Ядерна загроза для країн НАТО з боку Росії посилюється, проте Захід, ймовірно, не в змозі відреагувати належним чином на те, що відбувається. Через угоду між РФ і Білоруссю щодо розміщення російської тактичної ядерної зброї на території Білорусі проти останньої буде запроваджено новий пакет торговельних санкцій.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Міжнародна організація праці (МОП) – структура ООН, що дбає про трудові стандарти та права працівників, планує ухвалити резолюцію щодо посилення тиску на Білорусь і потенційного обмеження міжнародної співпраці з цією країною.
6 червня Комітет МОП із загальних питань погодився з резолюцією щодо Білорусі, яку буде представлено на загальних зборах протягом червня 2023 року, закликаючи до застосування Статті 33 статуту організації, що надасть МОП право на будь-які «дії, які вважатимуться доцільними».
ГУР розповіло про головну загрозу від КНДР у війні проти України
Резолюцію в межах комітету, можна сказати, ухвалили західні демократії. Лише Росія та Китай виступили проти такого рішення, попри те, що під час дебатів проти висловлювалися також представники Алжиру, Куби, Єгипту, Ірану, Лаосу, Сирії, Пакистану та Зімбабве. Натомість учасники держав ЄС та країн-кандидатів, зокрема України, а також США, Австралії, Канади, Японії та Великої Британії підтримали резолюцію.
Обговорення резолюції відбувається після того, як Білорусь неодноразово ігнорувала вимоги організації дотримуватися міжнародних конвенцій про права працівників, зокрема права на мирні зібрання.
Якщо документ ухвалять, він спонукатиме міжнародні організації припинити співпрацю з Білоруссю.
Війна в Україні викрила неефективність ООН як міжнародної організації: прийнята низка резолюцій стосовно Росії, але немає жодних відчутних результатів після багатогодинних обговорень і дебатів між членами організації, які з комфортом засідають у Нью-Йорку. МОП, так само як і Генеральна Асамблея ООН – ще одна зі структур ООН, яка останнім часом була спроможна лише ухвалювати порожні резолюції, але її рішення застосувати Статтю 33 проти Білорусі стало важливою подією.
Воно не зобов'язує членів МОП до певних дій, тому групи, які співпрацюють з цією структурою, як і країни-члени ООН загалом матимуть змогу вільно формувати власну політику щодо Білорусі. Але це буде перша резолюція ООН із закликом до безпосередніх дій проти режиму Лукашенка.
Робота над документом тривала довго, багато білоруських незалежних робітничих рухів було залучено до цього процесу, але час прийняття рішення збігається з іншою подією, що привертає увагу міжнародної спільноти. Попри те, що під час дебатів не було жодної згадки про ядерну зброю – тему поза компетенцією МОП, рішення ухвалити резолюцію після підписання угоди про розміщення російської ядерної зброї на території Білорусі не видається випадковим.
До того ж МОП вирішила ухвалити резолюцію після того, як 8 червня Велика Британія оголосила про розширення санкцій проти Білорусі, зокрема про припинення експорту товарів на 30 млн фунтів стерлінгів та експорту послуг вартістю 19 млн фунтів стерлінгів до Білорусі. Санкції передбачають заборону експорту банкнот та машинного устаткування, а також товарів, технологій і матеріалів, які можуть бути використані для виробництва хімічної та біологічної зброї. Водночас країна блокує імпорт золота, цементу, деревини та гуми з Білорусі.
Велика Британія запровадила додаткові санкції через 1 рік, 3 місяці та 2 тижні після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, якому Білорусь активно сприяла. Вона вже застосовувала пакети санкцій проти Білорусі, останній з яких був запроваджений 5 червня 2022 року. Виникає питання, чому Британії знадобилося більше року, аби розширити санкції, попри постійну матеріально-технічну, військову та дипломатичну підтримку Росії з боку Білорусі.
Торговельні відносини Великої Британії та Білорусі не на надто високому рівні, проте країна занадто довго притримувала новий пакет санкцій, оголосивши про нього лише після того, як 25 травня РФ та Білорусь підписали угоду про розміщення російської ядерної зброї на території Білорусі. Напевно, є зв'язок між цими двома подіями з огляду на майже рік бездіяльності і попри відсутність натяку на ядерну експансію Росії в Білорусі в офіційній заяві Міністерства закордонних справ Сполученого Королівства.
Заходи МОП та Великої Британії щодо подальшого тиску на білоруського диктатора слід розглядати в сприятливому світлі, оскільки інформування еліт про повну ізоляцію та подальші економічні труднощі в країні – це тяжкий удар. Однак час прийняття цих рішень не досить вдалий. Якби західні держави діяли більш оперативно та приурочували впровадження санкцій до оприлюднення доказів причетності Білорусі до російського вторгнення чи примусової депортації українських дітей, це більш свідчило б про їхню активну позицію. Зараз же ми спостерігаємо крок,спрямований на те, аби надолужити згаяний час, адже запровадити дієві санкції проти Лукашенка можна було і потрібно було кілька місяців тому.
Погляди, висловленні автором у цій статті, можуть не поділятись Kyiv Post.
