За словами Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, який цього тижня здійснює візити до африканських країн, на тлі “відродження відносин” з Африкою Україна хоче заручитися їхньою підтримкою мирного плану Президента Володимира Зеленського, а також налагодити інші зв'язки.
Проте є ще одна мета цього турне – протидіяти зростаючому впливу Росії в Африці, і вона є частиною ширшої стратегії, про яку Міністерство закордонних справ нещодавно говорило з Kyiv Post.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Перше африканське турне Кулеба здійснив у жовтні 2022 року, відвідавши Сенегал, Кот д'Івуар, Ґану і Кенію. На своїй сторінці в Instagram він назвав це початком “відродження відносин”, однак ту подорож перервали ракетні удари по Україні.
Нещодавно речник Міністерства закордонних справ України [Олег Ніколенко – ред.] розповів Kyiv Post про конкретні кроки, які робить Україна задля зміцнення відносин з африканськими країнами, в тому числі:
· відкриття 10 нових посольств;
· розбудова “зернових хабів” – зерносховищ – на сході і заході Африки;
· робота для підтримки продовольчого суверенітету Африки, в тому числі як “гарант продовольчої безпеки”.
Про маршрут турне офіційно не повідомлялося. Кулеба лише оголосив, що відвідає країни Африканського континенту.
Турне розпочалося в понеділок, 22 травня з Марокко. Це був перший візит до цієї північно-африканської країни з часу встановлення дипломатичних відносин із нею. Кулеба сказав, що там від підняв питання запропонованої Президентом Зеленським Формули миру з 10 пунктів, а також кількох економічних питань, таких як міжнародна освіта – галузь, яка розвивалась в Україні до повномасштабного вторгнення Росії.
Кулеба окреслив три пріоритети свого африканського турне:
· “залучити якомога більше африканських країн до втілення Формули миру;
· домогтися підтримки безперервного експорту в рамках Чорноморської зернової ініціативи і програми Президента "Grain from Ukraine" (Зерно з України);
· створити нові можливості для українського бізнесу”.
Африці потрібне українське зерно
18 травня, за день до закінчення терміну дії Чорноморської зернової ініціативи, вона була подовжена ще на 60 днів – без будь-якої багатосторонньої угоди про відкриття аміачного трубопроводу, що йде до Одеського порту, на чому наполягала Росія.
Експорт "зерновим коридором" розпочався в серпні 2022 року. Натепер ним перевезено 30,3 мільйона тон зерна, але через технічні блокування представниками РФ його обсяги впали до рекордно низького рівня.
За даними ООН, які проаналізувала Kyiv Post, у травні за добу проводилося в середньому 3,3 інспекції суден, і це найнижчий показник за час дії зернової угоди.
Від цього страждають африканські країни. Дотепер в рамках зернової угоди Україна через свої порти щомісяця доправляла туди більше 3 мільйонів тон зерна, в тому числі близько 1 мільйона тон до Ефіопії, Сомалі, Судану та інших країн, для яких такі постачання є критично важливими. Приблизно 50% цього зерна експортувалося в рамках гуманітарних продовольчих програм ООН і програми "Grain from Ukraine".
За програмою "Grain from Ukraine" країни-партнери України закуповують її зерно і передають його країнам, що страждають від гуманітарних криз. Ця програма здійснюється в партнерстві з Всесвітньою продовольчою програмою під егідою ООН.
Мирні пропозиції
Агенція Reuters повідомляє, цитуючи політичних аналітиків, що зараз Україна посилено працює в напрямку так званого Глобального Півдня, тобто Південної Америки, Африки і більшості країн Азії, і що важливість цих зусиль зросла з появою в інших столицях різних пропозицій щодо припинення війни в Україні.
За останній період свої "мирні плани" висунули Китай, ПАР, п'ять інших африканських країн, Ватикан і Бразилія. Раніше цього тижня Кулеба сказав, що вони “ростуть, як гриби після дощу.”
Україна заявляє, що основою будь-якого припинення розв'язаної Росією війни має бути Формула миру Зеленського, ключовим пунктом якої є повне виведення російських військ з усієї території України.
Виступаючи днями на саміті "Великої сімки", Зеленський запропонував провести в липні глобальний мирний саміт задля просування свого мирного плану. За повідомленням Reuters, у понеділок Міністр закордонних справ Данії заявив, що Копенгаген готовий прийняти такий саміт, але зауважив, що “необхідно збільшити зацікавленість” так званих "нейтральних" країн, багато з яких – африканські.
Reuters зазначає, що Росія, яка роками підживлювала свої зв'язки з Африкою, планує в липні провести російсько-африканський саміт у Санкт-Петербурзі. Минулого року Міністр закордонних справ Сєрґєй Лавров відвідав кілька африканських країн, а цього року побував на континенті щонайменше двічі.
Найджел Гоулд-Девіс (Nigel Gould-Davies) з Міжнародного інституту стратегічних досліджень сказав в інтерв'ю з Reuters: “В Європі й Україні все більше усвідомлюють, що існує ризик того, що цю війну стануть вважати суто європейським конфліктом, яким іншим країнам не треба перейматися і який вони не повинні засуджувати. Зараз Європа і Україна мають щось протиставити зусиллям Росії, спрямованим на створення й поширення в світі певного наративу про війну, яку світ би не засуджував і підтримував відносини з Росією”.
Речник Міністерства закордонних справ також відзначив “стратегічну важливість” відносин з Африкою в контексті багатосторонньої дипломатії, а саме на майданчику ООН, де більшістю голосів Генеральної асамблеї може бути створений Спеціальний трибунал для покарання Росії за її агресію.
Окрім стратегічних цілей Кулеба в своєму пості також вказав на деякі практичні аспекти зміцнення зав'язків із Африкою: “ Африка зацікавлена в українських товарах та послугах, зокрема продовольстві, ліках, високотехнологічному обладнанні, освіті, досвіді цифрової трансформації та посилення інформаційної стійкості, дипломатичному досвіді, взаємодії в міжнародних організаціях”.
