Всі ми часто забуваємо про швидкоплинність життя. І про те, наскільки важливо бути своїм життям задоволеним/-ою.
Впевнена, що за останні декілька років, кожен з нас багато чого переосмислив. Вже зовсім непоодинокі випадки, коли люди переїжджають з великих міст у пошуках спокою. Скільки сьогодні прикладів, коли родина купує занедбану хату у селі та відновлює її для життя. Залишає автентичними піч чи різьблені віконниці на вікнах. Зберігають яблуневий садок. Ми тягнемося до справжнього. Адже пам’ятаємо з дитинства речі, які робили нас щасливими і не потребували грошей. Звісно усі розуміють, що світ змінюється, змінюємось ми. Треба підлаштовуватися під реалії сьогодення. Є і ті, хто глибоко занурився у перегони «зараз попрацюю, щоб потім відпочивати». А як інакше, коли родина звикла до певного рівня життя?
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
… Гроші, гроші, гроші. Ми спостерігаємо за тим, як люди в гонитві за кращим життям, підмінюють поняття «справжнє щастя». Істинні цінності, що тримають та дають дихати на повні груди, ми заштовхуємо у найвіддаленішу кімнату нашого мозку та не даємо їм навіть шансу нагадати, що життя – це час. Час, який щодня спливає.
Ешлі Вілланс з Гарвардської школи бізнесу та Елізабет Данн з Університету Британської Колумбії провели дослідження про те, як люди ставляться до часу та грошей і як це відбивається на рівні щастя. Відповідаючи на питання на кшталт «Чи погодитеся ви заробляти на 20% більше, але при цьому працювати довше на 25% або більше часу витрачати на дорогу?», люди розділилися на дві групи: ті, хто більше цінує гроші, і ті, для кого важливіший час.
Але! Що цікаво – люди, які цінують час більше ніж гроші, виявилися щасливішими.
Це показало й інше дослідження Вілланс та Данн. Під час нього вони пропонували учасникам $40 з єдиною умовою: витратити їх на щось, що заощадить час. Дехто замовив їжу додому, інші скористалися послугами хатньої робітниці або заплатили сусідським дітям, щоб ті підстригли газон. Через деякий час цим же учасникам дослідження знову дали $40. Але цього разу з проханням купити щось матеріальне — книгу чи одяг. Виявилося, що всі учасники експерименту почувалися набагато щасливішими, коли обирали вільний час, а не матеріальні цінності.
Як щодо того, щоб спробувати почути себе? Розібратися, чи вартує гонитва за матеріальним відкладеного життя? І чи рівноцінна плата? Питання щастя глибоко пов’язане з питанням самореалізації. Допомагаючи людині сформувати персональний бренд, ми з цього починаємо. Адже основою з основ є константа - відчуття задоволення від життя через самореалізацію. Прочитайте, будь ласка, не полінуйтесь, одну з попередніх моїх статей, де мова про сутність персонального бренду, що повинно закладати його основу, та чому бренд без внутрішнього змісту не буде сильним.
В продовження вище сказаного, хочу порадити вам книгу Броні Вер «Топ 5 про що найбільше жалкують, вмираючи». Її мені порадила паломниця, з якою ми зупинилися на ніч в одному іспанському хостелі, проходячи Шлях святого Якова (Каміно де Сантьяго). Книга перекладена на 32 мови та видана багатомільйонними накладами. Авторка книги – працівниця госпісу. Її обов’язки - паліативна допомога, яка спрямована на покращення життя пацієнта та членів родини, які доглядають за ним. Авторка запитувала у людей, які вже знаходилися на порозі смерті (яким залишалося менше трьох місяців життя), про що вони шкодують у житті. Що не встигли, або будь у них шанс, зробили б не так?
Ось п’ять речей, про які люди найбільше жалкують:
- Я бажала б прожити це життя по-справжньому для себе, а не так, як цього хотіли від мене інші.
- Я б хотіла працювати не так важко.
- Я хотіла б мати мужність висловлювати свої почуття.
- Я б хотіла мати час на друзів.
- Я б хотіла дозволити собі бути щасливою.
Раджу вам прочитати цю книгу не лише через історії інших, не вони зробили бестселером цю книгу. А через трансформацію, яка відбулася з автором книги.
І яка, сподіваюсь, допоможе вам випустити на волю свої переживання, згадати власні бажання, віднайти істинні цінності. Осмислити та прийняти те, що допоможе і вам жити щасливим життям.
