Президент Володимир Зеленський нещодавно повідомив про певну зміну позиції Києва щодо окупованого Росією Криму. У телевізійному інтерв’ю він сказав, що вважає, що коли наступаючі українські війська досягнуть адмінмежі з Кримом, російські сили, зрештою, можуть залишити півострів і без бою.
«Якщо ми будемо на адміністративних, чи умовних, кордонах із Кримом, я вважаю, що можна політично дотиснути демілітаризацію Росії на території українського Криму. Я вважаю, що це було б краще», – сказав Зеленський в годинному інтерв’ю одному з національних телеканалів.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Заява Зеленського про те, що Крим – територія, незаконно анексована Росією в 2014 році і зображувана російською державною пропагандою як повноцінна частина Росії, яка ніколи «насправді не належала» Україні – може повернутися під суверенітет Києва не внаслідок військового наступу, знаменує часткову (але, тим не менш, суттєву) зміну офіційної української риторики щодо Криму.
«Розтин» російської антидронової рушниці показав, що не така вона й «сучасна»
Понад 80 % українців вважають, що анексовану Москвою територію Криму треба повернути під контроль України збройним шляхом. І адміністрація Зеленського, і українські союзники на Заході, зокрема президент Польщі Анджей Дуда, останні декілька місяців неодноразово заявляли, що демілітаризація окупованого Росією півострова, яку категорично відкидає Кремль, має стати передумовою закінчення російсько-української війни.
«Деокупація Криму та повне відновлення територіальної цілісності України є необхідними передумовами не лише відновлення безпеки в Чорноморсько-Азовському басейні, але й стабільності глобальної архітектури безпеки. Ми не можемо дозволити Путіну досягти своїх цілей щодо України», – сказав Дуда 23 серпня, виступаючи на міжнародному форумі з питань Криму та припинення там російської окупації.
Але з середини серпня українські високопосадовці поступово почали відступати від цієї жорсткої позиції та подекуди заявляти, що Україна сподівається повернути Крим не шляхом заходу туди ЗСУ та фізичного звільнення, а в довгостроковій перспективі дипломатичними заходами. Першим кроком, за словами офіційних представників Києва, є ефективні «військові дії» проти російських військових об’єктів і особового складу армії РФ у Криму та використання каральних ударів Збройних сил України задля спонукання Кремля врешті-решт залишити півострів.
Коментарі українського лідера прозвучали через день після того, як 26 серпня, за день до інтерв’ю Зеленського, начальник Головного управління розвідки Міноборони (ГУР) Кирило Буданов заявив інформаційній платформі Крим.Реалії, що він вірить у повернення Криму під контроль Києва не виключно військовим шляхом, а комбінованим застосуванням проти Кремля дипломатичного тиску та «військових дій».
«Комбінований шлях є не виключно дипломатичним і не виключно військовим, але є також багато інших різних варіантів. Але без військових дій це неможливо», – сказав Буданов. «Ми повернемо все комбінованим способом… Наразі я не буду пояснювати, що це таке [комбінована стратегія]».
Менш ніж за 48 годин до того, як Буданов зробив ці доволі туманні натяки про багатовимірну тактику тиску, 24 серпня, згідно з численними повідомленнями, хвиля безпілотних літальних апаратів-камікадзе вдарила по казармах та будівлі для зберігання техніки, які належать 126-й бригаді берегової оборони Чорноморського флоту Росії, біля села Перевальне в Криму.
Проросійські інформаційні платформи повідомили, що щонайменше 42 безпілотники з вибухівкою увійшли в повітряний простір Криму, і начебто всі були збиті або виведені з ладу засобами РЕБ, майже не спричинивши втрат або шкоди для цивільних чи військових. Це був найпотужніший удар українських безпілотників за всю війну, і дев’ять БПЛА таки змогли досягти цілі у Перевальному, «незначно пошкодивши» дві вантажівки, повідомив російський військовий блогер Володимир Рогов. За його словами, атаки Києва на кримські об’єкти стають все більш витонченими, а траєкторія польоту безпілотників, які атакували росіян у Перевальному, проходила низько над землею між гірськими вершинами.
Незалежні українські інформаційні платформи, посилаючись на прес-реліз сил спецоперацій ЗСУ від 26 серпня, в якому все це описується як «операція Top Gun», підтвердили, що ціллю атаки була 126-та бригада та об’єкти, підпорядковані їй, і що оператори дронів використали нерівність рельєфу у цьому районі, щоб ухилитись від протиповітряної оборони та знищити велику кількість важкого озброєння, вбивши або поранивши понад 30 російських військовослужбовців.
Джерела в Службі безпеки України повідомили Kyiv Post, що в ході операції було вбито і поранено «кілька десятків» російських вояків, пошкоджено склади боєприпасів і техніки.
Джерело в СБУ повідомило, що російські війська були «абсолютно не готові до цієї спецоперації», і невизначеній кількості безпілотників «вдалось обійти всі системи оборони противника».
Там додали: «Прогнозуємо ще більше сюрпризів для окупантів у майбутньому».
За словами військових аналітиків, масований удар безпілотників у Перевальному був успішним частково й через інші українські атаки в Криму минулого тижня. Йдеться про висадку спецназу, який вивів з ладу пару радарів поблизу приморського села Оленівка, а також принаймні один (а, можливо, й три) удари українських ракет великої дальності, які знищили російську зенітно-ракетну систему С-400, розташовану окупантами в районі Оленівки з метою знищення літаків або ракет противника.
Рогов повідомив, що планувальники ЗСУ спочатку спрямували пару безпілотників «Mugin-5» на базу С-400 зі сходу, щоб відволікти увагу, а потім вдарили тричі по цілі із заходу.
Українським нальотам і атакам на російську протиповітряну оборону в районі Оленівки передували інтенсивні операції літаків західних союзників України, які діяли над міжнародними водами Чорного моря 22 серпня. За даними відкритих джерел відстеження повітряного руху, серед них були два літаки радіоелектронної боротьби Boeing E-3A Sentry, які пілотували пілоти НАТО, безпілотник ВПС США RQ-48 Global Hawk, морський розвідувальний турбогвинтовий літак Lockheed EP-3E II Aries ВМС США та літак-заправник Boeing KC-135R із зашифрованим позивним.
За даними російського військово-інформаційного Telegram-каналу «Воїн ДВ», це найбільша кількість військових літаків країн Заходу, які діяли в повітряному просторі поблизу Криму, з моменту вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.
У своєму прес-релізі від 28 серпня Сили спеціальних операцій (ССО) України взяли на себе відповідальність за суботній масований удар безпілотників по об’єкту російської армії в Криму. У заяві ССО йдеться про те, що під час удару було використано шістнадцять безпілотників, у тому числі БПЛА, зображений на фото.
Аналітики Kyiv Post не мають прямих доказів того, що країни НАТО, чиї літаки курсують над Чорним морем, передають ЗСУ дані про оперативні цілі, однак аналітики з регіональної безпеки припускають, що така передача цілком можлива.
У понеділок українська кампанія із зондування кримських засобів ППО, спрямована на підготовку ударів з метою завдати ворогові максимальної шкоди,очевидно, продовжилась: командування російської протиповітряної оборони на півострові повідомило, що два українських безпілотники і крилата ракета були збиті в небі над Євпаторією, стратегічно важливою базою російської морської піхоти та десантних військ.
Сергій Аксьонов, призначений Кремлем очільник окупаційної влади Криму, у своїй заяві порекомендував мешканцям півострову: «Всі мають зберігати спокій».
