На початку наступного місяця, через п’ять днів після того, як британські виборці прийдуть на виборчі дільниці, світові лідери зберуться у Вашингтоні на історичний саміт НАТО. Головною темою триденного заходу, який розпочнеться 9 липня, є святкування 75-ї річниці створення НАТО, яке США вважають «найуспішнішим і найміцнішим альянсом в історії».
Хоча ніхто не ставить під сумнів відданість Сполучених Штатів Північноатлантичному Альянсу, який налічує вже 32 країни, після 28 місяців розв'язаної Росією повномасштабної війни зростає занепокоєння щодо незмінності підтримки України з боку Вашингтона.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Ці занепокоєння лунали й до того, як Дональд Трамп висловився про президента України Володимири Зеленського як «найкращого комівояжера» сучасності через те, що той начебто «неодноразово» отримував значну фінансову допомогу від США. Цю допомогу експрезидент та теперішній кандидат у президенти від Республіканської партії у разі своєї перемоги на виборах пообіцяв взагалі припинити.
Цього літа Україна отримає перші надходження від заморожених активів РФ
У якості одного із провідних спонсорів я нещодавно брав участь у триденному Чорноморському безпековому форумі, який відбувся в українському портовому місті Одеса, яку називають «перлиною Чорного моря». Під час мого перебування в Україні я був вражений тим, що так багато добре поінформованих політиків та військових з обох боків Атлантики зараз сумніваються у відданості США підтримці не лише Україні, а й європейських країн-союзниць Америки.
Ці занепокоєння здебільшого зосереджені навколо того, що може статися після листопадових президентських виборів у США, адже дуже вірогідно, що американці знову оберуть Трампа.
Учасники саміту G7, який минулого тижня відбувся в Італії, домовилися використати заморожені російські активів для виділення 39 мільярдів фунтів стерлінгів (50 мільярдів доларів) на допомогу Україні в її спротиві російській агресії. Під час саміту президент Джо Байден зробив низку доволі обнадійливих заяв, зокрема оголосив про підписання двосторонньої безпекової угоди з Україною строком на десять років. Американський лідер наголосив, що цим Сполучені Штати дають зрозуміти Путіну, «що ми не відступимо».
Однак в Україні експерти із внутрішньої та міжнародної політики сприймають ці заяви по-різному. Угода передбачає військову допомогу з боку США, а також навчання українських військових. Але з огляду на чергову відмову Вашингтона відправити американські війська до Європи, багато хто розцінив це як зізнання керівництву Росії у тому, «що ми НЕ готові воювати».
Україна поки що не є членом НАТО, незважаючи на своє багатолітнє прагнення приєднатися до альянсу та отримати захист згідно статті 5 договору НАТО, який мають усі країни-члени. Більше того, Київ, очевидно, вже змирився з тим, що Україна не отримає запрошення долучитись до альянсу на Вашингтонскому саміті наступного місяця, і навряд чи отримає таке запрошення, поки триває війна з Росією. Це тому, що США та інші члени НАТО побоюються, що вступ України до альянсу призведе до ескалації війни, а можливо й до ядерного конфлікту.
Найбільше, на що Україна може сподіватися наступного місяця – це зобов’язання НАТО надати їй членство після закінчення війни, але набагато ймовірніше, що їй просто запропонують якісь пом’якшені «гарантії безпеки».
Однією із головних проблем, з якими наразі стикається президент Зеленський у відносинах зі США, є те, що обидві американські партії усвідомлюють, що активна підтримка України – і пов’язані з цим витрати – не надто сприяють перемозі на виборах у листопаді.
Більшість високопосадовців, які цими вихідними брали участь у форум в Одесі, побоюються, що хто б не став президентом за результатами листопадового голосування, він буде рішуче наполягати на укладенні Україною мирної угоди з Росією – можливо, навіть такої угоди, за якою до Росії відійдуть нині окуповані українські території.
Підтримку України з боку американських демократів поки що багато хто вважає половинчастою: вони свідомо надають Україні рівно стільки підтримки, аби вона не програла війну, але недостатньо для того, аби перемогти у цій війні.
Ще більше занепокоєння викликає те, що багато республіканців є прихильниками стратегії «Америка перш за все», тому вони хочуть припинити масштабне фінансування військової підтримки України з боку США. Сам Дональд Трамп неодноразово висловлював своє обурення тим, що європейські країни-члени НАТО роблять недостатньо вагомі фінансові внески у спільну оборону.
Таким чином, сувора реальність, яка наразі постає перед Україною та її європейськими союзниками, полягає в тому, що затяжну війну із Росією, можливо, Києву скоро доведеться вести, не маючи суттєвої підтримки з боку Сполучених Штатів. Коротше кажучи, часи, коли Америка виступала «захисником усього вільного світу», скоріш за все, добігають кінця.
Цими вихідними в Україні говорили про те, що європейським країнам доведеться сформувати «коаліцію охочих», згодних у короткостроковій перспективі суттєво збільшиться своє фінансування військової підтримки України у її війні з РФ. А у довгостроковій перспективі Європейському Союзу – за підтримки Великої Британії та інших ключових союзників, які не входять до ЄС – доведеться привести свої оборонні можливості у відповідність до своєї економічної потужності.
Жодна європейська країна не прагне воювати з Росією, але більшість з них вже усвідомлює, що бездіяльність на цьому етапі вже не є правильним вибором. Як колись сказав відомий російський революціонер Лев Троцький: «Можливо, вас і не цікавить війна, але війна цікавиться вами».
Цю статтю, опубліковану в Daily Express 19 червня 2024 р., передруковано з дозволу автора. Дивіться оригінал тут.
