Лідер Китаю Сі Цзіньпін залишив Москву в середу вранці після дводенного саміту з Володимиром Путіним, який відзначився пишними церемоніями та кількома суворими висловлюваннями на адресу Заходу.
Ось 7 ключових речей, які вам потрібно знати про цей візит.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Це був свого роду переворот для Путіна
Путін очевидно прагнув підвищити значення візиту, оскільки обидва лідери оголосили про «нову еру» у відносинах двох країн.
Російський лідер заявив, що двостороннє співробітництво «має справді необмежені можливості і перспективи», і під час офіційної вечері після переговорів підніс тост за «процвітання» російського і китайського народів.
Але Путін явно є молодшим партнером у цих відносинах і стає все більше ізольованим на світовій арені. Саміт відбувся лише через кілька днів після того, як Міжнародний кримінальний суд оголосив, що видав ордер на арешт російського лідера за «незаконну депортацію» українських дітей.
«Розтин» російської антидронової рушниці показав, що не така вона й «сучасна»
Китайський аналітик Олександр Габуєв заявив, що ордер на арешт, виданий Гаазьким судом, «лише посилює» важелі впливу Китаю на Росію.
«Сі Цзіньпіну не може бути ніяково під час зустрічі з Путіним, і рішення МКС лише глибше занурює кремлівського «любого друга» Сі до його кишені», – сказав Габуєв, старший науковий співробітник Фонду Карнегі за міжнародний мир.
Фактор іронії
На тлі повномасштабного вторгнення Росії в Україну обидва лідери без жодної іронії накинулися на Захід, звинувативши Сполучені Штати у підриві глобальної безпеки.
«Сторони закликають Сполучені Штати припинити підривати міжнародну та регіональну безпеку та глобальну стратегічну стабільність, щоб забезпечити свою односторонню військову перевагу», – йдеться в спільній декларації Росії та Китаю.
Вони також висловили «велике занепокоєння» щодо зростання присутності НАТО в Азії.
Виступаючи перед журналістами після переговорів, Сі сказав, що як постійні члени Ради безпеки ООН Москва і Пекін сприятимуть багатополярності світу, а також продовольчій та енергетичній безпеці.
Китайсько-російські відносини важливі для «сучасного світового порядку і долі людства», додав Сі.
Китай-миротворець
Сі закликав до діалогу між сторонами конфлікту, а Путін високо оцінив мирну ініціативу Китаю щодо України та заявив, що вона може стати основою будь-якого майбутнього врегулювання, якщо і Київ, і Захід будуть до цього готові.
«Однак поки ми не бачимо такої готовності з їхнього боку», – додав російський лідер.
Мирний план Китаю, очевидно, передбачає з боку України поступку величезними територіями, що по суті стало б винагородою за імперіалістичну агресивну війну Росії, чого Україна, зрозуміло, прагне уникнути.
Обидва лідери також підписали декларацію про важливість «поважати законні інтереси всіх країн».
У декларації наголошується на важливості не допустити виходу «українського конфлікту» з-під контролю.
«Сторони закликають припинити всі кроки, які сприяють ескалації напруженості та продовженню бойових дій, щоб уникнути подальшого загострення кризи», – йдеться у повідомленні.
Москва і Пекін заявили, що будуть регулярно проводити спільні військові навчання і нарощувати співпрацю між своїми збройними силами.
Реакція України
Київ веде тонку дипломатичну гру і прагне не дратувати Пекін і не списувати з рахунків відносини з потужною глобальною супердержавою.
Президент Володимир Зеленський заявив у вівторок, що Київ запросив Китай до переговорів і чекає відповіді з Пекіна, в той час, як президент Росії Володимир Путін приймає в Москві президента КНР Сі Цзіньпіна.
«Ми запропонували Китаю стати нашим партнером у реалізації формули миру», – сказав Зеленський на пресконференції.
«Ми передали нашу формулу всіма каналами. Запрошуємо до діалогу. Чекаємо на вашу відповідь. Деякі сигнали ми отримуємо, але конкретики поки немає».
Енергопостачання
Путін, який прагне перенаправити російські енергоносії в Азію через санкції Заходу, заявив, що Москва може задовольнити «зростаючий попит» Пекіна на енергоресурси.
