20 березня до Москви прибув лідер КНР Сі Цзіньпін. Навколо цієї події спричинився певний ажіотаж. Діапазон оцінок і очікувань дуже широкий. Хтось побоюється формування військово-політичного союзу між Росією і Китаєм. Інші, навпаки, говорять про те, що цей візит розпочне реальні мирні переговори. Підтвердженням цього може стати і онлайн-розмова Сі Цзіньпіня з Президентом України Володимиром Зеленським, яка має відбутися вже після візиту лідера КНР до Росії.
Чого насправді чекати від поїздки лідера Китаю до Москви? Якими є публічні і непрямі (неформальні) цілі цього візиту?
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Офіційна мета візиту до Росії лідера КНР Сі Цзіньпіня заявлена МЗС Китаю: «Закликати до миру та сприяти переговорам». Фахівці з питань Китаю стверджують, що в Пекіні дійшли висновку про те, що війна між Росією і Україною досягла кульмінації і починає (або почне найближчим часом) виходити на фінішну пряму. Відповідно, через певний час розпочнуться мирні переговори. Очевидно, що на ці переговори будуть впливати США і Європейський Союз. І тому Китай має бути в грі. Він буде просувати свої інтереси.
Формально розмова може йти про припинення війни в Україні, але Китай і США матимуть на увазі також проблему Тайваню і деякі інші проблемні питання у своїх двосторонніх відносинах. Для Китаю потенційні переговори щодо мирної угоди, яка має припинити війну в Україні, матимуть більш широкий геополітичний контекст.
Нагадаю, що на початку березня за посередництва Китаю Іран і Саудівська Аравія домовилися про відновлення дипломатичних відносин та обмін послами найближчим часом. Безумовно, ця подія також надихнула керівництво КНР на нові миротворчі зусилля. Китай прагне демонструвати своє глобальне лідерство, зокрема і в сприянні розв’язанню різних міжнародних конфліктів. Для Сі Цзіньпіня це ще і майданчик дипломатичних і геополітичних змагань зі США.
Відвідування Москви лідером Китаю має продемонструвати Вашингтону, що у Пекіна теж є свої козирі у великій геополітичній грі. Саме тому в Китаї нагадують і про свої «відносини без меж» із РФ. Росія, також як Іран і деякі інші країни - це інструменти, які Китай може використовувати у своєму протистоянні зі Сполученими Штатами.
Чи означає це, що Пекін вже зараз заявить про воєнний союз з РФ, спрямований проти США і Заходу, і буде готовий постачати зброю Росії?
З високою ймовірністю можна сказати, що ні. По-перше, тому, що це суперечитиме офіційно заявленій миротворчій ролі Китаю і його потенційній посередницькій місії, спрямованій на припинення війни між Росією і Україною.
По-друге, це може спровокувати санкції з боку США і ЄС, відповідно, відбудеться різке погіршення економічних стосунків КНР з країнами Заходу. А це не вигідно Китаю. Товарообіг Китаю з Євросоюзом та США у 2022 році становив $1,6 трлн - у 8 разів більше, ніж із Росією - $190 млрд. Відповідно, не варто очікувати, що Китай почне офіційно і масштабно постачати зброю Росії. А от що можливо, так це неофіційні, приховані і точкові акції допомоги Росії, як фінансової, так і військово-технічної.
Візит Сі Цзіньпіня до Москви буде використовуватись і для закріплення нових відносин між КНР і РФ, в яких Китай є «старшим братом», а Росія – залежним союзником. На переговорах в Москві не Росія буде чогось вимагати, а Китай буде ставити умови. Власне, мова буде йти про те, яку ціну (в прямому і переносному сенсі) Путін готовий заплатити за підтримку з боку Китаю і за конкретні форми допомоги. Але цю допомогу Пекін буде регулювати відповідно до своїх інтересів.
Китай не зацікавлений в поразці Росії у війні проти України, тому що це значно посилить міжнародні позиції США. Але йти на пряме протистояння із Заходом вже зараз також не в інтересах Китаю, особливо в економічному плані. Інтересам Китаю відповідає послаблена Росія, яка буде залежною від КНР, і яку можна буде використовувати як вагомий ресурс в подальшому протистоянні з США.
Чи може вплинути на візит Сі Цзіньпіня до Москви рішення Міжнародного кримінального суду про видачу ордера на арешт Президента РФ Володимира Путіна?
Прямого впливу не буде. Китай не визнає юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, зокрема і тому, що сам може мати потенційні проблеми з рішеннями цього суду. Але внаслідок цього рішення МКС ізоляція і токсичність Путіна значно зростають, і російський лідер навряд чи зможе бути прямим учасником будь-яких мирних переговорів по завершенню війни в Україні. Тому Китаю доведеться вносити відповідні тактичні корективи у свої плани щодо мирного врегулювання війни між Росією і Україною.
Чи варто чекати вже найближчим часом початку офіційних мирних переговорів щодо мирного врегулювання війни між Росією і Україною за прямої участі Китаю?
І в цьому випадку майже однозначна відповідь – ні. «Закликати до миру» не означає розпочинати мирні переговори вже сьогодні. По-перше, на цей час до таких переговорів не готові ні Росія, ні Україна. Обидві сторони в найближчі місяці спробують реалізувати свої політичні цілі на полі бою, і лише після цього, можливо, будуть якість спроби розпочати переговори про припинення бойових дій.
По-друге, інтереси і позиції Росії та України в нинішній великій війні настільки протилежні, що системний мирний компроміс навряд чи є можливим, навіть дійти згоди щодо рішення про припинення вогню буде вкрай важко.
По-третє, на сьогодні у Китаю немає жодних конкретних і дієвих пропозицій щодо мирного врегулювання війни між Росією і Україною.
Китай лише починає свою велику дипломатичну гру навколо війни між Росією і Україною. І візит Сі Цзіньпіня до Москви, і його можлива онлайн-розмова із Зеленським – це скоріше зондаж нинішньої ситуації і прелюдія до майбутніх переговорів. Зараз Китай цікавить не конкретний результат, а пряме долучення до великої дипломатичної гри навколо цієї війни. У цій грі КНР формально буде дотримуватись нейтралітету, але реально буде секундантом з боку Москви, з нашого боку такими секундантами будуть США і ЄС.
