Російське державне телебачення заявляє про трикратне збільшення виробництва смертоносних дронів, керованих ШІ

Як повідомили російські державні ЗМІ на вихідних, в РФ починається масове виробництво смертоносних БПЛА «Ланцет», від яких українським військовим дуже важко захищатись. Росіяни повідомляють, що планується застосовувати ці дрони на полі бою групами.

Ударний безпілотник ZALA «Ланцет-3» – це односпрямована керована зброя з радіусом дії понад 40 км із трикілограмовою бойовою частиною, здатна знищити будь-яку бойову машину на полі бою. Журналіст телеканалу «Росія-1» Олександр Рогаткін у неділю, 16 липня, повідомив, що виробництво цих дронів планується збільшити втричі вже найближчими місяцями.

Іжевський збройовий завод ZALA-Aero, підрозділ Kalashnikov Group, у 2019 році представив перші версії безпілотника для використання російською армією в Сирії. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну обсяги виробництва зброї різко зросли аж у 50 разів, йдеться в недільному екстреному «випуску новин». На відео Рогаткін зафільмований поряд із стелажами, на яких розміщено понад 30 восьмикрилих БПЛА. За його словами, точна кількість вже вироблених безпілотників та заплановані на майбутнє обсяги виробництва є військовою таємницею.

Більше по темі

«Розтин» російської антидронової рушниці показав, що не така вона й «сучасна»

Розтин російської антидронової рушниці ПРС-С «Степашка», розрекламованої як найсучасніший засіб захисту від безпілотників, показав зовсім іншу картину.

Російський пропагандист Дмитро Кисельов заявив, що «Ланцет» «практично неможливо перехопити, він летить низько і непомітно, і працює з точністю хірургічного леза».

Головний конструктор ZALA-Aero Олександр Захаров заявив в нещодавньому інтерв'ю, що його підприємство зараз виробляє дві версії «Ланцетів»: одну з більш важкою боєголовкою та меншою дальністю дії, а іншу – з дальністю дії до 70 кілометрів. За його словами, ця зброя користується таким попитом у російських військових, що ZALA придбала приміщення непрацюючого торгового центру в Іжевську та переобладнала під виробництво дронів. Конверсія, яка передбачала встановлення сучасних верстатів і обладнання для виробництва карбонового волокна, використовуваного для виготовлення безпілотників, зайняла два місяці, йдеться в інтерв’ю.

ZALA завершила випробування системи залпового вогню «Ланцет», здатної послідовно запускати чотири ударні безпілотники, що дозволяє їм працювати групою, сказав Рогаткін. Останнє покоління дронів «Ланцет» буде керуватися операторами за допомогою засобів, «які будуть практично автономними... і втрутитися в їхню дію буде неможливо», – сказав Захаров. Він стверджував, що нове покоління безпілотників взагалі шукатиме і атакуватиме цілі автономно за допомогою ШІ. Сюжет містив згенероване комп’ютером відео, яке мало проілюструвати очікувані росіянами можливості дронів діяти групами.

ЗСУ вперше зіткнулися з безпілотниками «Ланцет» під час бойових дій на Донбасі влітку 2022 року. Ця зброя розміром з велосипед несе боєголовку в 2–5 кілограмів залежно від моделі, але українські військові вважають усі її моделі здатними нищити легкі транспортні засоби і навіть вивести з ладу бойовий танк стандарту НАТО в разі влучання в нього. Захаров зазначив, що «Ланцет» може знищити будь-яку бойову машину, яка використовується на полі бою в Україні.

Інформаційні платформи української армії з літа 2022 року повідомляли про розрізнені удари «Ланцетів», причому російські оператори, схоже, націлювалися насамперед на важливі, важко замінні цілі, такі як західні системи протиповітряної оборони та радари керування артилерійським вогнем. І останнім часом кількість таких атак збільшилась, повідомило в червні «Радіо Свобода» з посиланням на бійців ЗСУ, які воюють на передовій.

В репортажі каналу «Россия-1» було продемонстроване відео, на якому «Ланцет» влучає в башту танка «Леопард-2» німецького виробництва, імовірно підпаливши її. На інших відео показувались удари «Ланцетів» по німецьким гаубицям PzH70 і польським Krab, ракетній системі С-300 радянського виробництва, американсько-британській гаубиці M777 і німецькій зенітній ракетній установці Iris-T. Чоловік у масці, ймовірно, оператор дронів, заявив, що особисто він за допомогою «Ланцетів» вразив 90 одиниць важкої зброї ЗСУ.

Рогаткін зазначив, що з початку війни безпілотниками «Ланцет» було вражено щонайменше 400 одиниць української техніки та інших військових об’єктів. На підтвердження своєї заяви він послався на незалежний сайт відстеження бойових втрат Oryx. Kyiv Post, використовуючи дані Oryx, зібрані в березні 2023 року, зміг ідентифікувати лише 113 транспортних засобів або одиниць зброї ЗСУ, вражених безпілотниками.

Зенітні підрозділи ЗСУ заявляють про незначну кількість влучань у БПЛА «Ланцет», оскільки, за словами зенітників, цей дрон важко збити через його невеликі розміри та здатність працювати на висоті верхівок дерев.

Основний з початку війни український ударний безпілотник Bayraktar турецького виробництва вартістю 5 мільйонів доларів наразі не здатний ефективно функціонувати в зоні бойових дій, заповненій системами протиповітряної оборони, сказав Роготкін, тоді як менший і дешевший російський «Ланцет», який за даними з відкритих джерел коштує близько 50 тисяч доларів, здатний працювати в українському повітряному просторі майже безперешкодно.

Російські державні «новинні» канали не надали жодних вагомих доказів на підтвердження заяв Рогаткіна та Захарова про бойову ефективність та обсяги виробництва «Ланцетів». Деякі міжнародні аналітики, вказуючи на суворі західні санкції проти РФ, поставили під сумнів здатність Росії імпортувати достатню кількість передової електроніки, необхідної для масового виробництва безпілотників, зокрема й таких як «Ланцет».

Українські новинні платформи з посиланням на військовослужбовців ЗСУ, які знаходили уламки російських безпілотників на полі бою, виявили наявність процесора NVIDIA Jetson TX-2 і чіп-плати SoC Xilinx Zynq в системі наведення цих дронів. Обидва ці високотехнологічні компоненти виробляються в США і наразі перебувають у списку товарів, експорт яких до Росії заборонений Вашингтоном.

Kyiv Post звернувся до Головного управління розвідки ЗСУ з проханням прокоментувати останні російські заяви про безпілотники «Ланцет», але не отримав відповіді до середини дня понеділка, 17 липня.