Окрім внутрішньополітичного впливу свою роль в таких країнах грає і досі сильна російська пропаганда. Так, після початку вторгнення у багатьох країнах світу були заблоковані основні пропагандистські рупори Кремля. Але проросійський вплив на західне суспільство все ще здійснюється через альтернативні канали та ангажованих лідерів думок. І боротьба з цим впливом є ключовим завданням українських політиків, які мають використовувати для цього будь-які доступні майданчики.
Поки що ООН не може визначитися, що для неї важливіше – безпека на європейському континенті чи Росія як постійний та впливовий член Радбезу, втім в інших поважних міжнародних організаціях українське питання не намагаються настільки послідовно ігнорувати. Це відбувається переважно через надзвичайно активну останнім часом позицію України на міжнародній арен. Але якщо розглядати ООН як організацію, яка має дбати про безпеку та мир у всьому світі, то на її полях, на жаль, наших зусиль виявляється поки недостатньо.
«Розтин» російської антидронової рушниці показав, що не така вона й «сучасна»
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Пересічний громадянин України навряд чи глибоко цікавиться діяльністю Парламентської асамблеї Ради Європи та можливостями, якими володіє ця організація у сенсі впливу на міжнародні процеси. У червні я брала участь в сесії ПАРЄ. І на ній нам вдалося досягти певних результатів, про які хотілося б розповісти детально.
Нарешті у порядку денному сесії ПАРЄ з’явилося питання політичних наслідків збройної агресії Росії проти України. Зокрема, відповідний документ передбачає визнання відповідальності Росії за скоєні нею воєнні злочини, за екоцид, а також необхідність створення публічного реєстру компаній, які працюють на користь РФ. Крім того, йшлося про організації на кшталт ПВК «Вагнера», які мають бути визнані терористичними організаціями. Ще один дуже важливий момент – підтримка вступу України до НАТО.
Між діями сучасної Російської Федерації та Третього Рейху є багато паралелей, зокрема в інформаційній складовій.
Я подала пропозицію про внесення правок, які стосувалися питання санкцій щодо РФ. Приємно визнати, що європейські партнери не відвернулися від нас у такому важливому питанні, не почали грати в дипломатичну «бюрократію», а підтримали нашу пропозицію та внесли відповідні правки до резолюції. Що це за правки? В першу чергу, вони стосуються впровадження міжнародних рекомендацій для фінансових установ щодо ретельної оцінки ризиків для клієнтів. Тому що чимало фізичних та юридичних осіб досі співпрацюють із компаніями, які мають прямий чи опосередкований зв’язок із РФ, не усвідомлюючи репутаційних та санкційних ризиків для себе.
Ще одна правка стосувалась запровадження надійних систем відстеження та перевірки, щоб певні товари або матеріали, постачання яких до Росії підпадає під санкції, не потрапляли до цієї країни обхідними шляхами. Це передбачає проведення аудитів та співпрацю із галузевими партнерами щодо запобігання обходу заборони на постачання визначених товарів та компонентів, які країна-агресор використовує у виробництві зброї та боєприпасів.
Все це дозволяє говорити про теперішні пріоритети Ради Європи. Фактично це чи не єдина наразі міжнародна організація, яка вживає конкретних кроків на підтримку України. Саме ПАРЄ стала першою великою міжнародною організацією, яка принаймні на папері визнає російський режим терористичним, а ПВК «Вагнера» - терористичною організацією. Зокрема у пріоритетах організації на 2024-2027 зазначено, що усі країни мають підтримувати Україну та визнавати відповідальність Росії за скоєні нею злочини. Головне тут – не дати агресорові уникнути цієї відповідальності, саме для недопущення такого уникнення і планується створення спеціального Міжнародного трибуналу. Також у Раді Європи хочуть взяти на контроль ситуацію із дітьми, яких незаконно вивезли до РФ.
Зрештою до цього пакету зусиль важливо додати боротьбу із дезінформацією. Я окремо наголосила на сесії, що з масованою російською дезінформацією особливо часто стикаються мешканці наших окупованих територій: Криму та непідконтрольних Україні територій Донбасу. Адже наші громадяни там вже 9 років живуть в інформаційному просторі агресора, який нагадує королівство кривих дзеркал. Воєнні злочини РФ або виправдовуються, або відповідальність за них перекладається на Україну. Позиції РФ в інформаційному полі є потужними не лише там, де вона монопольно контролює канали комунікації із населенням. Це помітно також у тих країнах Європи, де активно просуваються російські наративи, які дуже швидко знаходять підтримку у прихильників лівих поглядів, зокрема у представників відповідних політичних партій.
Важливий пласт суспільної роботи нам ще належить виконати після деокупації усіх українських територій. Це битва за свідомість наших людей. Процес інформаційної детоксикації потрібно починати вже зараз. Можна знайти чимало паралелей між діями сучасної Російської Федерації та Третього Рейху, зокрема в інформаційній сфері. Але якщо людство змогло довести жахливі злочини нацистів та їхній дезінформаційний вплив на суспільство 80 років тому, то шанси зробити це в наш час є тим більш високими. І роль міжнародних організацій в цьому процесі має стати провідною.
