24 лютого 2022 року Росія пішла війною на США, Європу та більшу частину демократичного світу. Мало хто звернув увагу на масштаб цієї війни, попри те, що напередодні про це повідомляла російська державна інформагенція «РИА Новости» (правда, пізніше видалила статтю Петра Акопова «Наступление России и нового мира»). Автор статті – пропагандист, що має зв’язки в Раді безпеки РФ. Він чітко дав зрозуміти, що вторгнення в Україну було лише «першим виміром» дій проти «світового порядку», де нібито домінують США та Велика Британія.
Автор дійшов висновку, що ця «нова ера» потребуватиме військового «об’єднання» великоросів, білорусів і «малоросів» (тобто українців) у так званий «русский мир» перед «другим виміром» дій, який передбачає поділ Європи та зміщення ролі Америки в ній.
Рада міністрів ЄС погодила продовження санкцій проти РФ
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
«Третім виміром» мала стати побудова «нового світового порядку» переважно авторитарними «центрами сили» на умовах і за правилами, які суттєво відрізняються від західних.
Водночас «головну проблему» Росії – її «вікове» питання стосовно України – можна було би розв’язати геноцидом українців із поділом і знищенням України як держави.
Путін чітко виклав свою стратегію і цілі: це – Європа і США, а Україна – лише передумова. Відколи він обійняв посаду президента, він був одержимий метою зробити Росію знову «великою». І Путін, і Трамп мають однакові амбіції – «зробити знову великою» (свою країну), але перемогти може лише один. Якщо переможе Росія, то програють США, тому що Путін відновить ресурси і краще підготується до протистояння Америці та Європі.
Україна є вирішальним фактором. Від лютого 2022 року Путін та інші російські високопосадовці надзвичайно відверто й неодноразово підтверджували свою стратегію і цілі.
А тепер найсумніша частина допису. Це може здатися жорстоким і бездушним, але цього не уникнути. Цієї зими українцям ще доведеться жити з відключеннями світла, звуками сирен, вибухами та іншими негараздами, але навесні буде помста – новий контрнаступ. Будуть рейди в тил ворога, перерізання його логістики, удари по Керченському мосту, російських військово-промислових об’єктах, складах боєприпасів, нафтобазах, портах та інших об’єктах інфраструктури ракетами і дронами максимально наявної дальності. Можливо, буде навіть відкриття нового фронту в етнічно спірному регіоні – на Кубані.
Трамп завжди за «переможця» і хоче бути на боці переможців. З приходом тепла Україна матиме змогу дезорієнтувати й деморалізувати противника та змусити його відступити.
Україна має йти обраним курсом, бо у неї немає іншого виходу. Якщо Росія не відступить, жахливі людські та матеріальні втрати українців посилять позицію Росії, забезпечивши платформу для її наступного вторгнення.
Одним словом, припинення вогню, яке може спричинити подальшу окупацію і легітимізацію вже окупованих Росією українських територій, стане перемогою Росії та поразкою «демократичної коаліції» 50-ти країн, включно зі США. Ніяке словоблудство, ніякі Мінські домовленості, ніяка «миротворча діяльність» не змінять результат, якщо Україна погодиться з російськими «територіальними реаліями». Лише у разі поразки Росія віддасть захоплені території. Щоб зрозуміти наміри Росії, німцям варто пригадати Кенігсберг, а японцям – Курильські острови.
Українці, які вважають, що «припинення вогню» принаймні хоч якось нормалізує їхнє життя, повинні знати, що в путінську «нову еру» об’єднання в «русский мир» розраховувати на пощаду можуть лише ті, хто доведе своє лояльне ставлення до Росії. З іншими поводитимуться як із зрадниками та «здобиччю» – кидатимуть у в’язницю, використовуватимуть як «гарматне м’ясо» у війні проти України та Європи, або висилатимуть до Сибіру.
