Зараз вже складно уявити діджиталізацію фінансового сектору та розвиток цифрової економіки без штучного інтелекту. Саме тому ми обрали ШІ головною темою цьогорічної конференції UAFIN.TECH, яка відбудеться вже 13 грудня. Відносно нова технологія вже встигла перейти із категорії «небезпечної» новинки до практичного інструменту, який доведено ефективний у різних галузях людського життя. Україна в цій тенденції рухається разом з усім світом. Що таке ШІ знають близько 80% українців, а майже 30% використовують його в тій чи іншій сфері. Про це говорять опитування Kantar Ukraine.
Так, в Україні ШІ-інструменти нерішуче «перевіряють на міцність», точково використовуючи в різних сегментах фінансового ринку. Проте поки не наважуються застосовувати більш глобально. І причини цьому – не непередбачуваність технологій, як хтось міг подумати, а більш прозаїчні. Про потенційно ефективні сектори використання ШІ в фінансах та перепони на шляху до його системної імплементації поговоримо далі.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
ШІ захоплює Україну
ШІ поступово «вбудовується» в архітектуру фінансових процесів в Україні. До прикладу, FinScore та Moneyveo використовують штучний інтелект для швидкого аналізу клієнтських заявок на кредити, навіть за відсутності традиційної кредитної історії. Банки, як-от, ПриватБанк, впроваджують системи на основі ШІ для боротьби з фінансовим шахрайством і аномаліями в транзакціях, а monobank і Sense Bank завдяки ШІ-алгоритмам пропонують користувачам індивідуальні пропозиції та аналітику витрат.
Простір для використання ШІ
Взагалі у ШІ є багато перспективних ніш у фінансовому секторі. Проаналізувавши світовий та український досвід, а також розуміючи логіку ШІ-інструментів, можна казати про його потенційну й фактичну користь у таких процесах, як:
- Управління ризиками та аналітика. ШІ може оцінювати кредитоспроможність клієнтів, використовуючи нетрадиційні джерела інформації, проводити стрес-тестування та прогнозувати потенційні ризики.
- Боротьба з фродом. Аналізуючи поведінкові патерни клієнти, цифрові алгоритми можуть миттєво відслідкувати нетипові і підозрілі транзакції.
- Персоналізація фінансових послуг. Аналіз фінансової поведінки дозволяє підбирати пропозиції для клієнта індивідуально.
- Автоматизація шаблонних операцій. До прикладу, верифікація даних чи обробка заявок.
- Прогнозування ринкових тенденцій та створення торгових стратегій на фондовому ринку.
- Покращення якості послуг через використання ШІ-інструментів у чат-ботах чи спілкуванні з персональними асистентами.
- AML та KYC. Кібербезпека, протидія шахрайству чи порушенням законодавства, зокрема відмиванню грошей.
- Фінансова інклюзія.
- Управління активами шляхом створення індивідуальних інвестиційних стратегій, планування витрат та заощаджень.
Враховуючи актуальні тенденції, можна очікувати на розширення інтеграції ШІ багатьма українськими банками. В основному це стосуватиметься аналізу фінансової поведінки клієнтів, кібербезпеки, покращення обслуговування завдяки чат-ботам та автоматизації рутинних завдань.
Гнучкі правила гри і фундамент для системного використання ШІ
Процесів, де ШІ стане корисним фінансовим гравцям та їхнім клієнтам, вистачає. Проте ми поки не спостерігаємо глобальної імплементації ШІ в Україні, а лиш точкові приклади, і то часто в тестовому режимі. Щоб пришвидшити цю ШІ-модернізацію, потрібна комплексна робота за цими напрямками:
- Технологічна адаптація фінансового середовища
- Інвестиції в модернізацію ІТ-систем банків та підготовку ШІ-фахівців
- Формування сприятливих регуляторних політик
На останньому я б зупинився більш предметно, адже в Україні й досі відсутня регулююча нормативна база по імплементації ШІ в фінансовий сектор. Цьогоріч уряд оприлюднив лише плани з регулювання ШІ, а не саме регулювання – «Біла книга» від Мінцифри. Європейський Союз пішов далі і вже прийняв AI Act. Тож, враховуючи наш євроінтеграційний вектор, в законодавстві щодо використання ШІ маємо відштовхуватись від цього документу, а регулятор (НБУ) повинен внести відповідні зміни у нормативні акти.
Проте визначати рамки використання штучного інтелекту також варто обережно, бажано із врахуванням позиції всіх сторін процесу – уряду, бізнесу та технологічних експертів. Занадто жорстка регуляція може сповільнити цифрову еволюцію українського фінсектору, тим самим знизивши його конкурентність у світі.
Робота зі страхом: як ШІ вплине на ринок праці
Чи забере ШІ роботу у реальних людей? Це, мабуть, найбільше побоювання у суспільстві. Так, протягом наступних п’яти років 75% компаній планують автоматизувати свої процеси за допомогою штучного інтелекту і це, безумовно, вплине на ринок праці. Але не так, як вважають скептики.
Разом із глобальним використанням ШІ з’явиться не менш глобальна потреба у спеціалістах, які можуть з ним працювати. Це професії, яких не існувало раніше. І лише до 2030 року ринок потребуватиме 8-9% таких фахівців, якщо опиратись на аналітику McKinsey Global Institute.
І нам не варто непокоїтись щодо безробіття реальних людей – нам вже зараз варто готувати спеціалістів у нових професіях, щоб уникнути нестачі робітників на ринку праці. Експерти у галузі ШІ, робототехніки чи гейміфікації, юристи з інтернет-права, консультанти з цифрових валют – нове покоління спеціалістів має бути висококваліфікованим та технологічним, і саме на цьому варто зосередитись владі й бізнесу у формуванні освітніх програм та взаємодії з університетами.
Чомусь саме технологія ШІ викликала у суспільстві підсвідомий, майже екзистенційний страх перед роботизованим майбутнім, підкріплений продуктами маскульту. Але майбутнє – вже сьогодні. І всі ми бачимо, що воно працює не так, як гадали візіонери чи фантасти. ШІ-технології логічно та органічно вбудовуються у фінансові процеси та роблять їх більш безпечними, ефективними та інклюзивними. І попит на них лише зростатиме. Адже штучний інтелект – це не загроза, а черговий високотехнологічний інструмент, який покращує життя людей.
Погляди, висловлені в цій статті, належать автору і не обов'язково відображають точку зору Kyiv Post.