За його словами, досягнуто домовленості щодо газогону «Сила Сибіру-2», який спрямовуватиме російський газ до Китаю через Монголію.
Російський енергетичний гігант «Газпром» заявив у вівторок, що досяг добового рекорду обсягів газу, що постачається до Китаю через вже існуючий газогін «Сила Сибіру».
Посилення економічної співпраці
Росія підпала під дію численних пакетів безпрецедентних санкцій Заходу через напад на Україну, і Путін заявив, що розширення економічної співпраці між РФ та Китаєм наразі є «пріоритетом» для Росії.
Лідери двох країн підписали декларацію про розвиток ключових напрямків економічного співробітництва до 2030 року. Путін особливо наголосив на співпраці в галузі сільського господарства і заявив про готовність Росії нарощувати постачання м'яса та зерна до Китаю.
Він також зазначив, що об'єднавши зусилля, дві країни можуть стати світовими лідерами в галузі ІТ та штучного інтелекту.
Путін також заявив, що Росія виступає за використання китайського юаня в торгівлі з Азією, Африкою та Латинською Америкою.
«Ми з президентом Путіним домовилися посилити комплексне планування на найвищому рівні, збільшити торгівлю енергоносіями та ресурсами», – сказав Сі. Втім попри жвавий інтерес Росії, аналітики передбачають, що ці відносини будуть доволі обмеженими.
«Президент Сі відмовиться від зближення Китаю з Росією за рахунок відносин країни із Заходом», – заявила економічна консалтингова компанія Macro-Advisory.
Реакція США
Мало хто очікує, що дипломатичні зусилля президента Китаю призведуть до прориву у війні в Україні. Але у Вашингтоні побоюються, що Пекін може досягти успіху в іншому сенсі – завоювати довіру на світовій арені.
Сі Цзіньпін висунув свої позиції щодо України під час дводенних переговорів у Москві, через тиждень після того, як Китай оголосив про відновлення зв’язків між Іраном і Саудівською Аравією – суперниками в регіоні, де Сполучені Штати протягом десятиліть були головним дипломатичним посередником.
Сполучені Штати скептично поставилися до дипломатичного наступу Китаю, вважаючи, що запропоноване ним припинення вогню лише дасть Росії час для перегрупування сил, які українцям вдавалося відтісняти більше року.
«Світ не повинен вводити в оману будь-який тактичний крок Росії – за підтримки Китаю чи будь-якої іншої країни – спрямований на заморожування війни на власних умовах», – заявив державний секретар Ентоні Блінкен.
Але офіційні особи та експерти США вважають, що дипломатія Китаю спрямована не стільки на припинення війни, скільки на спробу змінити наратив. Сі «хотів би, щоб його сприймали серйозно як миротворця», – сказав Роберт Дейлі, директор Інституту Кіссінджера в Китаї Центру Вільсона.
«Він зараз більше в цьому зацікавлений, ніж у тому, щоб робити конкретні речі для досягнення миру в Україні. Здебільшого йдеться про обмін повідомленнями».
Сполучені Штати все більше досягають успіху, переконуючи західних союзників розглядати Китай як глобальну загрозу – уявлення, яке стало більш поширеним в Європі після заяв США про те, що Пекін розглядає можливість постачання зброї Росії. Дейлі сумнівається, що Китай надасть Москві серйозну військову підтримку, якщо не побачить серйозної загрози для президента Володимира Путіна, найбільшого союзника Сі у протистоянні Сполученим Штатам.
Але Дейлі додав, що намагання Сі Цзіньпіна виступати посередником-миротворцем можуть впливати на маргінальні прошарки в Європі, особливо в країнах, що розвиваються, які мало поділяють ентузіазм США щодо збереження «міжнародного порядку, заснованого на правилах».
Сі «насправді не потрібно робити нічого особливого у напрямку досягнення миру чи припинення вогню в Україні. Все, що йому потрібно зробити, це заявити про свою зацікавленість у мирі та, що виглядає дещо суперечливим, у повазі до суверенітету та територіальної цілісності інших країн , і він отримає те, що йому потрібно».
