Нью-йоркський актор Леонардо Ді Капріо підтримав Україну. Його бабуся по материнській лінії Олена Смирнова була уродженкою Одеси.
У Чикаго проживає друга за чисельністю українська діаспора в США. Колишня зірка НХЛ Кліфф Королл – уродженець Саскачевану, нині голова Асоціації випускників «Чикаго Блекгокс» – канадієць українського походження. Вийшовши на пенсію, Королл, якому зараз 76 років, знову відкриває для себе своє забуте коріння.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
«Проблеми з Росією зараз на першому плані – я став більш співчутливо ставитися до ситуації», – висловився він з приводу повномасштабного російського вторгнення у розмові з Kyiv Post.
Кліфф каже, що може лише уявити, «як людям там [в Україні] важко… »
«Це не має сенсу, я не знаю, чого прагне Путін. Все це змусило мене зрозуміти, як мені пощастило бути там, де я зараз», – каже він.
«Бідні люди – їм доводиться проходити через пекло, і вони не знають, коли все це закінчиться… Ця ситуація змусила мене більше дізнатися про Україну. Мені сумно через те, з чим людям доводиться стикатися», – додав Королл.
У березні він допоміг делегації з 33 українців (26 дітей і 6 дорослих) з хокейного клубу «Харківські шибайголови» (Kharkiv Berserkers) отримати квитки на матч Blackhawks. Вони приїхали з України на благодійний турнір, аби зібрати кошти на приміщення для клубу, оскільки їхню ковзанку пошкодила російська артилерія.
Чи не найдорожча річ з України, яку він має, – козацька булава, яку йому подарував Національний музей історії України. Це перше з його надбань, що символізує Україну.
Шлях до НХЛ
Королл розпочав свій шлях до професійного хокею в Кенорі – невеличкому містечку в провінції Саскачеван на заході Канади, де зими суворі, але ідеально підходять для хокею на відкритому повітрі.
Український канадієць прожив там свої перші три роки з чотирма братами та сестрами в будинку площею 50 квадратних метрів, перш ніж переїхати до Саскатуна – найбільшого міста провінції, коли його батько знайшов роботу в залізничній компанії. Це був крок уперед, який підштовхнув його зрештою зайнятися хокеєм, де він знайшов друзів на все життя.
Прізвище Королла українською мовою означає «король». Його діди й бабусі емігрували з Буковини.
У віці 17 років Королл разом із двома друзями з рідного міста поїхав на навчання до університету в місті Денвер у США. Тоді Національна хокейна ліга тільки зароджувалася та складалася лише з «оригінальної шістки» клубів – Бостон Брюїнс (Boston Bruins), Чикаго Блекгокс (Chicago Blackhawks), Детройт Ред Вінгз (Detroit Red Wings), Монреаль Канадієнс (Montreal Canadiens), Нью-Йорк Рейнджерс (New York Rangers) і Торонто Мейпл Ліфс (Toronto Maple Leafs).
«Головною мотивацією була любов до спорту [хокею]. Я також мав можливість грати у футбол за стипендію в Північній Дакоті, мені пропонували бейсбольний контракт класу А з Minnesota Twins», – сказав він у аудіоінтерв’ю з Kyiv Post.
У США залишились його українські родичі і щотижневі курси української мови.
«Батьки переконали мене вивчити мову... На жаль, я все забув, бо не мав практики», – сказав він.
Коли він став студентом, навчання та хокей були в пріоритеті. З часом він забув українську.
«Було важко повернутися в середовище, пов'язане з моїм українським корінням», – каже Королл.
Після закінчення навчання його запросили до «Чикаго Блекгокс», де він лише рік грав у фарм-клубі НХЛ у Далласі, а наступного року його взяли до професійної команди разом із товаришем зі студентських років Кітом Магнусоном (Keith Magnuson), спільно з яким у 1988 році вони заснували Асоціацію випускників Чикаго Блекгокс разом із володарем Кубка Стенлі та членом Залу слави НХЛ Стеном Микитою (Stan Mikita).
Перебуваючи в складі команди Блекгокс у 1969-1970 роках, Королл заявив, що віддає перевагу кар’єрі та тренуванням між сезонами, а також родині – у нього троє дітей.
«Я приділяв цьому увагу», - каже він.
Кар'єра
Досягнення Королла за 11-річну кар’єру дозволяли йому увійти до Зали слави НХЛ, але він так і не виграв Кубок Стенлі після двох фіналів.
Як вінгер, він забив 208 голів у 814 зіграних матчах, зробив 254 результативні передачі та загалом набрав 462 очки протягом кар’єри.
«Інші визначні моменти в кар’єрі Королла – участь у 404 іграх поспіль. Він був першим новачком Чикаго, який зробив хет-трик», – йдеться в повідомленні Залу спортивної слави Саскачевану.
