У квітні 2023 року в Судані почалася війна між повстанцями Сил швидкої підтримки (RSF) і Національною армією Судану. Ця війна має руйнівний вплив на країну. Тисячі суданців були вбиті, мільйони змушені були покинути свої домівки.

Викликає особливе занепокоєння те, що Росія, просуваючи тут власні прагматичні  інтереси, руками бойовиків сумнозвісної ПВК «Вагнера» підтримує RSF. Росіяни, зокрема, намагаються знайти додаткові джерела фінансування своєї агресивної війни проти України.

Advertisement

Аби стримати експансію Росії в цій африканській країні, Україна здійснила кілька стратегічних кроків, які виявилися доволі успішними. Однак Києву варто розширити свою присутність у Судані, аби повністю усунути цю серйозну загрозу з боку Москви.

RSF виникли в результаті реструктуризації збройних формувань Джанджавід у 2013 році. Спочатку їм було доручено підтримувати операції центрального уряду проти повстанцяів у Дарфурі та Південному Кордофані. У 2017 році парламент Судану прийняв закон, який узаконив діяльність цього збройного угруповання.

Сили швидкої підтримки, очолювані Мохамедом Хамданом Дагало, відомі своїми незліченними злочинами та звірствами.

Advertisement

Військова співпраця між RSF і ПВК «Вагнера» є важливою частиною співпраці бойовиків цих двох «червоних» угруповань.

Діяльність «Вагнера» в Африці

Присутність ПВК «Вагнера» в Судані вперше була помічена у 2017 році, це сталося невдовзі після зустрічі на цей час усуненого президента Омара аль-Башира із Путіним. У наступні після зустрічі роки золотовидобувні компанії, афілійовані з Wagner Group, такі як M-Invest і Meroe Gold, почали працювати у Судані. Згодом ці компанії почали контрабандою переправляти суданське золото до Росії в обхід західних санкцій. Повідомлялося, що нині покійний командувач «Вагнера» пообіцяв збільшити військову підтримку RSF в обмін на контрабандне суданське золото. Як і в інших частинах світу, золотовидобувна діяльність «Вагнера» в Судані супроводжувалася терором та залякуванням місцевого населення у районах розвідки та видобутку золота.

Advertisement

Росія підтримує бойовиків RSF, сподіваючись, що якщо вони візьмуть країну під свій контроль, Москва зможе продовжити будівництво своєї військової бази на схід від країни й таким чином зможе закріпитися в регіоні Червоного моря – крок, за який раніше виступав лідер RSF.

Натомість ПВК «Вагнера» постачає бойовикам RSF зброю та амуніцію, необхідні їм для ведення війни. Військова співпраця між RSF і «Вагнером» є важливою частиною співпраці бойовиків цих двох «червоних» угруповань.

У квітні 2023 року розслідування CNN встановило, що за сприяння «Вагнера» RSF отримали ракети «земля-повітря» від лівійського генерала Халіфи Хафтара. Це було зроблено з метою компенсувати панування армії Судану в повітрі.

Advertisement

Крім того, спецслужби США та Франції вважають, що «вагнерівці» доправляли бойовикам RSF зенітні установки та легке озброєння з Центральноафриканської Республіки. ПВК «Вагнера» також нібито постачала RSF нафту з Лівії. І ополченці RSF, і найманці «Вагнера» намагаються зберігати в секреті свою співпрацю. Наприклад, речники RSF заперечують будь-які зв'язки з «Вагнером», а «вагнерівці», своєю чергою, неправдиво заперечують свою присутність у Судані.

Попри свою відверто деструктивну діяльність у Судані, Росія продовжує вдавати, що вона займає нейтральну позицію щодо війни у цій країні. Але насправді вона грає на обидва боки. Наприклад, на початку війни міністр закордонних справ Росії захищав операції ПВК «Вагнера» у цій країні, заявивши, що Судан має право використовувати сили цієї приватної військової компанії. Також Росія утрималася від голосування за резолюцію ООН із вимогою до обох сторін припинити воєнні дії в Судані. З іншого боку, у квітні 2024 року Росія закликала RSF всіляко сприяти встановленню миру, а також скерувала до Судану кілька танкерів із дизельним пальним.

Advertisement

Крім того, заступник голови перехідної ради Судану Малік Агар відвідав Росію і зустрівся з її керівництвом. Під час нещодавнього візиту російського посла в Судан він заявив про підтримку його країною існуючої в Судані легітимної влади в особі суверенної ради. У лютому 2022 року, коли увесь світ засудив російське вторгнення в Україну, лідер RSF відвідав Москву, де виправдовував несправедливе вторгнення Кремля до сусідньої суверенної держави. Це стало красномовним сигналом щодо того, кого зі сторін збройного конфлікту в Судані Росія підтримуватиме у довгостроковій перспективі.

Advertisement

Росія стоїть зараз на неправильному боці історії й переслідує лише власні корисливі інтереси.

Якою є позиція України щодо Судану

Досі Україна вирішувала цю загрозу з боку ПВК «Вагнера» різними засобами. Наприклад, український спецназ провів у цій країні низку операцій, зокрема захопив у полон та допитав кількох найманців «Вагнера», які воювали спільно з бойовиками RSF. Україна останнім часом поглибила дипломатичні відносини з Суданом, відкривши своє перше посольство у Хартумі. Президенти обох країн навіть провели зустріч в Ірландії, під час якої обговорили спільні безпекові питання, зокрема питання протидії незаконним збройним угрупованням, фінансованим Росією.

Нещодавно Україна відправила до Судану кілька партій пшениці в рамках ініціативи «Зерно з України».

Зрозуміло, що Росію дратує українська присутність у цій східноафриканській країні, тому Кремль всіляко намагається підірвати українсько-суданські відносини, зокрема застосовуючи свою потужну машину дезінформації. Останнім часом повідомлялося, що Росія планує широку кампанію дезінформації, в ході якої поширюватиме фейки про те, що Україна начебто використовує західну зброю під час своїх операції в Судані.

Крім того, посол Росії в Судані нещодавно заперечив факт постачання Суданом Україні зброї для захисту від російського вторгнення. Фото, вирвані з контексту, він використав, аби дезінформувати читачів щодо того, що Росія начебто почала постачати армії Судану зброю для її війни проти RSF. Втім, усе це не змогло переконати суданський народ у благих намірах Москви й заперечити сувору реальність, у якій Росія опинилася на неправильному боці історії й тепер переслідує лише власні корисливі інтереси.

І одну із найбільших загроз для Судану наразі становить російська ПВК «Вагнера», яка контрабандою переправляє до Росії видобуте у Судані золото за сприяння ОАЕ, які також є основним спонсором RSF, що забезпечує бойовиків грошима та зброєю.

Сполучені Штати ввели санкції проти компаній, афілійованих із ПВК «Вагнера», які базуються в ОАЕ й займаються незаконним видобутком золота в Судані та інших африканських країнах. Нещодавно Європейський парламент вирішив залишити ОАЕ у своєму списку країн, що підлягають фінансовому моніторінгу, за сприяння контрабанді золота та підтримку RSF.

Аби остаточно вирішити проблему «Вагнера» як у Судані, так і загалом у цьому регіоні, Україна повинна спонукати своїх західних союзників чинили більший тиск на ОАЕ, вимагаючи, щоб емірати припинили спонсорувати збройні формування RSF і «Вагнера». Захід має запровадити більш суворі санкції й дотримуватися більш жорсткої політики для ліквідації одного з важливих джерел фінансування Путіним своєї агресивної війни проти України.

Погляди, висловлені автором у цій статті, можуть не поділятися Kyiv Post.