ПОГЛЯД: План Росії щодо Молдови вказує на те, що РФ не планує зупинятися

Оскільки Кремль знову вдається до тактики фальшивого прапора, цього разу в Придністров’ї, очевидно, що Москва не має наміру відступати від своєї наступальної стратегії дестабілізації Європи. Мета зрозуміла: створити додатковий фронт, послабити підтримку України з боку Заходу і відновити російський вплив через хаос і дестабілізацію. Молдова - наступна ціль у списку Володимира Путіна. Від того, як Захід відреагує на цю загрозу, залежатиме не лише доля Молдови, але й безпека Європи.

Росія, як і багато разів раніше, ретельно сконструювала звинувачення в “молдовській агресії” проти Придністров’я. Це не просто дезінформація, а передумова до плану дестабілізації ситуації, що може призвести до військового вторгнення. Ці звинувачення - не просто дезінформація, вони є прелюдією до плану дестабілізації, який може перерости у військову інтервенцію. Кремль вже “підсвітив” цей шлях: він буде інсценувати інциденти, звинувачувати Молдову, а потім здійснить військове втручання під виглядом захисту російського народу і “мирних інтересів”. Це не гіпотеза - це випробуваний сценарій з України, Грузії та інших частин пострадянського простору.

Більше по темі

Сили оборони України атакували нафтобазу у Смоленській області РФ

На об’єкті сталася масштабна пожежа, яка охопила резервуари з паливом.

Для Молдови це екзистенційний момент. Без потужної військової підтримки та чіткої реакції Заходу проєвропейський уряд у Кишиневі не зможе протистояти тиску російської гібридної війни. Навіть невеликий російський військовий контингент у Придністров’ї може спричинити дестабілізацію в немислимих масштабах.

Нинішній уряд Республіки Молдова є символом європейських цінностей у регіоні, який Москва вважає своєю виключною сферою впливу. Членство країни в ЄС є червоною лінією для Кремля, оскільки це означатиме поразку російського наративу про непереможність. Саме тому Захід зобов’язаний проявити рішучість саме зараз. Вкрай важливо розуміти, що Молдова, незважаючи на свій невеликий розмір, відіграє ключову роль у ланцюгу європейської безпеки.

Росія не планує там прямої військової перемоги, її мета - виснаження. Відкриваючи другий фронт у Молдові, Кремль хоче розділити увагу і ресурси НАТО і ЄС, послабити підтримку України і змусити Захід вести переговори на невигідних для себе умовах. Це добре відома російська стратегія обману: поки світ заклопотаний Молдовою, Росія зміцнює свої позиції в Україні.

На додаток до військової загрози, Росія також використовує енергетичні шоки та політичну агітацію як зброю дестабілізації. Молдова, вже виснажена енергетичною кризою, стикається зі спробами Росії фінансувати проросійські демонстрації та поширювати дезінформацію. Все це є частиною ширшого плану з підриву довіри до проєвропейського уряду в Кишиневі.

Енергетична криза, яку Кремль використовує як потужну зброю, не є випадковістю. У минулому Росія покладалася на газ як на політичну розмінну монету, і тепер Молдова стала наступною жертвою. Якщо Росія перекриває газ Молдові, в той час як Придністров’я продовжує використовувати ті ж ресурси для виробництва електроенергії, це не просто економічний тиск, а спроба поставити Молдову на коліна.

НАТО і ЄС повинні терміново надати військову допомогу Молдові, включаючи розвідувальну підтримку, логістику та обладнання для зміцнення обороноздатності. Румунія, як ключовий союзник НАТО, має відігравати провідну роль у наданні негайної підтримки.

Будь-яка слабкість у відповіді НАТО і ЄС буде сигналом для Росії, що вона може продовжувати діяти безкарно. Зараз потрібні швидкі і рішучі дії.

Тому НАТО має публічно заявити, що будь-яке російське втручання в Молдову призведе до серйозних наслідків, включно з військовою реакцією на додаток до додаткових економічних санкцій. Без такого послання Путін сприйматиме мовчання як зелене світло для агресії.

Чинні санкції проти Росії мають бути ще більше посилені, щоб перешкодити Кремлю фінансувати дестабілізацію в регіоні. Західні спецслужби повинні стежити за російськими олігархами, пов’язаними з Придністров’ям і проросійськими політичними партіями в Молдові, і заморозити їхні активи. Такий підхід не лише послабить російський вплив, але й надішле рішучий сигнал про те, що Москва не буде терпіти.

Брюссель повинен прискорити процес інтеграції Молдови до ЄС і терміново надати економічну допомогу для подолання енергетичної кризи.

ЄС також повинен взяти на себе ініціативу в боротьбі з російською дезінформацією і забезпечити інформування населення Молдови про реальні загрози.

Якщо Захід знову забариться, наслідки будуть катастрофічними. Росія зміцнить свої позиції в Придністров’ї, дестабілізує Молдову і створить нову “зону замороженого конфлікту”. Це не лише означатиме падіння проєвропейського уряду, але й підштовхне Москву до аналогічних дій в інших державах, які вона вважає сферою своїх інтересів.

Наступною ціллю Кремля можуть стати Західні Балкани, де вже існують латентні конфлікти і де Росія інвестує в дестабілізацію. Від Косова до Боснії Росія бачить можливість спровокувати подальші кризи, які послаблять ЄС і НАТО. Нерішучість у Молдові сигналізуватиме про нездатність Заходу реагувати на виклики на власному подвір’ї.

Нерішучість НАТО також буде фатальною для України. Послаблення підтримки з боку Заходу може змусити Київ піти на згубний компроміс, який дозволить Росії зберегти контроль над окупованими територіями і закласти підґрунтя для майбутньої агресії.

Захід вже заплатив ціну за свою бездіяльність і нерішучість в Україні. Ця ціна, що вимірюється сотнями тисяч українських жертв і зруйнованих міст, занадто висока. Тепер немає більше виправдань. Молдова - це можливість для НАТО і ЄС продемонструвати єдність, рішучість і силу. Діючи сьогодні, вони можуть запобігти катастрофі завтрашнього дня.

Для Кремля Молдова - лише частина ширшої стратегії. Для Заходу - це момент істини. Або вони доводять, що готові захищати європейські цінності, або відкривають двері в нову еру російського експансіонізму.

Цього разу немає місця для помилок.

Погляди, висловлені в цій статті, належать автору і не обов’язково відображають позицію Kyiv Post.