Євген Пригожин загинув за підозрілих обставин, коли його приватний літак впав на шляху з Москви до Санкт-Петербурга 23 серпня. У неділю виповнилося 40 днів з часу його смерті, і саме зараз, за уявленням православних християн, душа покійного здійснює останню подорож (до раю або до пекла).
У день, коли десятки колишніх бійців ПВК «Вагнера» та їхні родини провели панахиди за Пригожиним, під час яких прославляли його як народного героя, російські Telegram-канали опублікували фото нібито заповіту Пригожина.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
У цілком передбачуваному заповіті написано, що єдиним спадкоємцем мільйонів Пригожина, іншого його майна та приватної армії є його 25-річний син Павло.
«Все моє майно... а також майно, яке може бути придбане мною в майбутньому, я заповідаю Павлу Євгеновичу Пригожину», – йдеться в заповіті командувача «Вагнера».
«Розтин» російської антидронової рушниці показав, що не така вона й «сучасна»
Заповідач своїм заповітом зобов’язує Павла утримувати його бабусю Віолетту, вдову Пригожина, його онука та двох сестер Павла.
У заповіті, який, імовірно, був нотаріально посвідчений 2 березня, серед майна, що переходить у спадок, фігурує готівка, оцінена приблизно в 130 мільйонів доларів, триповерховий будинок у Санкт-Петербурзі, акції дев’яти акціонерних компаній (включно з пригожинською компанією, яка займається громадським харчуванням), а також ПВК «Вагнера». У своєму заповіті заповідач вказує, що спадкоємець має стягнути на свою користь борги у розмірі 827 мільйонів доларів (заборгованість Міністерства оборони РФ компанії Concord).
Телеграм-канал ВЧК-ОГПУ, пов'язаний з російськими державними структурами, повідомляє, що заповіт може бути оскаржений іншими членами сім'ї Пригожиних.
29 вересня вашингтонський Інститут вивчення війни (ISW) і Міністерство оборони Великої Британії припустило, що керівництво ПВК «Вагнера» перейшло до Андрія Трошева, колишнього старшого командира ПВК, який зараз служить у Міністерстві оборони і чия кандидатура публічно була схвалена президентом Володимиром Путіним.
1 жовтня ISW повідомив, що це рішення не було схвально сприйняте іншими керівниками «Вагнера», і саме через це особа Пригожина-молодшого як спадкоємця приватної військової компанії й могла з'явитись на порядку денному в Росії.
Аналітики інституту стверджують, що в російських соцмережах повідомляється, що Павло вже прийняв «командування» ПВК «Вагнера» й зараз веде переговори з Віктором Золотовим, головою Росгвардії (Національної гвардії Росії) про можливість повернення бійців «Вагнера» на поле бою.
Це начебто розглядається як спосіб для бойовиків «Вагнера» уникнути укладення контрактів з російським мініоборони, це також дозволить їм зберегти свою назву та автономію. Чи стане Павло лідером ПВК, ще невідомо, як і не відомо, чи вірогідним є поновлення конфлікту «Вагнера» з Кремлем.
ISW заявляє, що поки неясно, як Кремль сприймає відносини між ПВК «Вагнера» і різними прошарками російського режиму. Росгвардія, як відомо, безпосередньо підпорядковується Адміністрації президента Росії, тому прямі зв'язки між її командуванням та ПВК «Вагнера» виглядали б доволі неочикуваними після публічної підтримки Путіним Трошева.
Росгвардія та будь-які потенційно підпорядковані їй підрозділи «Вагнера» будуть вимушені покладатись на міністерство оборони щодо забезпечення військовим обладнанням, зброєю та боєприпасами, оскільки у підрозділів Золотова доволі обмежена власна матеріально-технічна база.
Telegram-канал ВЧК-ОГПУ повідомляє, що відділ кадрів ПВК «Вагнера» в Москві відновив свою роботу і наразі контактує з колишніми бійцями, які не пов’язані з Трошевим, і дехто припускає, що опальний російський генерал Сергій Суровікін може бути пов’язаний з новим керівництвом.
ISW робить з усього цього висновок про необхідність уважно «стежити за цим простором» і готовий оперативно переглянути свою оцінку, якщо «Вагнер» все ж таки реформує свою до цього унітарну організацію й перейде під керівництво Росгвардії, Міністерства оборони чи якоїсь іншої організації.