На саміті лідерів G7 в Японії, ймовірно, ухвалять подальші санкції проти Росії та посилять контроль за їх дотриманням, в той час як російсько-китайські торговельні зв'язки перебувають на стадії буму.
У четвер світові лідери почали прибувати до японського міста Хіросіма, де вони шукатимуть спільну позицію щодо покарання Росії за її вторгнення в Україну та врегулювання проблеми Китаю, який посилює свої позиції на міжнародній арені і де-факто субсидує війну Росії.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
У п'ятницю вранці джерело в Хіросімі, наближене до організації саміту, повідомило агентству AFP, що Президент Зеленський особисто відвідає зустріч G7, проте очікується, що він звернеться до лідерів G7 по відеозв'язку в неділю.
У чорному списку 70 компаній
Американський чиновник, який розмовляв з AP та іншими ЗМІ на умовах анонімності, заявив, що американський компонент пакету санкцій, який буде представлений на розгляд G7, передбачатиме: "внесення до чорного списку близько 70 компаній РФ і третіх країн, залучених до російського оборонного виробництва, і запровадження санкцій проти понад 300 фізичних і юридичних осіб, літаків і кораблів".
Урядовець додав, що іншим країнам G7 буде запропоновано здійснити аналогічні кроки для подальшої ізоляції Росії та підриву її здатності вести війну в Україні.
Як повідомляється, чиновник заявив, що наступні зусилля G7 будуть "спрямовані на те, щоб підірвати здатність Росії отримувати необхідне для поля бою озброєння, закрити лазівки, які використовуються для ухилення від санкцій, продовжити зменшувати міжнародну залежність від російських енергоносіїв і обмежити доступ Москви до міжнародної фінансової системи".
Один із прикладів, наведених чиновником ЄС у вчорашньому інтерв'ю The Guardian, полягає в тому, що предметом обговорення стане багатомільярдна алмазодобувна промисловість Росії.
"Ми вважаємо, що нам потрібно обмежити російський експорт у цьому секторі", – сказав чиновник, додавши, що участь Індії буде мати вирішальне значення для ефективності будь-яких нових заходів.
На Індію, яка офіційно дотримується нейтралітету щодо війни в Україні, але буде присутня на саміті G7 як запрошений гість, припадає значна частка світової торгівлі необробленими алмазами.
"Ми хотіли би вступити з ними в діалог, тому що алмазна промисловість є досить важливою в Індії", – сказав американський чиновник.
Спільна позиція щодо Росії та Китаю?
Експерти, які говорили з AFР, вважають, що найбільшими викликами саміту буде пошук консенсусу щодо більш ефективних санкцій проти Росії та домовленості про те, як поводитися з Китаєм, не ставлячи під загрозу економічні відносини з Пекіном.
Усі країни G7 – США, Японія, Німеччина, Велика Британія, Франція, Канада та Італія, а також ЄС – є надійними союзниками України і мають життєво важливі економічні зв'язки з Китаєм, який за період повномасштабного вторгнення збільшив свій товарообіг з Росією майже на 30 відсотків.
Окрім Індії, серед запрошених гостей також лідери Австралії, Бразилії, Індонезії та Південної Кореї – очевидно, це спроба ще більше ізолювати Росію і, можливо, надіслати сигнал Китаю.
Чи ефективні санкції?
Росія зараз є найбільш санкціонованою країною в світі, але є питання щодо ефективності фінансових санкцій.
Як повідомляє Associated Press, Сполучені Штати заморозили кошти російського Центрального банку, обмежили доступ банків до SWIFT – домінуючої системи глобальних фінансових транзакцій – і наклали санкції на тисячі російських фірм, урядовців, олігархів та їхні родини.
AP також повідомляє, що минулого року країни "Великої сімки" колективно встановили верхню межу ціни на російську нафту і дизельне пальне на рівні 60 доларів США за барель, яку Міністерство фінансів США вчора захистило в новому звіті про прогрес, заявивши, що ця межа була успішною в зниженні російських доходів від нафти.
