Оскільки наближається річниця з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, і найближчими тижнями очікується поновлення контрнаступу, існує занепокоєння щодо недостатніх обсягів постачання найважливіших боєприпасів, необхідних Києву для продовження бойових дій.

«Очевидно, що ми опинились в умовах логістичних перегонів», – заявив генсек НАТО Єнс Столтенберг перед засіданням контактної групи з питань оборони України під керівництвом США, що відбулось у Брюсселі у вівторок.

Advertisement

«Ключові потреби, такі як боєприпаси, пальне та запчастини, мають надійти в  Україну, перш ніж Росія зможе перехопити ініціативу на полі бою».

«Швидкість врятує життя».

Що потрібно Україні?

Крім широко обговорюваних постачань сучасної зброї, як-от танки, винищувачі та ракети великої дальності, Україна також потребує боєприпасів, необхідних для того, щоб ефективно застосовувати зброю, якою вона вже володіє, зокрема 155-міліметрових артилерійських снарядів.

Обидві сторони щодня випускають ці снаряди тисячами. Наразі невідомо, скільки саме боєприпасів витратили Збройні сили України за останні місяці, але авторитетне французьке військове джерело підрахувало, що у липні росіяни випускали до 50 тис. артилерійських снарядів на день, тоді як українці робили у відповідь приблизно 6 тис. пострілів.

Advertisement

І потреба в снарядах тільки зростатиме, оскільки зростають побоювання, що Москва готується до нового наступу найближчими тижнями.

Україні, ймовірно, знадобиться більше боєприпасів, ніж будь-коли раніше, щоб захистити себе.

Чи можуть союзники України поставити достатньо снарядів?

За словами Столтенберга, занепокоєння через цю проблему зростає.

«Війна в Україні поглинає величезну кількість боєприпасів і виснажує запаси союзників», –  сказав він у понеділок.

Advertisement

«Поточний рівень витрат Україною боєприпасів в рази перевищує наш поточний рівень виробництва. Через це наша оборонна промисловість перебуває під напругою».

Столтенберг визнав, що західний оборонний альянс зіткнувся з «проблемою», оскільки час очікування боєприпасів великого калібру зріс з 12 до 28 місяців, повідомляє AFP.

Чому країни не можуть зробити більше снарядів?

Виробничі можливості заводів і логістичних мереж у західних країнах просто не пристосовані до умов масштабної сухопутної війни, яку дуже мало людей на Заході спостерігали протягом останніх десятиліть. Захід переважно вів локальні війни проти погано озброєних повстанців, як-от в Афганістані.

Advertisement

Візьмемо, наприклад, ракети «земля-повітря» Stinger і протитанкові ракети Javelin. США відправили до Києва 1600 одиниць перших і 8500 других.

Це еквівалентно 13 рокам виробництва Stingers і п’яти рокам – Javelins, наголошував ще у грудні глава оборонної компанії Raytheon Technologies Грег Хейз.

Навіть у співпраці з американською військово-промисловою компанією Lockheed Martin (задля збільшення виробництва) вони могли виробляти лише 400 ракет Javelin на місяць. Французька збройова компанія Nexter Systems має річну виробничу потужність у кілька десятків тисяч 155-мм артилерійських снарядів, але високопоставлений представник Nexter Systems сказав, що компанія «майже досягла своєї межі».

«Зрештою, західна оборонна промисловість не готова до війни», – сказав Вільям Альберк, експерт Міжнародного інституту стратегічних досліджень.

Advertisement

«Наша оборонна промисловість – боєприпаси, логістика, постачання, навчання – абсолютно не відповідає поставленим завданням», – сказав він, додавши, що військово-промислова галузь країн Заходу взагалі не готова до тривалих збройних конфліктів.  

Альберк зауважив, що Заходу потрібне краще «оборонно-промислове планування» не лише через війну в Україні, але й для того, щоб бути готовим до будь-якої ескалації в інших частинах світу, щоб мати можливість протистояти Росії, Китаю чи навіть Ірану і Північній Кореї.

Що робиться для вирішення проблеми?

НАТО намагається переналаштувати свої заводи на виробництво більших обсягів озброєння, а союзники розглядають плани щодо спільних закупівель зброї, збільшення витрат на оборону та укладання довгострокових контрактів.

Advertisement

Прем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас закликала країни ЄС разом закуповувати зброю для України, так само як союз спільно купував вакцини від COVID-19.

Чи можна цьому зарадити?

Лео Періа-Пеньє, науковий співробітник Французького інституту міжнародних відносин, сказав, що Захід надто повільно працює над поповненням запасу боєприпасів.

Втім «це залежатиме від того, чи готові держави докласти фінансових зусиль», – додав він.

Іван Клищ, науковий співробітник Естонського міжнародного центру оборони та безпеки, вважає, що модель європейської оборонної політики після закінчення холодної війни наразі яскраво демонструє свої «недоліки».

У рамках НАТО Польща, Румунія та країни Балтії могли б спільно виробляти боєприпаси для радянської техніки, яку Україна все ще використовує поряд із західною зброєю, сказав він.

Він додав, що також встановлюються контакти з країнами за межами альянсу, такими як Південна Корея, Марокко, Йорданія та Пакистан. «Короткострокові рішення повинні прийти з-за кордону», – сказав Клищ.

«В іншому випадку на це піде не один місяць».