Війна змусила. Нарешті почалась реформа оборонної промисловості України

Руки української влади нарешті дійшли до ключової оборонної реформи, яка за роки незалежності держави багаторазово страждала через корупцію та неефективне управління. Війна Росії проти України ще більше продемонструвала необхідність негайних змін.  Потрібно багато зброї, яка виготовлятиметься в країні, адже постачання від партнерів не завжди достатні та не завжди покривають усі потреби армії.

Тому прийнято рішення реформувати «Укроборонпром» - головний державний оборонний концерн, який об’єднує підприємства оборонної промисловості.

Він був створений у 2010 році для підвищення ефективності управління в оборонній промисловості та забезпечення Збройних сил України необхідним озброєнням. Але фактично «Укроборонпром» став ідеальним місцем для відмивання державних коштів. Масштаби корупції вражали. У 2019 році тодішній генеральний прокурор Юрій Луценко повідомив, що за 5 років (з 2014 р.) внаслідок правопорушень на підприємствах державного концерну збитки склали більше 350 млн грн.

Лише в 2021 році парламент підтримав закон про реформування концерну, а саме його корпоратизації. Але політична воля здійснити реформу з’явилася вже на другий рік війни з Росією.

Виконати цю місію команда президента Володимира Зеленського довірила Олександру Камишіну. Його звільнили з посади голови правління компанії «Укрзалізниця», де він себе добре проявив з початку війни і отримав довіру президента. В березні 2023 р. він був призначений Міністром з питань стратегічних галузей промисловості України.

Олександр Камишін. Фото: Суспільне медіа

Реформа «Укроборонпрому» стала його пріоритетним завданням.

Перший крок до реалізації реформи

27 червня був зроблений перший крок до корпоратизації «Укроборонпрому». Зеленський звільнив генерального директора Юрія Гусєва, який обіймав цю посаду з кінця 2020 року. Джерела Kyiv Post з оточення президента розповіли, що головна претензія до Гусєва – повільний процес виробництва української військової техніки та снарядів. Питання щодо оборонної промисловості є й у суспільства. Але, як стверджує співрозмовник, під час війни «Укроборонпром» не може публічно звітувати, скільки Україна виробляє зброї. Ця інформація засекречена.

Хоча напередодні «Укроборонпром» офіційно визнав, що частина ракетної програми, розробленої за дорученням президента, не була виконана.

Юрій  Гусєв. Фото: прес-служба

Попри ці претензії найбільш реальною причиною звільнення Гусєва став конфлікт із профільним міністром.

«Вони від самого початку не зійшлись характерами. Гусєв не сприймав Камишіна своїм керівником, а Камишін не бачив у ньому члена команди. Плюс міністр почав будувати тактику, за якої всі досягнення асоціювалися з ним, а погані новини та показники - з Гусєвим», - розповідає співрозмовник Kyiv Post.

Маючи довіру та мандат на зміни від президента, міністр зміг перекрити гендиректору «Укроборонпрому» доступ до Зеленського, щоб не було подвійних думок.

Kyiv Post звертався за коментарями до Гусєва та Камишіна, але вони проігнорували запит.

Публічно екс-гендиректор підтримував реформу «Укроборонпрому». Як він нагадує у своїй колонці для українського видання «Українська правда» після звільнення, «наказ про початок корпоратизації концерну був одним із перших» за його каденцію.

За попередньою інформацією, Гусєва можуть призначити послом України в Чехії. Андрій Єрмак, голова Офісу президента, не зміг підтвердити чи спростувати цю інформацію. «Сподіваємось, він залишиться в президентській команді», - відповів він на запитання Kyiv Post.

Одразу після звільнення Гусєва концерн «Укроборонпром» був ліквідований, а замість нього було створене акціонерне товариство «Українська оборонна промисловість». Новим очільником став 31-річний Герман Сметанін -  колишній генеральний директор Харківського заводу транспортного машинобудування ім. Малишева (спеціалізується на виробництві бронетехніки).

