Північна екологічна фінансова корпорація (Nefco) – одна з тих міжнародних організацій, які продовжують працювати в Україні та допомагати їй долати наслідки російської агресії. Корпорація була створена наприкінці 20 століття п'ятьма країнами Північної Європи (Данією, Ісландією, Норвегією, Фінляндією та Швецією) спеціально для підтримки важливих екологічних проектів у Східній Європі.
Наразі Україна стала пріоритетом номер один для цієї організації з огляду на значне забруднення навколишнього середовища та потенційні екологічні катастрофи, спричинені російською агресією, особливо після підриву Каховської ГЕС.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
До війни Nefco працювала в країні над 73 екологічними проектами. Після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року корпорація реструктурувала свою діяльність, щоб запропонувати українцям допомогу в різних напрямках, і наразі реалізує 25 проектів реконструкції, включаючи реконструкцію систем централізованого теплопостачання, очищення води та стічних вод, спорудження нових будівель, а також відновлення та реконструкцію пошкоджених росіянами об’єктів цивільної інфраструктури та громадських будівель.
За вересень у столиці зафіксували 11 температурних рекордів
Про основні напрямки роботи Nefco в Україні Kyiv Post поговорила з Ульфом Бойо, віце-президентом із «зеленого переходу» у Східній Європі, зокрема щодо вирішення екологічних проблем, а також практичних труднощів роботи в Україні.
Розкажіть, будь ласка, більше про Nefco. Як працює ваша організація?
Усе, що робить Nefco, повинно бути добре обґрунтовано з точки зору екології – чому це має реалізовуватись. Отже, ми прагнемо робити свій внесок у покращення навколишнього середовища, багато в чому це пов’язано з кліматом, зокрема з необхідністю скорочувати викиди CO2, але нами враховуються також інші екологічні аспекти.
Ми маємо, наприклад, фінансування від Швеції на проекти централізованого теплопостачання. Як відомо, Україна посідає друге місце у світі за обсягом систем теплопостачання. У скандинавських країнах є досить хороший досвід розвитку ефективних систем централізованого теплопостачання.
Отже, ми бачимо тут потенціал, і ми працюємо кілька років з проектами централізованого теплопостачання. Ми справді бачимо величезний потенціал для покращення українських систем централізованого теплопостачання. І ми сподіваємося продовжувати працювати в цьому напрямку, але також і в інших напрямках.
У червні минулого року, майже рівно рік тому, Nefco запустила ініціативу під назвою Програма зеленого відновлення Nefco для України. Наразі ми залучили трохи понад 230 мільйонів євро грантового фінансування, в основному з ЄС.
Крім того, наш новий проект (на 100 мільйонів євро) щодо побудови житла для внутрішньо переміщених осіб в Україні охоплює 11 громад у західній та центральній частині України. Акція фінансується ЄС і керується Nefco.
Крім того, у нас діє ще одна велика програма за фінансування ЄС під назвою «Критична інфраструктура» у звільнених частинах Київської області.
Отже, зараз у нас, я думаю, триває близько десятка процедур закупівель, пов’язаних з реконструкцією, ремонтом систем водопостачання, водовідведення та опалення, спрямованих на те, щоб знову зробити постраждалі від війни громади придатними для життя та комфортними після вигнання окупантів з цих територій. Крім того, ми співпрацюємо з країнами Північної Європи, які також вносять досить великі суми в цю Програму зеленого відновлення для України. Зараз для України надходить більше грошей, ніж ми мали до повномасштабного вторгнення Росії.
Ви отримуєте гроші від європейських урядів чи й приватні особи можуть робити пожертви вашій організації?
Ми співпрацюємо з урядами. Я маю на увазі, що ЄС є найбільшим донором нашої Програми зеленого відновлення для України. Крім того, й уряди Північних країн роблять пожертви. Ці кошти, фонди Північних країн, надходять через міністерства закордонних справ цих країн.
Ви досі спостерігаєте підвищений інтерес до України чи європейські країни втрачають інтерес до війни та жертвують менше?
