Очікується, що Президент Володимир Зеленський відвідає Польщу — ключового союзника України — у середу, 5 квітня. На відміну від попередніх міжнародних візитів Зеленського, інформацію про поїздку до Варшави Офіс президента Польщі оприлюднив заздалегідь.
"Візит проходитиме на запрошення президента Анджея Дуди, - заявив у понеділок для ЗМІ радник президента Польщі з питань закордонних справ Марчін Пшидач. — Відбудуться тривалі, широкі переговори, не лише стосовно безпекової ситуації, але й щодо економічної та політичної підтримки".
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Зокрема, за словами Пшидача, президенти можуть обговорювати "питання безпеки, регіональну політику, економічне співробітництво, історичні питання, що існують між двома сусідами і транзит українського зерна та іншої сільськогосподарської продукції через Польщу".
Думки вголос: де ми, що на кону і що сказав би Рейган
Слід звернути увагу на кілька аспектів перших із грудня перемовин між двома президентами та зустрічі президента Зеленського з премєр-міністром Польщі Матеушем Моравецьким.
1) Зобовязання щодо збільшення військової допомоги
Згідно з авторитетним дослідженням Кільського інституту світової економіки, Польща посідає четверте місце у світі за обсягом загальної підтримки України на основі ВВП (що становить 3,559 мільярда євро), випереджаючи країни Балтії. Вона також посідає четверте місце за обсягом військової підтримки (що становить 2,428 млрд євро).
У середині березня Польща і Словаччина пообіцяла першими надати Україні винищувачі. Польща пообіцяла чотири радянські МіГ-29, на яких українські пілоти вже пройшли підготовку. Польща має 28 МіГ-29; на момент оголошення в середині березня президент Дуда зазначив, що Польща, ймовірно, надасть іще до десятка літаків. (Власний авіапарк Польща замінює на південнокорейські та американські літаки).
Польща надала Україні понад 270 танків, у тому числі близько 260 радянських Т-72 і 14 танків Leopard 2, які перебувають на озброєнні з березня.
Обговорення поточної та майбутньої військової допомоги з боку Польщі відбувається в оперативному контексті широко анонсованого українського контрнаступу та його специфічних вимог до успіху.
Напередодні візиту Зеленського до Польщі міністри закордонних справ країн-членів НАТО зустрічаються в Брюсселі 3-4 квітня, де, як очікується, працюватимуть над багаторічною програмою стратегічної та політичної підтримки України. Участь у зустрічі також братиме Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
2) Управління політикою Польщі та Східної Європи
Зважаючи на те, що парламентські вибори в Польщі заплановані на листопад 2023 року, передвиборча кампанія та її результати, ймовірно, вплинуть на українсько-польські відносини.
Наразі польська опозиція ніби й набуває певної популярності, але їй бракуватиме підтримки для формування абсолютної більшості та створення правлячої коаліції з дрібними партіями. Одним із сценаріїв є потенційна майбутня коаліція між правлячою партією "Право і справедливість" та консервативною партією "Конфедерація", рівень підтримки якої, схоже, зростає. "Конфедерація" налаштована проти ЄС і обережно ставиться до підтримки України, що з часом може змінити її офіційну позицію.
Крім того, у Східній Європі змінюється політичний ландшафт, що може мати наслідки як для українсько-польських відносин, так і для загальної підтримки України. Минулими вихідними в Європі пройшли три виборчі кампанії.
На загальних виборах у Болгарії, де політика щодо України викликала протиріччя, з невеликою перевагою перемогла правоцентристська ГЄРБ (Громадяни за Європейський розвиток Болгарії) , яка тепер намагатиметься сформувати коаліційний уряд. Антиєвропейське керівництво ГЄРБ дуже критично ставилося до політики уряду Кирила Петкова, який іде у відставку. Вони критикували санкції проти Москви як неефективні, заявляли, що Крим є російським, і називали опонентів, які підтримують озброєння України, розпалювачами війни.
Відверто проукраїнська премєр-міністерка Фінляндії Санна Марін та її партія поступилися урядом правоцентристській Національній коаліційній партії. Цілком ймовірно, що НКП доведеться формувати коаліцію з іще більш правою ізоляціоністською, антиіміграційною Партією Фінів. Антиросійська позиція, здається, є послідовною в усьому фінському політичному спектрі, включно з НКП і Фінами.
У Чорногорії на президентських виборах переміг правоцентрист, але прихильник проєвропейського руху "Європа зараз" Яков Мілатовіч, який критикував переможеного президента за його проросійську позицію.
Такий розвиток подій може вплинути на єдність ЄС у підтримці України і може стати предметом дискусій із Зеленським.
3) Розробка майбутніх механізмів для українців у Польщі
Президент Зеленський, якого супроводжуватиме перша леді Олена Зеленська, заявив, що під час свого візиту зустрінеться зі звичайними українцями, які наразі живуть у Польщі.
Від початку повномасштабного вторгнення понад 1,5 мільйона українців стали біженцями в Польщі — це найбільша кількість, яку прийняла будь-яка європейська країна. Вартість цього для Польщі оцінюється приблизно в 8,3 мільярда євро, або приблизно 200 євро на одного поляка. Нинішня група біженців приєднується до близько 1 мільйона українців, які вже живуть у Польщі, в тому числі з економічних причин.
Українські біженці в Польщі мають право на безкоштовний доступ до дитячої освіти, охорони здоровя та соціальних послуг, а також мають дозвіл на створення бізнесу.
Хоча мільйони поляків швидко і щедро допомагали українським біженцям, зокрема близько 60% з них особисто допомогли комусь на початку 2022 року, рівень підтримки України серед поляків, схоже, дещо знизився. На початку 2022 року рівень підтримки в деяких опитуваннях перевищував 80%; зараз він становить понад 60% (що все ще є високим показником у відносному вираженні).
Стійкість нинішніх тенденцій і домовленостей може стати предметом дискусії, зокрема щодо зацікавленості України в поверненні біженців.
Дискусії навколо питань перетину кордону також належать до цієї теми; через проблеми з безпекою в Чорному морі експорт українського врожаю зернових зараз значною мірою залежить від Польщі.
