51-річний венесуелець без зайвих зволікань переходить до головного: пояснює, наскільки важливо врятувати світ від злочинної мережі «клептократичних автократів», які стоять не лише за війною в Україні, а й за іншими жахливими злочинами найбезжальніших диктаторів світу.
За словами Леопольдо Лопеса, нинішнє керівництво його рідної Венесуели, як і Китаю, Росії, Ірану, Білорусі, Нікарагуа та Куби є частиною глобальної мережі диктатур, які об’єдналися, щоб незаконно заробляти гроші і утримувати тоталітарну владу над своїми країнами попри прагнення їхніх громадян йти іншим, демократичним шляхом. Однак ці тирани не лише є ярмом для власних народів, вони дестабілізують глобальну систему загалом.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
«Єдиний спосіб стабілізувати світ – сприяти свободі та демократії», рятуючи країни від «клептократичної мережі, яка працює на те, щоб підірвати їхні основи».
«Розтин» російської антидронової рушниці показав, що не така вона й «сучасна»
Керує цією злочинною мережею, за твердженням лідера опозиції, президент Росії Володимир Путін.
Родріго Фігередо, венесуельський правозахисник у вигнанні, каже, що боротьба з Путіним і Ніколасом Мадуро, а це дві сторони однієї медалі, оскільки «Мадуро і Путін однакові й діють, використовуючи однакову авторитарну динаміку для нападу на демократію та вільний світ».
Список країн, на які Заходом було накладено санкції, показує, що більшість держав, про які згадує Лопес, є також і найбільш «санкціонованими» у світі: Росія, Іран, Сирія, Північна Корея, Венесуела, М’янма та Куба.
Колишній посол міжнародно визнаного тимчасового уряду Венесуели Естефанія Мелендес каже, що співпраця між режимами-вигнанцями наразі поглиблюється, тому Захід повинен запроваджувати додаткові санкції проти Москви та її ставлеників і протистояти їхнім спробам нормалізувати відносини, як це зараз відбувається з режимом у Каракасі. Будь-яка спроба зняти санкції з режиму Мадуро рівнозначна тому, щоб дозволити «Путіну уникнути того економічного тиску, під яким він зараз перебуває», і продовжити «розширення впливу Росії в Латинській Америці».
Лідер російської опозиції Гаррі Каспаров, який вже протягом двох десятиліть відкрито критикує Путіна, тісно співпрацює з Лопесом та поділяє його думку, що «правління Володимира Путіна є страшною загрозою для демократій у всьому світі». Двоє переконаних демократів об’єднались в листопаді минулого року, щоб провести перший з'їзд Всесвітнього конгресу свободи (WLC), організації, яка прагне допомогти продемократичним лідерам виробити ефективні засоби протистояння диктатурам.
Перший захід WLC у листопаді минулого року вчергове засвідчив, що очолювати боротьбу з міжнародним консорціумом диктаторів, звичних до тяжких кримінальних правопорушень, не просто складно, але й смертельно ризиковано. Серед присутніх на першому заході WLC у Вільнюсі був Тулані Масеко, адвокат-правозахисник з Есватіні (колишній Свазіленд).
Через три місяці після з'їзду, у січні минулого року, за два дні до того, як міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров прибув з державним візитом до цієї невеликої африканської країни, де народився Масеко, активіст-юрист був застрелений невідомими на очах у його родини. Протягом кількох місяців перед тим Масеко отримував погрози бути вбитим і був впевнений, що за ними стоїть диктатура, яка панує в Есватіні.
Стівен Нікс, юрист із Вашингтона, який понад три десятиліття співпрацював з продемократичними рухами на пострадянському просторі, погоджується, що режим Путіна відіграв і відіграє досі важливу роль у придушенні демократичних рухів по всьому світові, а не лише в 15 колишніх радянських республіках. Нікс впевнений, що «Путін розглядає демократію як загрозу своїй здатності зберігати контроль над власною країною».
Існує ще один різновид зв’язку, яким пов’язані репресивні режими – таке собі «бюро з надання допомоги проблемним диктатурам»: команда оплачуваних Кремлем політичних консультантів, військових експертів, піарників, економічних радників і приватних військових компаній, яких скидають на парашутах до країн з диктаторськими режимами, які захитались, допомагаючи диктаторам утриматись при владі.
