Знову лютий, знову Росія накопичує війська в Білорусі, ширяться чутки про неминучий повторний російський наступ на столицю – і на вулицях Києва відчувається легке дежавю.

Є очевидна схожість із тим же періодом минулого року – Росія накопичила війська на базах уздовж кордону з Білоруссю, і ніхто не розуміє чітко, що саме планує Москва.

Але є також значні відмінності – чисельність військ зараз далеко не така, якою вона була на початок тієї приреченої на невдачу спроби Кремля захопити Київ, і цього разу Україна підготовлена настільки добре, наскільки це можливо. Рік тому висловлювались припущення, чи будуть вони атакувати, тоді як цього року це скоріше питання, а чи здатні вони атакувати.

Advertisement

«Якщо росіяни не змогли прорватись до Києва рік тому, то тепер їхні шанси взагалі мізерні», – говорить Kyiv Post 48-річний режисер Інокентій.

«Я тримаю свій бак повним, а свій розум чистим. Це допомогло мені рік тому».

Його міркуванням вторять 34-річний дизайнер Олександр і його дівчина, 33- річна фітнес-тренерка Олександра.

«Ситуація не лякає, тому що ми, кияни, вже звикли до постійної небезпеки, тому жити в таких умовах стало звичним», – говорить чоловік Kyiv Post.

Advertisement

«Тоді був наступ, і ми не були до нього готові, і це було дуже страшно. Але тепер ми знаємо, що наші люди готові, і це буде не так, як минулого разу. Ми залишилися і залишимося в Києві».

На міжнародному рівні існують значні побоювання щодо того, що саме Росія планує робити, аби мати можливість повідомити росіянам про хоч якісь успіхи на полі бою напередодні річниці з початку повномасштабної вторгнення 24 лютого.

Жінка з дівчинкою йдуть Майданом Незалежності на фоні українських прапорів, які символізують загиблих під час російського вторгнення в Україну.

Минулого місяця генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив у своїй промові, що Росія, вірогідно, розпочне новий наступ, щоб взяти контроль над Україною. «Ми не бачимо жодних ознак того, що президент Путін змінив загальну мету цього вторгнення, яка полягає в намаганні контролювати сусідню країну, контролювати Україну».

Advertisement

Необхідною передумовою для захоплення росіянами усієї України, швидше за все, є наземне вторгнення до Києва з території Білорусі.

На вулицях столиці зараз не спостерігається паніки, але відчуття нервозності та неспокою спонукало деяких киян скласти плани на випадок розгортання найгіршого сценарію.

«Якихось конкретних планів у мене немає», – розповідає Kyiv Post 51-річна телередакторка Ірина. «Але я не виключаю, що якщо я дуже злякаюся, то, можливо, поїду за кордон, якщо на той момент така можливість ще буде».

Advertisement

«Але я не хочу цього, тому сподівання на краще поки що переважають. Ми поки що не панікуємо. Так, ми боїмося, нервуємо і намагаємося відволіктися. Якби цю тему менше розкручували, було б спокійніше.

ЗМІ, можливо, варто було б трохи менше про це говорити – вони надмірно реагують. Але ми не можемо перестати читати новини, тому маємо те, що маємо».

Українське керівництво очікує нового наступу Росії, і вже є ознаки того, що Кремль готується до нової спроби захопити увесь Донбас.

Раніше цього місяця представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Черняк заявив Kyiv Post, що Володимир Путін наказав своїм військам захопити всю територію Донецької та Луганської областей України до березня.

Але щодо перспектив нової спроби Росії взяти Київ він був більш оптимістичним, заявивши, що поки Росія використовує територію Білорусі для підготовки мобілізованих солдатів, в неї вочевидь не буде достатньо сил і засобів, щоб розпочати масований наступ на Україну з цього напрямку найближчми тижнями.

Advertisement

«Станом на сьогодні сформованих ударних груп там немає», – сказав Черняк. «Немає загрози залучення Білорусі до повномасштабного вторгнення на боці Росії проти України».

Але навіть якщо з Білорусі і не розпочнеться широкомасштабний наступ, Україна буде змушена залишати війська на північно-західному кордоні, щоб протистояти будь-яким діям ворога, якими той намагається відволікати її сили від лінії фронту на сході.

«Це також, безумовно, ризик, який ми повинні враховувати», – додав Черняк.

Advertisement

Також є дуже вірогідним, що навіть якщо Росія не спробує знову взяти Київ, навряд чи столиця залишиться неушкодженою після початку нового повномасштабного наступу.

«Є побоювання, що паралельно з наступом на інших напрямках може посилитись і ракетний терор з боку Білорусі», – сказав Kyiv Post 39-річний кінорежисер Денис.

«Це зараз найстрашніше».

Кияни ховаються на станції метро під час авіаудару по Києву 10 лютого.

Існує також розуміння того, що, попри усі труднощі життя в місті, яке впродовж зими потерпає від ракетних обстрілів і відімкнень електрики, мешканці столиці все ж перебувають у більш сприятливому становищі, ніж те, у якому зараз опинились жителі багатьох інших українських міст та селищ.

«У мене зараз в районі Бахмута воюють друг і двоюрідний брат», – розповідає Kyiv Post 45-річна Лілія. «Те, що вони там роблять, і те, що я роблю тут, у тилу, дуже відрізняються. Мені не варто боятися.

Тепер я розумію, що ніколи не хотіла б покинути своє місто. Звичайно, якщо станеться щось жахливе, і військові накажуть мирним жителям залишити місто, я це зроблю. У будь-якій іншій ситуації ні, я не зможу покинути місто, яке люблю найбільше. Я ніколи не думала, що Київ такий важливий, символічний і просто необхідний для мого життя».

Нещодавні події прищепили багатьом киянам похмуру рішучість в жодному разі не зламатися перед обличчям подальшої російської агресії. Про це нам говорить і 18-річний Павло, виходець із Херсона, який був окупований російськими військами більшу частину минулого року.

«Ці новини та чутки, звичайно, викликають занепокоєння», – каже він Kyiv Post. «Але я не бачу сенсу їхати кудись чи втікати. Я вже пережив одну окупацію і переживу другу, якщо це станеться».

Проте незалежно від того, якими були плани росіян щодо Києва, беззаперечно, що все, що вони вже зробили, глибоко вплинуло на його мешканців.

«Я змінилась», – додає Лілія. «Я вже не боюся якихось очевидних речей, таких як ракетні атаки, вибухи чи щось подібне.

Мене тепер скоріш лякають дивні звуки та події, не пов’язані з війною: раптом хруснула гілка, гучно запрацював ліфт або коли мій кіт щось скидає на підлогу».