Виклики та ризики

«Молодий, прогресивний лідер. Пройшов свій шлях в оборонно-промисловому комплексі від інженера до керівника заводів», - так охарактеризував нового керівника АТ «Українська оборонна промисловість» міністр Камишін.

Герман Сметанін

Перед Сметаніним поставлені три головні задачі:

- наростити виробництво боєприпасів та військової техніки;

- побудувати в компанії ефективну антикорупційну інфраструктуру;

- трансформувати "Українську оборонну промисловість".

Сметанін ще не коментував своє призначення. Та на зустріч із ним чекають українські парламентарі, які хочуть детальніше дізнатися про план реформування акціонерного товариства.

Голова експертної організації StateWatch Гліб Канєвський вважає, що Сметаніну та Камишіну треба дати 100 днів, щоб оцінити їхню роботу, зрозуміти, що виходить, а що ні, а вже після того робити висновки.

З ним також погоджується і співрозмовник Kyiv Post із оточення президента: «Зеленський довіряє Камишіну, міністр йому подобається як менеджер. Тож будемо його контролювати та його роботу».

Також із часом буде зрозуміло, чи зможуть спрацюватися Камишін та Сметанін, та чи однакове у них бачення реформи «Укроборонпрому». Бо крім нарощення виробництва боєприпасів і військової техніки, що є необхідним під час війни, важливо зруйнувати всі корупційні схеми, які працювали там роками. Через 100 днів вже буде зрозуміло, чи хоче нове керівництво провести ефективну антикорупційну роботу, ачи очолити корупцію.

«В «Укроборонпромі» завжди були кошти. Відповідно, він ставав об'єктом зацікавленості різних політичних груп, які намагались призначити своїх представників на різні посади. Не обов'язково на керівні посади, це могли бути, наприклад, директори з питань виробництва, директори з питань міжнародної торгівлі і т. д.», - розповідає Kyiv Post Канєвський.

Далі розроблялися схеми з відмивання державних грошей: імпорт товарів військового призначення, різних запчастин до військової техніки за завищеними цінами через офшори, а не напряму у виробників чи постачальників.

Щоб зменшити масштаби подібних схем, були впроваджені конкурси на певні посади. Сметанін також брав участь у конкурсі у 2020 р. Пройшовши чесно всі етапи, він був призначений директором заводу.

«Не можна сказати, що після 2019 року корупція в «Укроборонпромі» зникла. Її точно стало менше, це було навіть на прикладі Сметаніна, що людина без зв'язків змогла побудувати кар'єру управлінця в концерні», - вважає Канєвський.

Гліб Каневський. Фото StateWatch

Тому новому очільнику акціонерного товариства треба швидко все взяти під контроль, адже спокуса створення нових корупційних схем зростає, особливо під час війни. Зараз АТ «Українська оборонна промисловість» має  багато замовлень на зброю для армії, і на це є бюджет.

У тому числі ризики виникають через майбутню приватизацію деякого майна концерну. Потрібно також контролювати, щоб усі законні процедури були дотримані.

Після подолання корупційних ризиків наступним кроком буде побудова прозорої компанії з наглядовою радою, а також звітність «Укроборонпрому» перед суспільством. Бо, як уже згадувалось, до Гусєва було багато претензій через відсутність звітності про зроблену роботу та виготовлену зброю в межах того, що можна публічно розповідати.

«Сметанін та його команда мають розробити таку систему звітності, щоб він суспільству міг показати, яких результатів вони досягли за певний період часу. Щоб він був впевнений, якщо якісь ресурси вкладаються у бойові дрони, то ці дрони точно виготовляють, і Збройні сили мають ці дрони на полі бою», - говорить експерт.

І це тільки початок. Яким саме буде майбутнє оборонної промисловості України - поки важко спрогнозувати. Та багато залежить від того, які будуть зроблені перші кроки зараз. Реформа оборонного комплексу необхідна Україні для інтеграції в безпекову систему НАТО. Якщо ці зміни не будуть зведені до чергової боротьби за сфери впливу чи корупції, Україна має всі шанси стати світовим лідером у сфері оборонної промисловості.