Наразі я бачу стійкий сильний інтерес до України та підтримки її. У нас є інформація з Данії та Норвегії про те, що вони будуть щорічно надавати кошти на нашу Програму зеленого відновлення, робота в цьому напрямку також триває у Швеції. Тому я не бачу зменшення бажання підтримувати Україну.
Поговоримо про екологію. Через війну Росії проти України ми, на жаль, маємо величезні екологічні проблеми, особливо після того, як росіяни зруйнували Каховську ГЕС. Чи можете ви уявити, що станеться з екосистемою України через кілька років та екосистемою світу через цю трагедію?
Це, звичайно, як ви кажете, фактично екоцид. Це навмисне знищення екосистеми в регіоні. І, звичайно, це має дуже тяжкі наслідки. Ми бачимо, що зараз йде потік допомоги Україні, практичної допомоги від рятувальних організацій у межах ЄС. Що ж стосується Nefco, до нас звернулися деякі українські державні установи з проханням надати їм певну експертизу. Ми вже контактуємо з деякими експертами, яких, сподіваюся, залучимо до цього. Їм треба просто поділитись своїми знаннями, наскільки це можливо, і допомогти таким чином.
Звичайно, оскільки Nefco є відносно невеликою організацією, ми не можемо бути центральним партнером у цій роботі. Але ми можемо зробити певний внесок, і ми намагаємося це зробити. Ми зараз над цим працюємо.
Чи згодні ви, що ця трагедія вплине як на українську, так і на світову екосистему, особливо в Європі?
Так, звичайно. Зрозуміло, що в Європі ми усі маємо об’єднати зусилля, щоб спробувати пом’якшити ці наслідки та розпочати розбудову більш сталого з екологічної точки зору майбутнього.
Ульф Бойо
Але чи зможемо ми вирішити це в майбутньому? Я маю на увазі, що деякі пошкодження, спричинені аварією, важко буде виправити, але ми не можемо ігнорувати цю проблему. Ми повинні встановити, якою є реальна ситуація і що можуть зробити люди, аби пом’якшити наслідки та відновити те, що ще можна: відремонтувати, очистити воду, землю, ґрунти. Це, звичайно, величезна робота.
На вашу думку, чому світ доволі байдуже сприйняв цю трагедію? Тому що українцям було справді важко бачити, що світу до цього байдуже.
Я не вважаю, що людям у світі до цього байдуже. Я бачу, що організації, призвані надавати допомогу у надзвичайних ситуаціях, дійсно намагаються допомогти українцям, і національні установи також надають підтримку. Напевно цього недостатньо, адже це справді величезна катастрофа. Але я бачу бажання підтримати і допомогти.
Але, звісно, я розумію, що з української точки зору вам здається, що вам недостатньо допомагають. Я це цілком розумію. Але я також бачу бажання допомогти вам.
Чи відомо вам, як російські ракетні удари впливають на стан довкілля? Можливо, ви робили якісь дослідження на цю тему. Чи може це змінити клімат прямо зараз?
Я не бачив жодних досліджень, які б конкретно оцінювали кліматичні наслідки російської агресії, але очевидно, що вони вже кимось робляться. При цьому ми, звісно, обговорюємо, що ми можемо зробити зараз у нинішній ситуації. А ще ми повинні планувати побудову мирного та успішного майбутнього України. І як частина цього планування на майбутнє, у нашій концепції програми зеленого відновлення для України є вимога, щоб усі громади чи муніципалітети, де ми реалізуємо проекти, також розробили свій план зеленого відновлення, місцевий план. І цей локальний план зеленого відновлення повинен враховувати особливості навколишнього середовища та загальну екологічну ситуацію в кожному муніципалітеті чи громаді.
Це довгострокова робота, яку ми за допомогою міжнародних консультантів будемо проводити з муніципалітетами, працюватимемо з мерами, керівництвом міст і громад. І тому це важливий, я вважаю, довгостроковий внесок з нашого боку. І, звісно, під час роботи над цими планами в кожному муніципалітеті буде зрозуміло, які там ключові гарячі точки, які ключові виклики з екологічної точки зору.