Колишня держсекретар США Мадлен Олбрайт після зустрічі з Путіним назвала його холодним «рептилоїдом». Цей «рептилоїд» вже продемонстрував свою демонічну жорстокість. Хто тоді захищатиме кілька мільйонів українців, які там залишаться?
Українському керівництву зарано розглядати здачу території як єдиний варіант. Росія може виявитися більш вразливою, ніж Україна. Росіяни вже знищили більшість військових та економічно важливих об’єктів в Україні, а українці в Росії – тільки почали. Як Путін пояснить, чому його триденна «спецоперація» перетворилася на принизливу війну, що триває вже четвертий рік з виттям сирен вночі, пожежами та вибухами, що поширюються територією Росії?
Російська економіка крихка, і цього року його запаси «про чорний день», ймовірно, будуть вичерпані. Ресурси для фінансування соціальних послуг закінчуються. Російський рубль втратив 40% вартості. Найбільший завод мікрочіпів оголосив про банкрутство. Інфляція росте, більшість імпортних товарів недоступна. Підприємства повертаються до бартерної економіки. Людські втрати вже у вісім разів перевищили втрати дев’ятирічної війни в Афганістані. До того ж, посилюється глобальна ізоляція, 180 000 росіян визнані воєнними злочинцями. Не дивно, що відсоток росіян, які виступають проти війни, зростає.
Що все це означає для США і Трампа? Він не може вести переговори про відмову України від своїх територій, адже це не його справа. Він уже продовжив озвучений раніше термін укладення угоди про припинення вогню на 100 днів, а потім збільшить ще на 100.
Тим часом Україна зможе використати решту виділених Сполученими Штатами 60 мільярдів доларів, продовжить отримувати військову допомогу з боку Європи та 50-ти країн демократичної коаліції, нарощуватиме обсяг власного виробництва для забезпечення потреб оборони, матиме змогу використати заморожені російські активи, надані кредити і донати. З кожним днем Росія ставатиме все менш здатною перемогти Україну.
Трамп завжди за «переможця» і хоче бути на боці переможців. З приходом тепла Україна матиме змогу дезорієнтувати й деморалізувати противника та змусити його відступити. Якщо це станеться, Трамп стане найпалкішим прихильником України та сприятиме її вступу до НАТО. Чи зробить Трамп Америку «знову великою», допомагаючи покласти край російському фашизму?
Як бізнесмен і посередник, Трамп повинен усвідомити, що підтримка України – це «угода» століття.
На щастя, зараз Європа взяла на себе лідерство у військовій підтримці України. Так і повинно бути. США можуть зосередитися на інших проблемних питаннях, адже Україні все ще потрібна допомога їхньої розвідки, їхніх систем ППО, високоточних снарядів, найсучаснішого озброєння і технічної підтримки. В усьому іншому буде достатньо допомоги з боку Європи, винахідливості й креативності українців та власного виробництва.
Як бізнесмен і посередник, Трамп повинен усвідомити, що підтримка України – це «угода» століття. 112 мільярдів доларів, виділених американському оборонному відомству для допомоги Україні, дозволять заощадити понад 800 мільярдів доларів додаткових витрат США на оборону у разі перемоги Росії.
Найважливіша мета, яку має поставити перед собою президент України Володимир Зеленський – це реформування Збройних сил. Зокрема, зміни мають включати підвищення офіцерів із успішним бойовим досвідом до вищих чинів; забезпечення належної підготовки та спорядження військових; скорочення бюрократичної тяганини у справах військових і ветеранів; забезпечення ротації військ, можливість вибору підрозділу, спеціалізації та умов служби; підвищення рівня медичного забезпечення та пільг для ветеранів. Приблизно 100 000 мобілізованих військовослужбовців, які зараз проходять навчання, можуть значно полегшити тиск на бійців на передовій, поки новонабрані солдати готуватимуться до доленосного для України цьогорічного контрнаступу.
Погляди, висловлені в цій статті, належать автору і не обов’язково співпадають з поглядами Kyiv Post.
