасамблея "має зробити важливий вибір – показати, що не готова приймати палія за пожежника".
До Ради ООН з прав людини входять 47 країн, представників яких обирають за регіональним принципом. Як правило, кожна велика регіональна група обирає своїх кандидатів, а потім їх затверджує Генасамблея. Але цього року дві з цих груп мали більше кандидатів, ніж місць у Раді.
Від Латиноамериканської групи на три місця претендували Бразилія, Куба, Домініканська Республіка і Перу, а від Східноєвропейської – Албанія, Болгарія і Росія на два місця.
Результати таємного голосування мали показати, чи справді Росія має підтримку (як вона стверджує ) серед країн, що розвиваються, які проти багатомільярдних вливань Заходу в Україну.
У квітні 2022 року за виключення Росії з Ради проголосували 93 країни. 24 були проти такого покарання.
Тоді проти Росії проголосувало менше країн, хоча всі резолюції ООН на підтримку територіальної цілісної України набирали в середньому 140 голосів.
Вибори до Ради з прав людини проходять складніше через те, що деякі країни, які самі мають проблеми з правами людини, не хочуть створювати прецедентів.
- "Підрив довіри" -
США часто критикували Раду з прав людини за її склад і упереджене ставлення до Ізраїлю, і за президентства Дональда Трампа вийшли з неї, але його наступник Джо Байден відновив членство.
"Переобрання до цього органу Росії, яка відкрито продовжує коїти воєнні злочини та інші звірства, заплямує репутацію і підірве довіру до Організації об'єднаних націй", – попередив високопоставлений американський дипломат Роберт Вуд (Robert Wood).
Натомість постійний представник РФ в ООН Васілій Нєбєнзя заявив, що "немає ідеальних демократій і держав-злочинців, як це іноді зображають. Немає жодної країни-члена, де б не порушувалися права людини. А рішення полягає в зміцненні міжнародного порядку".
Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch закликала учасників Генасамблеї голосувати проти кандидатур Росії, Китаю і Куби.
Після голосування представник організації Луї Шарбонно (Louis Charbonneau) сказав: "Держави-члени ООН надіслали потужний сигнал російському керівництву: уряду, відповідальному за незліченні воєнні злочини і злочини проти людяності, не місце в ООН".
І Китай, і Куба зберегли свої місця в Раді, набравши 154 і 146 голосів відповідно.
Пекін не мав причин непокоїтися: на 4 вакантні місця в Азійській групі претендували 4 країни – власне Китай, Японія, Індонезія і Кувейт.
США та кілька інших Західних держав стверджують, що Китай чинить геноцид проти уйгурської меншини, тримаючи багатьох представників цього народу в таборах. Пекін це заперечує.