Ваша організація бере участь у відбудові України. Розкажіть, будь ласка, детальніше, які ваші пріоритети в цій сфері.
Коли ми збираємо кошти, ми маємо прислухатися до того, чого хочуть донори та які їхні пріоритети. Вони можуть відрізнятися у різних донорів. Але все, звичайно, має відповідати мандату та місії Nefco, щоб ми могли сприяти покращенню навколишнього середовища в кожному проекті, який ми фінансуємо.
Я вже згадував про програму забезпечення житлом переселенців. Тут вимога полягає в тому, що при наданні людям нового житла, щоб це житло було більш екологічним, ніж це вимагається за українськими нормами. Ми намагаємося зробити це житло більш енергоефективним, краще ізольованими, з кращою енергоефективною вентиляцією і так далі, і так далі. Ці вимоги є невід’ємною частиною наших проектів.
Що стосується критичної інфраструктури, я згадував раніше про програму для Київської області вартістю в 50 мільйонів євро, фінансовану ЄС і керовану Nefco. Вона передбачає, наприклад, облаштування сучасних систем водопостачання, водовідведення, енергоефективні насоси, і подібні вимоги ставляться нами, аби підтримувати високо екологічний і сталий характер цих проектів. Це загалом відповідає нашим вимогам, які ми ставили й до повномасштабного вторгнення.
Українці, звичайно, мріють, щоб усі міста, зруйновані Росією, такі як Бахмут, Маріуполь, Сєвєродонецьк, були відбудовані. Але я думаю, що це буде непросто. Для цього потрібен час, кошти та, звичайно, працівники. На вашу думку, чи можна це зробити швидше?
Так, у нас завжди є можливості вдосконалити процеси, процедури, а також вимоги в деяких випадках, коли у нас є вимоги від органів влади, які можуть бути не ідеальними для ефективного та швидкого впровадження. Ми будемо вести діалог із відповідними міністерствами та органами влади. І звичайно, в деяких випадках ми хотіли б бачити швидші рішення, швидші затвердження та деякі зміни в нормативних актах.
Але ми також, звісно, усвідомлюємо, що в нинішній воєнній ситуації неможливо витрачати стільки часу та енергії на ці питання, коли ви чи не щодня вимушені долати невідкладні проблеми.
З якими труднощами ви стикаєтесь, працюючи в Україні? На жаль, маємо випадки корупції в органах місцевого самоврядування. Ви з цим стикалися?
Коли ми працюємо з муніципалітетами, ми належним чином пояснюємо їм, як ми працюємо. У нас, так би мовити, багато заходів контролю. У нас є національні консультанти, які моніторять закупівлі та оцінюють ціни та собівартість. У штаб-квартирі Nefco в Гельсінкі ми перевіряємо, чи результати кожної закупівлі є обґрунтованими та чи належним чином вони керуються муніципалітетами. Я думаю, що муніципалітети (або гіпотетичні корупціонери в них) одразу розуміють, що буде дуже важко бути корупціонером у проектах, якими займається наша корпорація. Отже, я не спостерігаю цього багато.
Бувають випадки, коли може здаватись, що певна поведінка декого тут виглядати трохи дивно, наприклад, затримки в процесах і неефективне надання належної інформації, і ви дивуєтесь, чому ці люди не зацікавлені в отриманні користі для міста, в якому вони працюють, і тому подібне. Але здебільшого я б сказав, що це мої суб’єктивні відчуття, йдеться не про конкретні проблеми з нашим проектом. Це завдяки системі, яку ми використовуємо.
У нас є власні правила закупівель, які узгоджені з українським законодавством, фактично відповідно до рамкової угоди, яку Nefco уклала з Україною ще 2010 року. Ми працюємо за нашими правилами закупівель. Я думаю, що вони також добре захищають нас від корупції.
Звичайно, ми розуміємо, що ця робота в рамках антикорупційних заходів зараз є важливою частиною зусиль України у напрямку здобуття членства в ЄС у майбутньому. І, звичайно, це речі, над якими потрібно працювати з українського боку.