Президент Дональд Трамп, який щойно повернувся до Білого дому, шокував світ своїми нещодавніми заявами стосовно Канади, Панамського каналу та Гренландії.
Ян Бреммер, президент політичної консалтингової компанії Eurasia Group, написав у своєму блозі, що нинішнє сприйняття Канадської консервативної партії (яка, ймовірно, переможе на наступних виборах) змінилося зі «смішно/дурнувато» на «офіційно вже не смішно».
Те, що Трамп не виключив можливості військових або економічних дій проти Данії з метою отримання Гренландії, викликало питання в лідерів європейських країн. Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що кожна держава повинна поважати принцип непорушності кордонів, а міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив, що з огляду на нинішні події у світі, ми вступили в еру «права сили».
Угорщина готова до компромісів щодо санкцій ЄС проти Росії — Politico
Уряд Панами був так само незадоволений ідеєю Трампа повернути канал під контроль США. За словами міністра закордонних справ Хав’єра Мартінеса-Ача, «єдині руки, які керують каналом, – панамські, і в них він і залишиться».
Дехто скаже, що Трамп лише хоче виглядати сильним в очах своїх прихильників під гаслом «Зробити Америку знову великою», але справжню причину можна знайти в тому, що собою являють Канада, Гренландія та Панама для Америки: Панама вже понад 100 років має вирішальне значення для міжнародної торгівлі, а Канада і Гренландія можуть стати такими ж, якщо не більш важливими.
Наразі близько 40% всіх американських контейнерних перевезень проходять через Панамський канал, а це означає, що збереження доступу до нього є життєво важливим для США. Останні висловлювання Трампа, можливо, були викликані відчуттям загрози з боку Китаю. У 2021 році гонконгська компанія продовжила оренду портів Бальбоа і Колон на 25 років.
Окрім того, Китай вкладає значні кошти в будівництво нової інфраструктури навколо Панамського каналу. Як справедливо зауважив член попередньої адміністрації Трампа Александр Грей, Китай відомий тим, що використовує інфраструктуру для досягнення економічного та політичного контролю над державами.
Що стосується Канади та Гренландії, то, судячи з сучасних тенденцій глобального потепління, на початку 2030-х років Арктика може стати судноплавною влітку, а це означає, що морські маршрути будуть доступні для міжнародної торгівлі, хоча й не цілий рік. Канада представляє особливий інтерес, оскільки Північно-Західний морський шлях (NPR) пролягатиме безпосередньо через її води.
NPR трансформує глобальні морські маршрути, оскільки значно скоротить шлях і час перевезення від східного узбережжя США до Азії приблизно на 30%, залежно від пункту призначення. Також значно скоротиться морський шлях до Європи.
Однією з проблем Канади і США є те, що Канада розглядає такий шлях як частину своїх внутрішніх вод. Однак США стверджують, що такий маршрут є міжнародною протокою. Якщо вважати її такою, то США та іншим країнам не потрібно буде платити збори за проходження, а військовим кораблям буде дозволено плавати канадськими водами.
На Гренландію Трамп накинув оком як із міркувань судноплавства, так і з міркувань безпеки. Хоча Трансполярний морський шлях не проходить через територіальні води Гренландії (яка належить Данії), він пролягає дуже близько до неї. Хоча прокладання цього шляху може зайняти десятиліття, він може стати ще одним важливим морським маршрутом у торгівлі між Азією і Європою.
Питання безпеки пов’язані з тим, що Гренландія може бути використана як військовий об’єкт США в центрі Арктики. З 2008 року Росія активно модернізує свою армію і здійснює провокації в регіоні проти країн НАТО (наприклад, з використанням засобів радіоелектронної боротьби і літаків). Більше того, Китай оголосив себе «приарктичною державою» і активно співпрацює з Росією у розбудові Північно-Східного проходу, який пролягає через російські територіальні води. Китайські літаки також літають поблизу Аляски та Північної Європи.
Загалом, хоча заяви Трампа можуть звучати досить нераціонально і мати ознаки того, що називають американським експансіонізмом, вони можуть бути набагато більш продуманими. Він відомий як своєю недипломатичною і різкою риторикою, так і сміливими діями у просуванні інтересів США – як у випадку з його енергетичною дипломатією, ліквідацією генерала Касема Сулеймані та наданням летальної зброї Україні.
Що потрібно зробити союзникам США, так це підготуватися до жорстких переговорів з адміністрацією Трампа. Не буде несподіванкою, якщо Трамп намагатиметься гарантувати доступ США до ключових морських шляхів – існуючих і майбутніх. США можуть змусити Панаму обмежити свої інфраструктурні угоди з Китаєм, Канаду – підписати угоду з США, за якою американські судна отримають особливі права, а Данію – дозволити США розширити свою військову інфраструктуру в Гренландії.
Висловлені погляди належать автору і не обов’язково відображають позицію Kyiv Post.