У цьому звіті наводяться дані Міністерства фінансів Росії, які свідчать про те, що доходи Кремля від продажу нафти з січня по березень цього року були більш ніж на 40% нижчими, ніж торік.
Однак, як повідомляє Al Jazeera, дослідження, опубліковане минулого місяця Київською школою економіки, показало, що 96% нафти, яка постачалася з російського порту Козьмино в першому кварталі 2023 року, було продано за ціною, вищою за 60 доларів, встановлену G7 минулого року.
Така тактика, а також збільшення торгівлі з Китаєм, Індією та Туреччиною, зокрема, можливо посприяли тому, що в 2022 році російська економіка все ж таки зросла на 2,2 відсотка.
"Безумовно, у G7 є достатньо простору для запровадження подальших обмежень та посилення вже існуючих", – сказала в інтерв'ю Al Jazeera Рейчел Лукаш, член Міжнародної робочої групи з питань російських санкцій при Стенфордському університеті, з порад якої користався український уряд.
"Найважливіші сфери включають нафту та енергетику в ширшому сенсі, неенергетичні торговельні санкції та закриття лазівок у цій сфері, а також технологічні санкції", – сказала вона.
Економічний вплив санкцій, як повідомляє AP, значною мірою залежить від того, наскільки країна, проти якої вони спрямовані, здатна їх обійти. Про це йдеться в нещодавньому звіті Дослідницької служби Конгресу США. Представники Міністерства фінансів США нещодавно відвідали країни Європи та Центральної Азії, щоб закликати країни, які все ще ведуть бізнес із Кремлем, розірвати свої фінансові зв'язки.
"Рекордні показники" у торгівлі між Росією та Китаєм
На цьому тлі чиновників G7 може непокоїти те, що російсько-китайські економічні зв'язки зросли до "рекордно високого рівня" під час повномасштабного вторгнення в Україну.
Про це свідчить звіт, опублікований 8 травня аналітичним центром Atlantic Council на основі даних про китайську торгівлю:
· Загальний обсяг двосторонньої торгівлі товарами зріс на 29% у 2022 році, досягнувши рекордного рівня, попри рецесію в Росії – китайський імпорт та експорт надають критично важливу економічну допомогу Москві, зменшуючи інфляцію за рахунок скорочення дефіциту та забезпечуючи можливість функціонування бізнесу.
· Китайський імпорт нафти з Росії зріс на 8% у 2022 році порівняно з попереднім роком – китайський імпорт підтримує російський бюджет і обмежує зупинки нафтових свердловин, які є дорогими і дуже шкідливими для довгострокового видобутку.
· У 2022 році Китай напряму експортував до Росії інтегральних напівпровідникових схем на 179 мільйонів доларів США, що більш ніж удвічі перевищує обсяг поставок у 2021 році, а ще більше експорту відбулося опосередковано через треті країни – пряме та опосередковане постачання Китаєм мікросхем підтримує російські лінії з виробництва озброєнь.
· Китайські поставки вантажівок у грудні 2022 року зросли на 1143 відсотки в річному обчисленні – китайський експорт надважких цивільних вантажівок обмежує інфляцію у воєнний час і опосередковано підтримує операції російських збройних сил.
· 70 китайських експортерів продали Росії 26 різних марок дронів – китайські безпілотники надають важливу розвідувальну інформацію російським збройним силам на лінії фронту.
“Авіаційна коаліція”
Окрім обговорення санкцій, Зеленський, ймовірно, висуне свою пропозицію про створення міжнародної "авіаційної коаліції" для посилення протиповітряної оборони України, як він це зробив під час свого нещодавнього турне західноєвропейськими столицями та на саміті Ради Європи минулого тижня.
Наразі "коаліцію" підтримують Великобританія, Нідерланди, Франція, Бельгія, Польща і Словаччина, особливо в питаннях підготовки пілотів, але жодна країна не взяла на себе публічних зобов'язань надати 40-60 літаків F-16, які просить Україна.
