Нечасто лідери країн-членів НАТО збираються під час великої війни в Європі. Уява малює образи Черчіля і Рузвельта на борту корабля десь у Північній Атлантиці. Але саме на тлі такої війни лідери країн НАТО збираються у Вільнюсі 11-12 липня.

Ключове питання – що вони говоритимуть і робитимуть у відповідь на повномасштабну війну Росії проти України. Але йтиметься не про те, про що думає більшість людей – не про захист України, а про майбутню безпеку Європи загалом.

Advertisement

Головне і єдине реальне завдання НАТО – гарантувати безпеку і захист своїх членів, і це завдання НАТО виконує чудово: в країнах Прибалтики на постійній основі розміщені Західні війська і техніка, проводяться військові навчання, членство Фінляндії та (сподіваємось) Швеції збільшує стратегічну глибину Альянсу, витрати країн-членів на оборону збільшуються мінімум до 2% їхнього ВВП.

Самостримування в Україні спровокує саме те, чому ми намагаємося запобігти
Більше по темі

Самостримування в Україні спровокує саме те, чому ми намагаємося запобігти

Від невдач НАТО до лицемірства, наївності та дій Заходу, які йдуть на користь Росії, звична для Заходу позиція самостримування все більше посилює очевидну безглуздість ситуації.

Все це добре, але є одна проблема: якщо Україна не буде в безпеці, не буде в безпеці вся Європа. 

Війна Росії вже змусила майже 6 мільйонів українських біженців шукати прихистку в сусідніх європейських країнах, спричинила високу інфляцію (частково через перебої з постачанням енергоресурсів), зменшила обсяги експорту продуктів харчування через Чорне море, спричинила великі економічні перекоси через санкційну політику і необхідність підтримки бюджету України, вдарила по оборонних ресурсах країн Європи.

Advertisement

Збитки вже дуже великі, але якщо Путін не зазнає поразки в Україні, все буде ще гірше. У своєму нестримному бажанні відновити Російську Імперію Путін накине оком на Естонію, Латвію, Литву і навіть Фінляндію, які колись входили до складу Російської Імперії, а тепер є членами НАТО, яке зобов'язане їх захищати.

Окремі країни НАТО вже надали й надають Україні величезну допомогу, якої вона потребує, і ця допомога поступово приносить результат. Війна ще далека від завершення, але вже ясно, що Путіну не вдасться знищити Україну як державу і народ. Зараз Україна вже є невід'ємною частиною демократичної Європи.

Advertisement

Але що буде в майбутньому? Єдине, що досі стримує російську агресію в Європі – це НАТО, а ті країни, що залишаються поза НАТО, Путін безкарно підриває зсередини або й нападає на них. Будь-яка сіра зона в очах Путіна – це зелене світло.

Коли замовкнуть гармати, у власних інтересах НАТО буде зробити так, щоб війни більше ніколи не було. Так, Україна буде сильною – озброєною і загартованою в боях, але й Росія перегрупується, переозброїться і підготується до нового нападу. Нова війна знову вдарить по кожній країні НАТО. Єдиний надійний спосіб захистити Європу в майбутньому – це прийняття до Альянсу України та інших країн із сірих зон Європи (таких, як Молдова).

Advertisement

У Вільнюсі лідери країн НАТО матимуть спокусу знову відкласти вирішення цього питання на потім (пам'ятаймо, що Україні пообіцяли членство в НАТО ще 15 років тому). Вони не хочуть, щоб виглядало так, ніби війна Росії проти України перетворюється на війну НАТО проти Росії.

9 липня президент США Байден заявив в інтерв'ю з CNN, що Україна не готова до вступу в Альянс, але насправді навпаки – Україна більше ніж готова, а неготові саме Сполучені Штати (і, можливо, ще одна країна-член).

Повторення старих виразів і розпливчастих запевнень буде недостатньо для того, щоб дати сигнал Путіну і його наступникам, що НАТО має твердий намір гарантувати безпеку Європи в разі будь-якої майбутньої агресії.

Advertisement

Лідери країн НАТО повинні дати Путіну ясно зрозуміти, що до безпеки Європи вони ставляться дуже серйозно, і не лише робитимуть усе необхідне для допомоги Україні сьогодні, а й запросять її до себе, щойно це стане практично можливо, і що робитимуть це не лише заради України, а й заради самих себе.

Посол Курт Волкер є провідним співробітником Центру аналізу європейської політики, авторитетним експертом з питань політики міжнародної і національної безпеки. У 2017-2019 рр. – Спеціальний представник США в Україні; у 2008-2009 рр. – Посол США в НАТО. 

Передруковано зі згоди автора. Оригінал публікації тут.

Advertisement

Погляди автора статті можуть не збігатися з позицією Kyiv Post.