Президент США Джо Байден продовжує стверджувати, що членство України в НАТО втягне альянс у війну з Росією через зобов’язання щодо колективної оборони, зазначені у Статті 5 договору НАТО.
«Сторони погоджуються, що збройний напад на одну або кількох із них у Європі чи у Північній Америці вважатиметься нападом на них усіх: і, відповідно, вони домовляються, що в разі здійснення такого нападу кожна з них, реалізуючи своє законне право на індивідуальну чи колективну самооборону, підтверджене Статтею 51 Статуту Організації Об'єднаних Націй, надасть допомогу тій Стороні або Сторонам, які зазнали нападу, і одразу здійснить, індивідуально чи спільно з іншими Сторонами, такі дії, які вважатимуться необхідними, включаючи застосування збройної сили, з метою відновлення і збереження безпеки у Північноатлантичному регіоні», – йдеться у Статті 5.
Хроніка війни в Україні. 19 грудня: «Дуже хороша можливість»
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Байден зазначає, що війна України з Росією має закінчитися до того, як НАТО зможе розглянути питання про членство України, тим самим провокуючи Росію продовжувати війну. Поки триває війна – на землі, воді чи в повітрі, звичайна чи гібридна, низької чи високої інтенсивності – Україні буде відмовлено у вступі до НАТО. Найголовніше те, що доки Україна залишатиметься поза альянсом, їй бракуватиме засобів, аби здобути перемогу над Росією. Їй не вистачатиме боєздатності, аби здобути перевагу на воді та в повітрі. Лише НАТО може допомогти Україні досягти успіху, надавши необхідне озброєння.
Президент США не пояснює тонку межу між поняттям «один за всіх та всі за одного» та реаліями зобов’язань щодо колективної оборони НАТО.
«Держави–члени Альянсу можуть надавати будь-яку допомогу, яку вважають за доцільне відповідно до обставин. Це обов’язок кожної окремої країни, і кожна країна вирішуватиме, яку саме допомогу вона вважає за доцільне надати у кожному конкретному випадку», – зазначається у Статті 5 договору НАТО.
Вступ України до НАТО не гарантує, що країни-члени альянсу надаватимуть більшу підтримку, аніж сьогодні. Це означатиме, що альянс – на відміну від сьогоднішньої ситуації – прагнутиме перемоги України, бо на кону – довіра до НАТО та питання його стримування.
Україна ніколи не просила НАТО ввести війська. Натомість вона неодноразово зверталася до альянсу з проханням закрити небо та забезпечити безпеку судноплавства в Чорному морі (допомогти розблокувати заблоковані Росією морські порти, що через дефіцит продовольства спричинило голод в усьому світі, який РФ використовує як зброю). Україна потребує більше озброєння, зокрема винищувачі F-16 та зброю великої дальності. Країні вкрай необхідні боєприпаси та системи ППО. Проте вона не просить вводити війська НАТО.
Президент США не пояснює наявні ризики, зокрема чому Росія – яка може зазнати поразки від України – вирішила продовжувати війну з Україною та ще 31 країною, що входять до складу НАТО. Він не згадує про внесок України в стабільність та безпеку європейських країн ціною величезних втрат. Він не говорить про переваги членства України в НАТО, зокрема ліквідацію «сірих зон», що провокують агресію з боку Росії, внесок України в оборону та безпеку європейського регіону, її роль у стримуванні агресії імперіалістичної країни.
Він не пояснює наслідки потенційної поразки України для безпеки та стабільності європейських країн. Можете не сумніватися: Росія має всі підстави вважати, що перемога – в межах досяжності. Треба лише відвести погляд від воєнних дій до багатогранної гібридної війни, щоб побачити причини подібних розмірковувань.
Байден не каже про те, що кілька країн-членів НАТО сьогодні захищають себе в Україні від майбутньої російської агресії. Східна Європа загалом діє відповідно до нової стратегічної концепції НАТО, яка має на меті зупинити конфлікти та війни, що загрожують безпеці та стабільності держав-учасниць альянсу.
НАТО поділяється на тих, хто визнає, що альянс має перемогти Росію сьогодні, аби уникнути бойових зіткнень у майбутньому, і тих, хто відчайдушно сподівається, що Росія знищить себе в Україні. Байден підтримує групу, яка виступає за зниження рівня амбіцій НАТО через брак стійкості та воєнного потенціалу після десятиліть недофінансування та скорочених витрат на оборону.
По суті, він дотримується думки, яку висловив після 24 лютого 2022 року: якщо Україна стане членом НАТО, альянс буде втягнутий у війну з Росією, а це спричинить загрозу ядерної війни.
На думку Байдена, як і багатьох його союзників у Європі, вступ України до НАТО не має жодних переваг – лише ризики та витрати.
Таке бачення дивує, адже альянс уже втягнутий у конфлікт. Ба більше, між Заходом і Росією протистояння було завжди. Усі оцінки російської стратегічної загрози, її дипломатичні заяви та ініціативи, воєнні та інші дії, стратегії, концепції, доктрини, дезінформація та пропаганда стосуються НАТО.
РФ звинувачує США, НАТО та ЄС у інформаційній, економічній, посередницькій і тотальній війні проти Росії. Їхні санкції сприймаються як акт агресії.
Росія бере участь лише у воєнних діях проти НАТО у війні в Україні. Проте російська гібридна війна на Заході триває роками.
Росія перешкоджає вступу України до НАТО, водночас намагаючись зміцнитися через подальше «розширення» Заходу. Ультимативні вимоги, озвучені 17 грудня 2021 року, підтверджують її амбіції щодо відновлення зони впливу на пострадянському просторі (зокрема серед країн, багато з яких сьогодні є учасницями НАТО).
Вже не перший рік Росія веде гібридну війну проти США та Європи. Президент США, як і більшість лідерів західноєвропейських держав, не пояснює цю конфронтацію. Отже, НАТО не вдалося розробити стратегію, аби протистояти постійним зусиллям Росії дестабілізувати Захід зсередини. Через це політична обстановка в Європі повільно трансформується, потенційно підриваючи згуртованість НАТО та ЄС.
Не наважившись запропонувати Україні членство в НАТО під час саміту у Вільнюсі – попри те, що це єдина дипломатична ініціатива, яка потенційно може покласти край війні, – США, Велика Британія, Польща, Франція та Німеччина навряд чи запропонують Україні гарантії безпеки понад ті, які вони вже надають.
Декларація за підсумками Вільнюського саміту, в якій не йтиметься про вступ України до НАТО та відповідні гарантії безпеки, сприйматиметься Росією як ще один доказ того, що найбільша ядерна держава світу має змогу стримувати НАТО.
Ганс Петтер Мідтун
Незалежний аналітик, експерт з гібридної війни, співробітник-нерезидент Центру оборонних стратегій, член правління Українського інституту безпеки і морського права, колишній військовий аташе посольства Норвегії в Україні, офіцер (у відставці) Збройних сил Норвегії.
