ВОЛОДИМИР ПРОХОРОВИЧ АМАЛИЦЬКИЙ – геолог, зоопалеонтолог, палеонтограф, «хрещений батько» хребетних тварин пермського періоду, один з фундаторів палеонтології. Саме він відкрив рептилію, яку без перебільшення можна назвати пращуром усіх ссавців, тобто першим «атомом» гомо сапієнс.
РОЗКОПУЮЧИ ПІВНІЧ, ЗАКОПАВ ДИНОЗАВРІВ
Більшість із нас і нині переконані: першими «серйозними» тваринами на Землі були динозаври, які водилися виключно в теплих краях. Що вже казати про уявлення позаминулого століття, коли занадто креативних «відьом», мов барбекю, підсмажували на багаттях. А ще тоді навіть серед учених домінувала думка про безжиттєвість континентальних відкладів у північних регіонах планети. Ці «аксіоми» спростував Володимир Амалицький, першим у світі виявивши в «німих породах» не просто залишки істот, яких «не повинно було там бути», а істот – не нафантазованих навіть уявою вчених.
АМАЛИНСЬКИЙ ДОВІВ, ЩО:
- надконтинент Пангея, який об’єднував майже весь суходіл Землі, таки існував (доказом стали залишки ящерів, котрі, як до цього вважалося, блукали виключно тропіками, не маючи змоги через наявність морських водних перешкод дістатися інших регіонів);
- «тропіки» чверть мільярда років тому були усюди;
- флора-фауна півночі Євразії – «рідна сестра» рослин/тварин півдня Африки (попри те, що між ними майже 20 тисяч кілометрів);
- щонайменше п’ять видів рептилій, невідомих науці, існували задовго до «епохи динозаврів»;
- іностранцевія (іnostrancevia), яка була до 3,5 метрів завдовжки, – перший гігантський, до того ж шаблезубий, хижак Землі;
- двінія (dvinia prima) – не що інше, як найдавніший пращур ссавців. Про титанічні обсяги виконаних у процесі досліджень робіт промовисто свідчить наступний факт: з місця розкопок до Варшави учений доправив кілька десятків тонн дорогоцінного вантажу – тисячі кісток та черепів, а також десятки скелетів доісторичних тварин, завантаживши два залізничних вагони.
ПРАЩУР ГОМО САПІЄНС: РЕПТИЛІЯ, ЩО ЗАРОСЛА ШЕРСТЮ
З п’ятьох видів відкритих «північних» видів істот епохи до динозаврів (котласія, скутозавр, іностранцевія, двінозавр, двінія) – сенсаційною «зіркою» так званого пермського періоду (265-252 млн років тому) стала остання. Чому? Час від часу в ЗМІ з’являється інформація про виявлення палеонтологами чергового кандидата №1 на роль доісторичного пращура гомо сапієнс.
Ось і нещодавно про це заявили британці: їхня істота, що схожа на пацюка, жила приблизно 145 млн років тому. Японці презентували свою «чупакабру», але та вчетверо молодша. А міжнародна команда вчених з Німеччини, Іспанії та Фінляндії за допомогою штучного інтелекту (куди без нього?) вирахували «претендента», якому виповнилося 80 тисяч років.
І все б нічого (хоча дивно: шкала не збільшується, а зменшується), аби не «добре забуте старе». Бо саме двінія Амалицького – перехідна форма між рептиліями і ссавцями – «функціонувала» майже чверть мільярда років тому. Непоказна, розміром з велику кішку чи невелику собаку, вкрита негустою шерстю. Імовірно теплокровна, харчувалася як рослинною, так і тваринною їжею. Себто, хоча ще й не ссавець, але уже і не рептилія. Давнішого пращура людини допоки ніхто не знайшов.
ЦІКАВІ ФАКТИ
- Предки Амалицького по материнській лінії упродовж 300 років були воєводами та політичними діячами Речі Посполитої і Великого князівства Литовського.
- Художник Микола Прахов, двоюрідний племінник матері Амалицького, писав: «У бабусі моєї, Євдокії Василівни, на свята лунали білоруські й українські мова та пісні».
- Уперше зображення черепів і скелетів з колекції Амалицького у книзі «Вимерлі тварини» опублікував британський зоолог Едвін Ланкестер 1936 року.
- Три роки поспіль, починаючи з 1895-го, влітку разом з дружиною Ганною Петрівною ночували просто неба – у човні. Ганна Петрівна була на 8 років молодша за чоловіка. Здобула освіту у Художній школі Товариства заохочення мистецтв у Петербурзі, згодом вступила на відділення іноземної літератури вищих курсів, але не закінчила їх, бо переїхала разом з чоловіком до Варшави. Всі свої вміння присвятила роботі чоловіка – допомагала з художнім оформленням та перекладом статей та монографій.
- З рідними Амалицького тісно дружив художник Ілля Рєпін.
- Під час розкопок помічники з простого люду регулярно приховували знайдені кістки, аби потім вдома їх «препарувати», адже ширилися чутки, буцімто «лукавий пан» насправді риє золото.
- Знахідки Амалицького стали прототипами страшних хижаків у багатьох фільмах. Найвідоміші з них: «Прогулянки з монстрами. Життя до динозаврів» (документальна стрічка BBC, 2005); «Портал Юрського періоду» (серіал від Impossible Pictures, 2007-2011); «Земля: Біографія планети» (документальна стрічка National Geographic, 2010).
З ДОСЬЄ ВОЛОДИМИРА АМАЛИЦЬКОГО
- Народився 13 липня 1860 року в селі Старики під Коростенем (Житомирська область).
- Закінчив фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університету (1883). Працював консерватором геологічного кабінету (1886-1889), викладачем Петербурзького університету (1889-1890), Варшавських університету (1890-1904) та політехнічного інституту (1904-1908), директором Варшавського політехнічного інституту (з 1908-го) та Ростовського університету.
- Помер 28 грудня 1917 року в Кисловодську (нині Ставропольський край РФ).
- У Котласі (містечко під Архангельськом), 2005-го року встановлено пам’ятник, на якому вибито напис: «1899 року тут проводив розкопки видатний геолог і палеонтолог Володимир Прохорович Амалицький». Пізніше неподалік запрацював парк з фігурами звіроящерів (у натуральний розмір), відкритих вченим, що народився під Коростенем.
«Я перебрав руками таку кількість каменів, що отриманого щебеню вистачило б на велику ділянку гарного шосе». - Володимир Амалицький.
Цю статтю Надії Аврамчук і Миколи Сухомозського передруковано з дозволу видавництва з книги (ООН) Знамениті українці, які змінили хід історії, САМІТ-КНИГА, Київ, 2020.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