«Ви чули про підтримку Росією африканських диктаторів через військову, клептократичну мережу, економічну підтримку, дипломатичну підтримку, кіберпідтримку, а також маніпулювання соціальними мережами та іншими засобами масової інформації», – коментує венесуелець, додаючи, що автократів, «звичайно», пов'язує ще й те, що всі вони є вигодонабувачами з «торгівлі наркотиками».
Лопес, який є людиною дуже оптимістичною, незважаючи на те, що кілька років провів у в'язниці як політичний в’язень за сфабрикованими звинуваченнями (і те, що вони були сфабриковані режимом, визнано міжнародним співтовариством), плекає надію, що «світло справедливості засяє і щодо злочинів Путіна», який увінчав ганебну піраміду своїх злодіянь жахливими воєнними злочинами проти України.
Наскільки реально, що міжнародні суди візьмуть до розгляду справи проти Путіна?
Політик-вигнанець відповів, що «справа щодо Мадуро вже розглядається в Міжнародному кримінальному суді». Однак що стосується Путіна, спочатку «ми повинні виграти війну в Україні, і тільки потім відбудуться зміни в Росії у бік демократії. І в такому випадку Путіну та його поплічникам, безсумнівно, доведеться постати перед міжнародним правосуддям за свої злочини».
Мадуро, колишній водій автобуса, який став президентом Венесуели в 2013 році, після смерті іншого союзника Путіна Уго Чавеса, досі успішно тримається при владі (незважаючи на величезні економічні проблеми в країні) «завдяки підтримці Путіна». Ця допомога «почалася багато років тому з військової співпраці і постачання зброї, навчання вояків та підтримки режиму Венесуели, що наразі є конгломератом організованої злочинності, дипломатії та окремих ще діючих секторів економіки», – підкреслює Лопес.
Погляди цього освіченого венесуельця, випускника Гарвардського університету, збігаються з поглядами багатьох інших експертів з питань Латинської Америки, яким добре відомо, що «Венесуела є одним із найважливіших пунктів трафіку кокаїну, який виробляється в Колумбії». Його транспортують і продають за сприяння недоброчесних «недержавних організацій», таких як група «Вагнера», яка «відіграє важливу роль у торгівлі наркотиками».
Боліваріанський режим Мадуро відкрито хвалився тим, що піддана Заходом санкціям група «Вагнера» присутня у Венесуелі. Вкорінене співробітництво світових диктаторів є причиною того, що лідер венесуельської опозиції заявляє, що він і його союзники протистоять не тільки Мадуро. Він стверджує, що насправді «ми протистоїмо Сі [Цзіньпіню], ми боремося з Путіним, з аятолами Ірану – тому що вони діють спільно і створили мережу автократичних режимів, щоб розширити сферу свого впливу на увесь світ». Лопес вважає, що цю злочинну співпрацю слід «сприймати саме як глобальну мережу автократів». І ці антидемократичні лідери давно отримують всебічно підтримку Кремля.
Як Захід може протидіяти Кремлю, який налаштований глибоко вороже не лише проти демократії, а й проти верховенства права?
«США повинні сприяти політичним, демократичним змінам у Росії», тому що це матиме «позитивний ефект для всього світу», – наголошує Лопес.
«Зрозуміло, що ми всі повинні підтримувати українців. Відколи почалася ця війна, ми молимо Бога, щоб Україна перемогла і щоб це привело на шлях, що веде до свободи, багато народів у всьому світі, адже боротьба України – це боротьба за свободу», – вважає корінний венесуелець, підкреслюючи, що українська перемога має запустити ланцюгову реакцію демократизації.
«Коли Україна виграє війну, а Путін зазнає поразки… це наблизить Венесуелу до свободи та демократії, оскільки боротьба за свободу в Україні також є боротьбою за свободу для нас у Венесуелі», – стверджує він.
Щоб досягти цього, чи пішов би Лопес так далеко, щоб наполягати на тому, що Вашингтон повинен підтримати повалення режиму Путіна?
«Так, безумовно. Я щиро вірю в це... падіння Путіна в інтересах не тільки Сполучених Штатів, але й кожної країни: ми повинні перемогти Путіна».