Пізніше він тренував «Блекгокс» протягом шести сезонів і став наставником американського гравця українського походження Еда Ольчика (Ed Olczyk) та майбутнього члена Залу слави Кріса Челіоса (Chris Chelios).
Єдиною прогалиною в його житті було те, що він не виграв Кубок Стенлі –він грав у двох фіналах, обидва рази програвши «Монреаль Канадієнс» у 1971 і 1973 роках.
Коріння
Він ніколи не забував про своє коріння і знав, що в НХЛ були інші гравці українського походження.
У своїй власній команді Ерік Нестеренко (Eric Nesterеnko), який виграв Кубок Стенлі в 1961 році, давав поради Короллу, коли той починав. Його батько був родом із Чернігівщини і на початку ХХ століття воював проти більшовиків на боці УНР.
«Ні для кого не було секретом, що в НХЛ були українці. Нестеренко був правим вінгером, як і я, і допомагав мені в різних аспектах гри, але ми ніколи не розмовляли один з одним українською», – каже він.
Однак, продовжив Королл, у глибині душі гравці розуміли, що «він один із наших».
Але коли починалася гра, він казав: «Це ніяк не впливало на гру … ви знали, що вони [українці] там є, але вам доведеться забути про це і грати».
Український документальний фільм «UKE», який вийшов у 2020 році, розповідав про гравців НХЛ українського походження та показав, що щонайменше 50 українців завоювали Кубок Стенлі протягом своєї кар’єри, включно з Вейном Гретцкі (Wayne Gretzky), який також є членом Зали слави українського спорту.
Гравці українського походження, як виявилося під час зйомок, є третьою за чисельністю національністю серед володарів Кубка Стенлі після американців і канадійців відповідно.
Виховання
Королл – син українських іммігрантів «першої хвилі», які приїжджали до Канади в кінці ХІХ – на початку ХХ століття і отримували земельні наділи для ведення господарства переважно в західних провінціях, де земля була не такою родючою, як на батьківщині.
Відомо, що місцеві фермери сміялись над українськими переселенцями, які викопували погреби – так, як робили у себе в Україні, але так збіжжя і продукти добре зберігалися навіть у суворому кліматі далекої півночі, а більшість будинків були дерев’яними і не мали достатньої теплоізоляції.
Королл був одним із небагатьох українських канадійців, що виросли в цьому середовищі і стали грати в НХЛ.
“Тоді шанс був десь один відсоток, бо в НХЛ грали лише шість команд, – каже він. – Мені дуже пощастило, я здобув визнання за численні нагороди в громаді Чикаго, в Канаді, в Саскачевані.”.
У 2017 році він увійшов до Українського залу спортивної слави в Пенсильванії і 5 березня отримав персональну відзнаку під час гри Блекгокс у Чикаго.
Для того, щоб грати в хокей в університеті, студент мав вчитися на відмінно, а інакше йому це не дозволялося. До того ж, щотижня він мав ходити на курси мови.
Тоді перепусткою для участі в змаганнях була оцінка “добре”, а дві оцінки “посередньо” підряд означали дискваліфікацію.
“Раніше ми грали кожної п’ятниці – десь 15 ігор за рік, а сьогодні хлопчаки грають 60 ігор, – згадує Королл. Це привчало нас до дисципліни, до порядку, щоб ми не потрапляли в неприємності. І це допомогло мені в усій моїй хокейній кар’єрі”.
Віддача
Асоціація випускників «Чикаго Блекгокс», яку очолює Королл, зібрала більше 2 мільярдів доларів на стипендії для випускників шкіл, що грають у хокей, і “не тільки для найкращих”.
Стипендії призначаються тим, “хто виконує роботу в громаді, хто має характер і хороші рекомендації – ми вже надали 115 стипендій, і ми також підтримуємо інші благодійні справи”.
Родичі-українці
Його братова (дружина брата) Елен Королл прослідила історію родини і Буковини аж від кінця ХІХ століття. Його дід і бабуся були буковинцями.
Стефан Король народився в 1875 році в селі Товтрів, а до Канади приїхав у 1901-му, коли йому було 26 років.
Його онук розповів KyivPost, що Стефанові “вистачило грошей, щоб дістатися Вінніпега”, а потім він “пройшов пішки 500 миль” залізничною колією. “Дорогою він весь час шукав роботу. Іноді пасажири потяга кидали йому з вікна бутерброди”.
Кліфф Королл згадує, що його дід щодня доглядав, пас і доїв худобу, а потім ішов до лісу й повертався “з повною шапкою грибів”.
Елен Королл написала, що бабуся Кліффа Юхимія Куруляк народилася в грудні 1888 року в селі Дорошевці і приїхала з батьками до Канади, коли їй було вісім років.
Як написано в розвідці історії родини, вона “ніколи не працювала в неділю… Все готувалося в суботу, а в неділю вся родина збиралася за столом”.
