Одразу після пандемії коронавірусу освіта дітей в Україні зазнала ще більшого удару від повномасштабного вторгнення Росії. Про це йшлося на великій конференції, що відбулася в Києві.
“Минулий рік став справжнім випробуванням для навчального процесу в Україні”, – сказала на конференції голова комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Юлія Гришина.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
“Ситуація теж дуже відрізняється від інших країн: наслідки повномасштабної війни гірші, ніж наслідки пандемії”, – сказала вона.
Перерване навчання
За даними дослідження, проведеного Державною службою якості освіти,
· 800 000 українських школярів і студентів – 20% від загального числа – перейшли з очного, щоденного навчання на домашнє, онлайнове;
· Через війну 30% школярів і студентів не мають нормального доступу до навчального процесу;
· 60% батьків заявили, що впродовж минулого року їхні діти не навчалися безперервно;
· Близько 50% вчителів вважають, що якість знань знизилася, але це частково залежить від конкретних предметів;
· Через обставини, спричинені війною, 35% школярів і студентів зі сходу і півдня України були змушені виїхати за кордон або переїхати до інших областей.
Державна служба якості освіти як орган виконавчої влади, підзвітний Міністру освіти і науки, відповідає за якість і стандарти освіти і допомагає навчальним закладам покращувати якість освіти.
Зруйновані школи
Озвучені вчора дані уряду збігаються з результатами дослідження, проведеного неурядовою організацією savED, яка займається відновленням освітньої інфраструктури в Україні.
Як писав Kyiv Post, savED, яку очолює колишня міністр освіти і науки Ганна Новосад, виявила, що станом на січень 2023 року близько 22% українських шкіл були пошкоджені, а 420 повністю зруйновані.
61% батьків, яких опитала savED, занепокоєні негативними впливами війни на психічне здоров'я своїх дітей – такими, як безсоння, проблеми з концентрацією уваги, проблеми в спілкуванні.
Вчителька з Бородянки, де під час російської окупації одна з двох шкіл була повністю зруйнована, сказала, що головною перешкодою для повернення дітей до класів є нестача місць у бомбосховищі.
За словами Гришиної, головним пріоритетом на майбутнє є загальнодержавний моніторинг, який має дати чітке розуміння тих втрат в освіті, яких зазнала кожна українська дитина.
“Після цього конче необхідно запровадити державну компенсаторну програму, щоб школярі могли надолужити втрачене й пропущене”, – сказала Гришина.
