У неділю в Польщі відбудуться вибори, і експерти вважають, що їх виграють правлячі популісти, які спрямують країну на зіткнення з Україною і Європейським союзом.
Як свідчать результати останніх опитувань, партія "Право і справедливість" має набрати 32-34 відсотки голосів – на кілька відсотків більше за "Громадянську платформу", яку очолює колишній голова Європейської ради Дональд Туск. Проте остаточний результат, ймовірно, буде залежати від того, яка з цих двох партій зможе сформувати коаліційну більшість.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Передвиборча боротьба йде “надзвичайно гостро і з рівними шансами”, – напиcав у своєму блозі професор політології Університету Сассекса Алекс Щерб'як (Aleks Szczerbiak).
Дорота Даковска (Dorota Dakowska) – професор політології французького університету "Сьянс По Е" (Sciences Po Aix) – назвала ці вибори “найважливішими” за всі, що відбувалися за весь посткомуністичний період після 1989 року:
“Зараз стоїть питання майбутнього демократії в Польщі і власне майбутнього Польщі як демократичної, правової держави”.
Хоча "Право і справедливість" може вже втретє поспіль отримати найбільше місць у парламенті, їх, скоріше за все, буде замало для того, щоб мати монобільшість.
Найочевиднішим партнером є Конфедеративна партія, яка хоче, щоб Польща припинила допомогу Україні, і яка неодноразово виступала проти прав українських біженців.
Разом з тим, як показали останні опитування, рейтинги опозиції зростають, і новий уряд може бути сформований коаліцією трьох опозиційних партій, але навіть якщо це їм вдасться, їм протистоятиме союзник нинішнього уряду – президент Анджей Дуда, а вони навряд чи матимуть дві третини голосів у парламенті для подолання його вето.
- "Повернутися до норм" -
Цього місяця Туску вдалося зібрати на вулицях Варшави сотні тисяч людей і продемонструвати небувалу силу опонентів нинішнього уряду, але його передвиборча кампанія, наголос у якій робиться на стані економіки, націлена передусім на маленькі міста і села, де правляча партія досі має сильну підтримку.
Рівень інфляції в Польщі залишається відносно високим. За прогнозами ЄС, у 2023 році він досягне позначки 11,4%, тоді як темпи економічного зростання залишаться доволі низькими – всього 0,5%.
Правляча партія, яка натомість робить наголос на національній безпеці й суверенітеті, нападає особисто на Туска, звинувачуючи його в тому, що він не патріот і працює в інтересах Росії і Німеччини.
Лідер "Права і справедливості" Ярослав Качиньськи, який має дуже великий вплив у Польщі, назвав Туска “уособленням зла в чистому вигляді” і звинуватив його в “зраді народу”.
Державні ЗМІ та регіональні медіа, власником яких є енергетичний гігант Orlen, висловлюються про Туска ще жорсткіше, і це стурбувало багатьох поляків.
“Нам пора повернутися до норм, до верховенства права, до свободи вибору і свободи слова”, – сказала на масовому мітингу опозиції 1 жовтня 43-річна офісна працівниця Моніка П'єлешинська.
Минулого місяця Офіс демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ, який спостерігає за цими виборами, у своїй доповіді охарактеризував електоральне середовище у Польщі як “дуже поляризоване ” і зазначив, що багато громадян, з якими спілкувалися спостерігачі, вказали на “відчутну заангажованість державних ЗМІ на користь правлячої партії та її політики”.
- "Чисто електоральний хід" -
Що стосується зовнішньої політики, то чергова перемога "Права і справедливості" може посилити напругу і зробити Польщу ще більш незручним партнером для інших країн ЄС.
Нинішній уряд уже не один рік свариться з Брюсселем – здебільшого через судові реформи, які, як вважає останній, підривають демократію і верховенство права, а також через обмеження свобод медіа і прав мігрантів.
Тепер відносини погіршилися ще й з Україною, хоча від початку повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року й донині Польща підтримувала її чи не найбільше.
Польща прихистила понад мільйон українських біженців, передала Україні величезну кількість зброї та іншої допомоги, і її територією проходить основний транзит постачань із Заходу.
Але рішення Польщі припинити імпорт українського зерна задля захисту власних фермерів розізлило Київ, і коли суперечка з цього приводу вийшла на найвищий дипломатичний рівень, Варшава пригрозила обмежити постачання зброї.
Президент Дуда порівняв Україну з “потопельником”, який може потягнути на дно своїх рятувальників. Вочевидь, така риторика спрямована на залучення підтримки націоналістично налаштованих виборців, але вона також відображає стан “втоми від війни”, в якому перебувають поляки.
Як показало нещодавнє опитування, проведене Фондом IBRiS, близько 40% поляків проти продовження надання українцям доступу до ринку праці, медичних послуг, освіти і соціальних виплат.
